Доступність посилання

18 Грудень 2017, Київ 15:08

Прага – У неділю виборці Киргизстану обиратимуть нового президента країни після понад року політичної нестабільності, що охопила цю центральноазійську країну. Чи має народ Киргизстану добрі шанси на відновлення нормального життя?

Киргизи пережили непростий рік. Після народного повстання, в результаті якого було вигнано президента Курманбека Бакієва у квітні 2010 року, через два місяці відбулися міжетнічні сутички між місцевими узбеками і киргизами, в результаті яких загинуло близько 500 людей. Ці насильства ледь вдалося зупинити, поки вони не переросли у велику кризу, що могла охопити і сусідні країни.

У нинішніх виборах може взяти участь понад три з половиною мільйони виборців, які будуть вибирати між 15 кандидатами. Нинішній тимчасовий керівник країни Роза Отунбаєва не бере участі у виборах.

Очікується, що головна боротьба розгорнеться між трьома кандидатами: прем’єр-міністром, представником центристської течії Алмазбеком Атамбаєвим, членом парламенту Камчибеком Ташієвим, який очолює партію прихильників попереднього президента Бакієва, та Адаханом Мадумаровим, який посідав високу посаду в органах безпеки за часів Бакієва. Поки що, згідно з опитуваннями, Атамбаєв веде перед, але ніхто з кандидатів не має шансів перемогти у першому турі.

Можливе повернення до авторитаризму – професор Макґлінчі

Тимчасовий уряд країни сприяв появі нової Конституції, згідно з якою Киргизстан перетворився на парламентсько-президентську республіку. Але, за словами директора Киргизької редакції Радіо Свобода Венери Джуматаєвої, всі кандидати, за винятком Атабмаєва, воліли б повернутися до попередньої президентської системи.

«В країні відчувається відносна нестабільність. Люди втомилися. Вони говорять, що тимчасовий уряд не зміг встановити контроль і центральну владу на всій території країни. Відчувається прагнення значної частини населення до «сильної руки», щоб нарешті хтось поклав край цьому, як вони кажуть, безладдю на всіх рівнях», – зауважує Джуматаєва.

Професор політології вашингтонського університету Джорджа Мейсона Ерік Макґлінчі говорить, що відновлення сильної президентської влади могло б призвести до того, що Киргизстан влився б у лави центральноазійських автократичних режимів.

«Якщо вони повернуться до президентської системи, це буде крок у напрямку до авторитаризму, можливо, слабкого авторитаризму у випадку Киргизстану. Але у будь-якому разі це буде відхід від лібералізації, яку ми спостерігали протягом останнього року, і поверненням до статусу-кво в Центральній Азії, сильної вертикалі виконавчої влади», – зазначив американський професор.

Та для більшості киргизів назва системи правління у їхній країні не має значення. Їх більше турбують питання виплати заробітної плати та відновлення звичайної особистої безпеки, особливо в районах міжетнічних сутичок.
  • 16x9 Image

    Марія Щур

    В ефірі Радіо Свобода, як Марія Щур, із 1995 року. Кореспондент, ведуча, автор програми «Європа на зв’язку». Випускниця КДУ за фахом іноземна філологія та Центрально-Європейського університету в Празі, економіст. Стажувалася в Reuters і Financial Times у Лондоні, Франкфурті та Брюсселі. Вела тренінги для регіональних журналістів.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG