У Львові меморіальну дошку всесвітньо визнаного економіста закрили чорним целофаном

Майже півроку через інтернет українська та європейська спільноти збирали гроші на виготовлення інформаційної меморіальної таблиці економісту зі світовим ім’ям Людвіґу фон Мізесу, щоб вшанувати цю людину в його рідному місті. Адже більшість львів’ян навіть не знають про цього науковця.

А народився австрійський економіст у місті Лева 29 вересня 1881 року в будинку на вулиці Гнатюка, 13. І мешкав тут, допоки його родина не переїхала до Австрії.

Мізес був основоположником неолібералізму і довів, що соціалізм і промислова економіка не сумісні, бо це призводить до хаосу і стагнації, а ще коли держава втручається у господарську діяльність суспільства, то це протиприродно. Мізес розвинув тези про те, що найбільш раціональною і зваженою державною політикою може бути лише лібералізм, надання цілковитої свободи суб’єктам ринкових відносин. Бо абсолютними основами цивілізації є розподіл праці, приватна власність і вільний обмін ресурсами. Такої думки дотримувався науковець, і досі він залишається цікавим сучасним економістам.

Із 1940 року Людвіг фон Мізес проживав у Нью-Йорку, де й помер у 1973 році.

Львів не втомлює дивувати

Громада відкрила меморіальну таблицю кілька тижнів тому з нагоди 130-річчя від дня народження славетного сина Львова. Але раптом депутатська комісія з питань культури, промоцій, ЗМІ та туризму Львівської міськради наказала демонтувати дошку.

Голова комісії Ярослав Музичко пояснив депутатське рішення тим, що організатори не в усіх інстанціях погодили дозвіл на встановлення таблиці.

«З огляду на попередній досвід, траплялися конфліктні ситуації, коли замовники отримували усі погодження і вішали таблиці на будинок, а балансоутримувач протестував. Тому ми і ввели норму погодження з балансоутримувачем. А вони взагалі нічого не встигли оформити, окрім погодження в постійній комісії», – наголосив депутат.

У Центрі міської історії Центрально-Східної Європи, який був одним з ініціаторів ушанування славетного львів’янина, розуміють, що не всі бюрократичні процедури пройшли у мерії. Однак із дня на день усі підписи стоятимуть на документах. А ще більше не розуміють, для чого було меморіальну дошку закривати чорним. Тим паче, що львівські будинки рясніють почасти недолугими комерційними рекламами.

Працівниця Центру Софія Дяк зауважила в коментарі Радіо Свобода, що таблиця є добрим прикладом, як можна скромно вписати інформаційну дошку до будівлі. «А депутати мали б просто підтримати ініціативу громади і допомогти вирішити якісь бюрократичні речі, – каже вона. – Бо це гарна ініціатива, яка може отримати продовження, щоб подавати львів’янам інформацію про тих відомих людей, які жили у цьому місті».

Львову пощастило з історією

Світові науковці просять мера не допустити зняття дошки з будинку. Таблиця буде загорнена у целофан, допоки всі чиновники не погодять її встановлення. Мер Львова Андрій Садовий обіцяє, що невдовзі меморіальну дошку Мізесу відкриють офіційно і з почестями, бо хоче уникнути міжнародного скандалу.

Європейська спільнота очікує, що Львів щорічно влаштовуватиме акції на честь видатного економіста, що, ймовірно, його іменем назвуть бібліотеку чи створять музей.

Львів – місто, де мешкали видатні поляки, українці, євреї, німці, австрійці, вірмени і ще багато інших національностей. Тут жили митрополит Андрей Шептицький, Іван Франко, Леопольд Захер-Мазох, Людвіґ фон Мізес, Станіслав Лем, Богдан-Ігор Антонич, і цей список можна продовжувати і продовжувати. Усі ці особистості творили атмосферу Львова і неповторний дух міста. А відтак заслуговують на пошану навіть після десятиліть забуття.