Прага – Переговори Росiї зi Свiтовою органiзацiєю торгiвлi добiгають кiнця пiсля майже двох десятилiть. Чого можна очкувати вiд членства в органiзацiї Росiї, останньої великої економiки, яка досi залишалася поза головним свiтовим торговельним клубом. Про це наш колега Том Балмфорт розмовляв із автором багатьох книжок про економiку Росiї Маршалом Ґолдманом.
– Якщо очiкувати, що Росiя стане повнiстю вiдданим членом органiзацiї i не намагатиметься виключити якiсь товари чи якiсь способи поведiнки з правил, то наслiдки будуть добрими. У Росiї є багато переваг щодо природних ресурсiв, i якщо їх сполучити з мiжнародними iнвестицiями, то це пiде їй лише на користь. Краще, щоб вони належали до клубу, нiж почувалися вигнанцями. Завжди при вступi є сектори економiки, якi виграють вiд вступу, i такi, що програють. Росiя не є унiкальною. Це вiдбувається у кожнiй країнi. Завжди є якесь потужне лобi, яке проти зовнiшньої конкуренцiї. Тому цiкаво буде подивитися, коли почнуть мiрятися силами тi, хто хоче iнтеграцiї Росiї у свiтову економiку з тими, хто проти цього.
– Вiд яких секторiв ви очiкуєте найсильнішого спротиву?
– Я б чекав, що проти будуть автомобiлебудiвники, якi зараз втiшаються державним захистом. Коли зменшаться тарифи, зросте конкуренцiя. Боротьба буде мiж тими, хто вважатиме, що їх тарифи не заторкнуть, i тими, хто вiритиме, що зменшення тарифiв означатиме кiнець їхнього бiзнесу. Ба бiльше, потрiбно очiкувати змiни у полiтичному балансi, i це непокоїть тих, кого вона заторкне.
– Чи членство в СОТ допоможе Росiї модернiзувати економiку, щоб вона менше залежала вiд екпорту корисних копалин?
– Теоретично i практично так завжди вiдбувалося. Пiсля певного турбулентного перiоду пристосування до нових умов вiдбувається переорiєнтацiя, i бiльше людей виграє вiд переходу, нiж програє. Але це непросто, коли ви займаєтеся якимось бiзнесом i почуваєтеся добре. І тут вам належить провести експеримент над собою, чи виживете ви в нових умовах. Треба вiддати належне їхнiй сiмливостi, що вони пiшли на такий експертимент.
– Росiя намагалася стати членом органiзацiї майже 18 рокiв. Чому це тривало так довго?
– Коли ми вступили до торговлельної органiзацiї, у 1930-х роках, ми також мали високi тарифи, якими ми захищалися вiд свiтової конкуренцiї. Полiтично вiдмовитися вiд тарифiв було дуже складно. Гадаю, що росiянам потрiбна деяка пiдтримка. Але, врештi-решт, вони самi будуть відповідати за всi наслiдки свого рiшення, i це буде дуже цiкавий процес.
– Якщо очiкувати, що Росiя стане повнiстю вiдданим членом органiзацiї i не намагатиметься виключити якiсь товари чи якiсь способи поведiнки з правил, то наслiдки будуть добрими. У Росiї є багато переваг щодо природних ресурсiв, i якщо їх сполучити з мiжнародними iнвестицiями, то це пiде їй лише на користь. Краще, щоб вони належали до клубу, нiж почувалися вигнанцями. Завжди при вступi є сектори економiки, якi виграють вiд вступу, i такi, що програють. Росiя не є унiкальною. Це вiдбувається у кожнiй країнi. Завжди є якесь потужне лобi, яке проти зовнiшньої конкуренцiї. Тому цiкаво буде подивитися, коли почнуть мiрятися силами тi, хто хоче iнтеграцiї Росiї у свiтову економiку з тими, хто проти цього.
– Вiд яких секторiв ви очiкуєте найсильнішого спротиву?
– Я б чекав, що проти будуть автомобiлебудiвники, якi зараз втiшаються державним захистом. Коли зменшаться тарифи, зросте конкуренцiя. Боротьба буде мiж тими, хто вважатиме, що їх тарифи не заторкнуть, i тими, хто вiритиме, що зменшення тарифiв означатиме кiнець їхнього бiзнесу. Ба бiльше, потрiбно очiкувати змiни у полiтичному балансi, i це непокоїть тих, кого вона заторкне.
– Чи членство в СОТ допоможе Росiї модернiзувати економiку, щоб вона менше залежала вiд екпорту корисних копалин?
– Теоретично i практично так завжди вiдбувалося. Пiсля певного турбулентного перiоду пристосування до нових умов вiдбувається переорiєнтацiя, i бiльше людей виграє вiд переходу, нiж програє. Але це непросто, коли ви займаєтеся якимось бiзнесом i почуваєтеся добре. І тут вам належить провести експеримент над собою, чи виживете ви в нових умовах. Треба вiддати належне їхнiй сiмливостi, що вони пiшли на такий експертимент.
– Росiя намагалася стати членом органiзацiї майже 18 рокiв. Чому це тривало так довго?
– Коли ми вступили до торговлельної органiзацiї, у 1930-х роках, ми також мали високi тарифи, якими ми захищалися вiд свiтової конкуренцiї. Полiтично вiдмовитися вiд тарифiв було дуже складно. Гадаю, що росiянам потрiбна деяка пiдтримка. Але, врештi-решт, вони самi будуть відповідати за всi наслiдки свого рiшення, i це буде дуже цiкавий процес.
