На сьогодні, Україна та Румунія перебувають у різних політичних категоріях. Румунія – член Євросоюзу і НАТО, на її території Північноатлантичний альянс розміщає елементи системи протиракетної оборони. А Україна проголосила позаблоковий статус і сподівається 19 грудня підписати угоду про асоціацію з ЄС, але про можливість вступу до Євросоюзу поки що не йдеться.
Румунія підтримує євроінтеграцію України і готова поглиблювати з нею зв’язки у різних сферах: від прикордонного співробітництва – до участі у спільних енергетичних та промислових проектах і співпраці у рамках Дунайської ініціативи. Про це заявив міністр закордонних справ Румунії Теодор Баконскі після переговорів з українським колегою Костянтином Грищенком.
Баконскі також наголосив, що Румунія не має територіальних претензій до України.
«Румунія захищає свою територіальну цілісність, відповідно до міжнародного права, використовуючи наявні в Євросоюзі та НАТО механізми. Життєвим інтересам Румунії відповідає розбудова демократичної, процвітаючої української держави», – зазначив керівник румунського МЗС.
Дунай – «проблемна ріка» двох сусідок
Але на стосунки двох країн-сусідок тим чи іншим чином впливають заяви румунських радикалів щодо історичної належності Буковини та Бесарабії «Великій Румунії». Крім цього, далекі до завершення переговори Києва і Бухареста щодо належності маленького незалюдненого острівця Майкан на Дунаї та лінії проходження кордону по дунайському фарватеру.
Так, згідно з нормами міжнародного права, державний кордон по річках, як правило, проходить за фарватером. Однак на українсько-румунському кордоні на Дунаї «старий» фарватер, що пролягав між українським островом Майкан та румунським Бабина, замулився – відтак на цій підставі 2009 року Румунія висловила свої претензії на острівець.
Взагалі, Румунія та Україна – суперники з використання економічного потенціалу Дунаю та Придунайського регіону. Нині румунська сторона випереджає українську, залучаючи інвестиції і технології для розвитку дунайського транспортного коридору, розповів у розмові з Радіо Свобода експерт Національного інституту стратегічних досліджень Юрій Мельник.
«Щоб залучити інвестиції в українське Придунав’я, потрібна належна увага на державному рівні, – каже він. – Протягом останніх 7–8 років невелика увага регіонові приділялась, але не системно. Хоча у рамках національної програми «Дунайський регіон» певні заходи передбачені, і спрямовані вони на покращення інвестиційного клімату в цьому регіоні».
Щоправда, навіть у разі здійснення цієї програми Україні навряд чи вдасться обігнати Румунію, яка отримує фінансову підтримку і від приватного капіталу, і у рамках програм Євросоюзу. Та й навряд чи Бухарест байдужо спостерігатиме за нарощуванням потенціалу України, зауважив Мельник.
Україна – Румунії: долаймо проблеми через діалог!
Тим не менше, Президент і міністр закордонних справ України висловлюють переконання, що політичний діалог на найвищому рівні та на рівні дипломатів і експертів дозволить розв’язати наявні у стосунках двох держав проблеми та суперечності.
Глава МЗС Костянтин Грищенко заявив журналістам: «Ми нині спрямовуємо свої зусилля на пошук взаємовигідних та взаємоприйнятних рішень – на це націлений діалог на рівні міністрів. Я переконаний, що і на більш високому рівні він також буде мати за мету знаходити вигідні для двох країн рішення».
Практичними результатами нинішнього візиту міністра закордонних справ Румунії до Києва є: готовність підтримати національні меншини та впровадити механізми із забезпечення їхніх прав; розвиток прикордонного співробітництва та участь у спільних проектах, спрямованих на посилення безпеки й позитивного інвестиційного клімату в Дунайсько-Чорноморському регіоні, відзначив Костянтин Грищенко.
Румунія підтримує євроінтеграцію України і готова поглиблювати з нею зв’язки у різних сферах: від прикордонного співробітництва – до участі у спільних енергетичних та промислових проектах і співпраці у рамках Дунайської ініціативи. Про це заявив міністр закордонних справ Румунії Теодор Баконскі після переговорів з українським колегою Костянтином Грищенком.
Баконскі також наголосив, що Румунія не має територіальних претензій до України.
«Румунія захищає свою територіальну цілісність, відповідно до міжнародного права, використовуючи наявні в Євросоюзі та НАТО механізми. Життєвим інтересам Румунії відповідає розбудова демократичної, процвітаючої української держави», – зазначив керівник румунського МЗС.
Дунай – «проблемна ріка» двох сусідок
Але на стосунки двох країн-сусідок тим чи іншим чином впливають заяви румунських радикалів щодо історичної належності Буковини та Бесарабії «Великій Румунії». Крім цього, далекі до завершення переговори Києва і Бухареста щодо належності маленького незалюдненого острівця Майкан на Дунаї та лінії проходження кордону по дунайському фарватеру.
Так, згідно з нормами міжнародного права, державний кордон по річках, як правило, проходить за фарватером. Однак на українсько-румунському кордоні на Дунаї «старий» фарватер, що пролягав між українським островом Майкан та румунським Бабина, замулився – відтак на цій підставі 2009 року Румунія висловила свої претензії на острівець.
Взагалі, Румунія та Україна – суперники з використання економічного потенціалу Дунаю та Придунайського регіону. Нині румунська сторона випереджає українську, залучаючи інвестиції і технології для розвитку дунайського транспортного коридору, розповів у розмові з Радіо Свобода експерт Національного інституту стратегічних досліджень Юрій Мельник.
«Щоб залучити інвестиції в українське Придунав’я, потрібна належна увага на державному рівні, – каже він. – Протягом останніх 7–8 років невелика увага регіонові приділялась, але не системно. Хоча у рамках національної програми «Дунайський регіон» певні заходи передбачені, і спрямовані вони на покращення інвестиційного клімату в цьому регіоні».
Щоправда, навіть у разі здійснення цієї програми Україні навряд чи вдасться обігнати Румунію, яка отримує фінансову підтримку і від приватного капіталу, і у рамках програм Євросоюзу. Та й навряд чи Бухарест байдужо спостерігатиме за нарощуванням потенціалу України, зауважив Мельник.
Україна – Румунії: долаймо проблеми через діалог!
Тим не менше, Президент і міністр закордонних справ України висловлюють переконання, що політичний діалог на найвищому рівні та на рівні дипломатів і експертів дозволить розв’язати наявні у стосунках двох держав проблеми та суперечності.
Глава МЗС Костянтин Грищенко заявив журналістам: «Ми нині спрямовуємо свої зусилля на пошук взаємовигідних та взаємоприйнятних рішень – на це націлений діалог на рівні міністрів. Я переконаний, що і на більш високому рівні він також буде мати за мету знаходити вигідні для двох країн рішення».
Практичними результатами нинішнього візиту міністра закордонних справ Румунії до Києва є: готовність підтримати національні меншини та впровадити механізми із забезпечення їхніх прав; розвиток прикордонного співробітництва та участь у спільних проектах, спрямованих на посилення безпеки й позитивного інвестиційного клімату в Дунайсько-Чорноморському регіоні, відзначив Костянтин Грищенко.