Лікар Галина Марченко очолює акушерське відділення одного з київських пологових будинків. Вона допомагає народитися малим українцям, але каже, що дітей народжується занадто мало, щоб відтворити населення країни.
«Був спад великий після Чорнобиля, 1986 року. Люди три-чотири роки боялись народжувати. У Києві зараз народжуваність зростає. А по Україні ні, в селах народжуваність дуже впала».
Дається взнаки комуністичне минуле
Україна належить до десятка країн світу, де кількість населення скорочується. Крім України, такі процеси йдуть в Росії, Білорусі, Латвії, Литві, Угорщині, Болгарії, Румунії, Сербії та Хорватії. Всі ці країни, де смертність можна порівнювати з африканською, об’єднує комуністичне минуле.
Професор Девід Кольман, який викладає демографію в Оксфордському університеті в Британії, говорить, що ситуація погіршувалася ще за радянських часів, а згодом взагалі вийшла з-під контролю.
«Смертність зростала з 1960-х років, вона погіршилася на початку 90-х. Тепер ситуація трохи покращилася, тобто вийшла знову на радянський рівень. Але надії на подальше покращення примарні. Є велика різниця між очікуваною тривалістю життя чоловіків і жінок – 12 років. Це набагато більше, ніж в усіх розвинутих країнах чи просто в світі».
Згідно зі статистикою ООН, очікувана тривалість життя в Росії для чоловіків становить 63 роки, для жінок – 75. Зловживання алкоголем і неправильне харчування, особливо серед чоловіків, призводить до того, що в Росії, Україні і Білорусі смертність становить понад 14 випадків на тисячу людей. Це більше не лише, ніж у Західній Європі, але навіть удвічі більше, ніж у Центральній Азії, де рівень життя та медичного обслуговування є нижчими.
Інші причини
Демографи говорять і про інші причини скорочення населення – пізніші шлюби, еміграція. Але вони також вказують і на джерела надії, на позитивний досвід сусідів. У тих країнах, де відбулися реформи, люди мають стабільніше, заможніше і довше життя, також народжують більше дітей.
«У країнах Східної Європи досі мають низьку народжуваність. Але там, де відбулися політичні та економічні реформи, особливо демократичні реформи, різко скоротилася смертність. Угорщина, Польща, Чехія повертаються на позитивну траєкторію, яку вони мали до Другої світової війни, наздоганяючи Західну Європу», – пояснює Девід Кольман.
Він додає, що населення більш демократичних країн має кращу можливість впливати на поліпшення охорони здоров’я, воно відчуває більшу перспективу для своїх дітей, і цим впливає на дві головні демографічні складові – народжуваність і смертність.
«Був спад великий після Чорнобиля, 1986 року. Люди три-чотири роки боялись народжувати. У Києві зараз народжуваність зростає. А по Україні ні, в селах народжуваність дуже впала».
Дається взнаки комуністичне минуле
Україна належить до десятка країн світу, де кількість населення скорочується. Крім України, такі процеси йдуть в Росії, Білорусі, Латвії, Литві, Угорщині, Болгарії, Румунії, Сербії та Хорватії. Всі ці країни, де смертність можна порівнювати з африканською, об’єднує комуністичне минуле.
Професор Девід Кольман, який викладає демографію в Оксфордському університеті в Британії, говорить, що ситуація погіршувалася ще за радянських часів, а згодом взагалі вийшла з-під контролю.
«Смертність зростала з 1960-х років, вона погіршилася на початку 90-х. Тепер ситуація трохи покращилася, тобто вийшла знову на радянський рівень. Але надії на подальше покращення примарні. Є велика різниця між очікуваною тривалістю життя чоловіків і жінок – 12 років. Це набагато більше, ніж в усіх розвинутих країнах чи просто в світі».
Згідно зі статистикою ООН, очікувана тривалість життя в Росії для чоловіків становить 63 роки, для жінок – 75. Зловживання алкоголем і неправильне харчування, особливо серед чоловіків, призводить до того, що в Росії, Україні і Білорусі смертність становить понад 14 випадків на тисячу людей. Це більше не лише, ніж у Західній Європі, але навіть удвічі більше, ніж у Центральній Азії, де рівень життя та медичного обслуговування є нижчими.
Інші причини
Демографи говорять і про інші причини скорочення населення – пізніші шлюби, еміграція. Але вони також вказують і на джерела надії, на позитивний досвід сусідів. У тих країнах, де відбулися реформи, люди мають стабільніше, заможніше і довше життя, також народжують більше дітей.
«У країнах Східної Європи досі мають низьку народжуваність. Але там, де відбулися політичні та економічні реформи, особливо демократичні реформи, різко скоротилася смертність. Угорщина, Польща, Чехія повертаються на позитивну траєкторію, яку вони мали до Другої світової війни, наздоганяючи Західну Європу», – пояснює Девід Кольман.
Він додає, що населення більш демократичних країн має кращу можливість впливати на поліпшення охорони здоров’я, воно відчуває більшу перспективу для своїх дітей, і цим впливає на дві головні демографічні складові – народжуваність і смертність.
