За результатами сьогоднішніх українсько-сербських переговорів буде підписано угоди про спільні проекти у сільському господарстві, енергетиці та будівництві. Про це інформує прес-служба МЗС України.
Проте, як зазначив Радіо Свобода український економіст Володимир Лановий, сьогодні Україна і Сербія лише знайомляться з економічним потенціалом одна одної.
«Це – початковий етап можливих спільних проектів. Ми могли би допомагати Сербії з індустріального огляду – (будувати) електростанції; сербська промисловість може бути зацікавлена у наших металургійних виробах і тому подібне. Хоча Росія не менш сильна на цьому ринку», – каже Лановий.
Що ж до політичної співпраці, то, на думку як українських, так і сербських експертів, сьогодні вона фактично відсутня (хоча Київ підтримує позицію Белграда щодо приналежності Косова Сербії).
«Політика Києва у балканському регіоні є пасивною» – експерт
Відтак і сьогоднішній візит президента Бориса Тарича в Україну не змінить ситуації, каже київський експерт-балканіст Павло Рудяков.
«Президенти Янукович і Тадич, звичайно, могли б говорити про досвіди своїх країн в євроінтеграції, але Белград випереджає Україну у цьому напрямку. Цей візит, оскільки він був запланований, відбувається, хоч і не у найкращий час: особливих здобутків ні Україна, ні Сербія не отримають», – вважає Рудяков.
Із такою думкою погоджується і сербський політолог і журналіст Вук Драґич. Він вважає, що наразі на відносини між Києвом та Белградом негативно впливає відсутність системного підходу до розв’язання наявних проблем.
«Політика Києва у балканському регіоні – пасивна, фрагментарна, як і політика Сербії щодо України. Ні Київ, ні Белград не демонструють особливого інтересу поглиблювати співпрацю, у нас різні історії державотворення і дещо різні історії формування економічних систем. Та й на регіональному рівні ми маємо кожен свої інтереси», – зазначає Драґич.
Знаковим експерти називають те, що наразі і Україна, і Сербія очікують на зміну статусу з Євросоюзом. 19 грудня Україна та ЄС мають підписати угоду про асоціацію, а Сербія 9 грудня планує отримати статус кандидата на вступ.
Проте, як зазначив Радіо Свобода український економіст Володимир Лановий, сьогодні Україна і Сербія лише знайомляться з економічним потенціалом одна одної.
«Це – початковий етап можливих спільних проектів. Ми могли би допомагати Сербії з індустріального огляду – (будувати) електростанції; сербська промисловість може бути зацікавлена у наших металургійних виробах і тому подібне. Хоча Росія не менш сильна на цьому ринку», – каже Лановий.
Що ж до політичної співпраці, то, на думку як українських, так і сербських експертів, сьогодні вона фактично відсутня (хоча Київ підтримує позицію Белграда щодо приналежності Косова Сербії).
«Політика Києва у балканському регіоні є пасивною» – експерт
Відтак і сьогоднішній візит президента Бориса Тарича в Україну не змінить ситуації, каже київський експерт-балканіст Павло Рудяков.
«Президенти Янукович і Тадич, звичайно, могли б говорити про досвіди своїх країн в євроінтеграції, але Белград випереджає Україну у цьому напрямку. Цей візит, оскільки він був запланований, відбувається, хоч і не у найкращий час: особливих здобутків ні Україна, ні Сербія не отримають», – вважає Рудяков.
Із такою думкою погоджується і сербський політолог і журналіст Вук Драґич. Він вважає, що наразі на відносини між Києвом та Белградом негативно впливає відсутність системного підходу до розв’язання наявних проблем.
«Політика Києва у балканському регіоні – пасивна, фрагментарна, як і політика Сербії щодо України. Ні Київ, ні Белград не демонструють особливого інтересу поглиблювати співпрацю, у нас різні історії державотворення і дещо різні історії формування економічних систем. Та й на регіональному рівні ми маємо кожен свої інтереси», – зазначає Драґич.
Знаковим експерти називають те, що наразі і Україна, і Сербія очікують на зміну статусу з Євросоюзом. 19 грудня Україна та ЄС мають підписати угоду про асоціацію, а Сербія 9 грудня планує отримати статус кандидата на вступ.
