Доступність посилання

24 Жовтень 2017, Київ 01:31
Генеральний консул Російської Федерації в Сімферополі Володимир Андрєєв вважає, що українська мова може становити загрозу для життя людей у Криму. Про це він заявив в інтерв’ю виданню «Севастопольська газета».

Російський дипломат, який працює в Україні уже більш як півтора року і досі не вивчив мову країни перебування, розповів севастопольському журналісту, як ходить в аптеку і намагається там купити якісь ліки, пригадуючи тільки по пам’яті, які ліки проти яких хвороб, бо «нічого не зрозуміє». Каже, що проблема у «специфічних термінах» в україномовних інструкціях до ліків. Дипломат змальовує страшну картину: «Ось нові ліки, які літня людина має терміново прийняти. І що їй робити, коли вона сам на сам з інструкцією українською мовою? Це може становити загрозу для її життя».

Пригадую, як ці «страшилки» майже на всіх виборах минулого десятиліття піднімали «підопічні» російського дипломата з «Російської общини»/«Російського блоку»/«Російської єдності». Це було головною ілюстрацією страшної «насильницької українізації» кримчан. Головною, але чи не єдиною. А ось російський генконсул згадав ще одну – «відсутність» в Криму російських шкіл.

Йому мало того, що на півострові діє майже 600 російськомовних навчально-виховних закладів 1-3 ступеня, при тому, що україномовних – лише 5 на Кримську автономію і місто Севастополь. Дипломату хочеться, щоб у цих школах навчання велося за російськими програмами. Каже, що однієї такої школи у Севастополі, відкритої для військовослужбовців ЧФ Росії, замало, треба ще 10-15.

Втім, припускаю, що Володимир Андрєєв має інформацію про можливе різке збільшення кількості російських військових на території українського Криму і, відповідно, збільшення кількості їхніх дітей. А, можливо, консулу просто хочеться, щоб усі кримські школи працювали за російськими програмами. Хай би він це прямо говорив. Як прямо говорить, що ситуація в країні його перебування з російською мовою «неприйнятна і штучно нав’язана», а в Криму, регіоні, де він працює в дипломатичній установі, ця ситуація «якась неприродна, ненормальна». І дає рецепт, як ситуацію «нормалізувати»: «російська мова має користуватися широкими правами».

Генеральне консульство Росії, яким керує пан Андрєєв, розташоване в Сімферополі, тож йому буде, певно цікаво дізнатися, що тут немає жодного (який жах і дискримінація!) дитячого садка, який би працював за «російськими програмами». Зате з 65 дошкільних закладів – усі 65 російськомовні. Правда, у 7 садочках із цього переліку є 11 україномовних груп. І в них виховується 298 діток. Із загальної кількості (12860 дітей) це – лише 2,3%, тоді як у місті, за даними останнього перепису населення майже 10% сімферопольців визнали українську мову рідною. У Бахчисараї у 10 дитсадках – лише одна україномовна група. А в Білогірську, Нижньогірську, Алушті, Керчі чи Феодосії, як і в більшості кримських міст і селищ – жодної україномовної групи.

Ще гірша ситуація з кримськотатарськими садочками. Таких у Криму лише один – в Джанкойському районі при школі. Та ще 25 кримськотатарських різновікових груп у російськомовних дитсадках. От і все «рівноправ’я».

Звичайно, тут більше питань, насамперед, до кримської влади. Але чи личить іноземному дипломату повторювати передвиборчі нісенітниці деяких брехливих вітчизняних політиків? І чи не слід українському зовнішньополітичному відомству активніше реагувати на такі недипломатичні пасажі на адресу державної мови України? Власне, реакція російського МЗС теж цікава, зважаючи на «наїзди» на нього сімферопольського генконсула, який відверто жалкує, що «Росія не ставить в офіційних форматах питання російської мови в належному ступені наполегливості».

Ваша думка

Показати коментарі

XS
SM
MD
LG