Доступність посилання

11 Грудень 2017, Київ 04:39

Прага – Південна Осетія, що односторонньо проголосила своє відокремлення від Грузії, провела у минулі вихідні перший тур президентських виборів. Їхні результати не визнали багато країн світу, і насамперед Грузія. А фактично відколоте від Молдови Придністров’я матиме свої президентські вибори 11 грудня. В обох випадках, як кажуть спостерігачі, Росія дуже зацікавлена в ослабленні зміцнілих останнім часом місцевих еліт.

Вибори до Державної думи Росії 4 грудня – не єдина проблема у виборчому полі зору для Кремля у найближчий час. 27 листопада буде обраний вже новий (на відміну від колишнього Едуарда Кокойти) президент фактично відколотої від Грузії, не без допомоги Москви, Південної Осетії. А в грудні відбудуться президентські вибори у самопроголошеному Придністров’ї, де чинний ще глава Ігор Смірнов проголосив ідею референдуму щодо приєднання до України. Ця ідея виникла, як кажуть експерти, у зв’язку з тиском Москви на нинішнього господаря Тирасполя.

Москва з проблемами фінансує два згадані політичні центри, котрі ніким чи майже ніким не визнані у світі – скажімо, Південну Осетію визнають лише 5 держав-членів ООН, включно з Росією, Придністров’я не визнає ніхто. Місцеві еліти, як в Тирасполі, так і в Цхінвалі, зміцніли і збагатіли за рахунок підтримки Кремля.

Але з метою посилення свого міжнародного впливу для Росії важливо поступово позбавлятися явно авторитарних лідерів цих формувань та хоча б імітувати там якийсь розвиток демократії. Проросійський Едурад Кокойти правив у Цхінвалі з 2001 року, а 70-річний Ігор Смірнов керує Придністров’ям вже з 1990 року і тепер бажає йти ще на один 5-річний термін.

Російська гра в демократію в Цхінвалі та Тирасполі

Прагнення Москви поставити нібито демократичного нового лідера в Південній Осетії цього разу, як виглядає, вдається. Бо на виборах 13 листопада, які Грузія і світ не визнає, до другого туру президентських виборів вийшли колишній міністр освіти цього сепаратистського регіону Грузії Алла Джіоєва та нинішній міністр з надзвичайних ситуацій Анатолій Бібілов. Вони набрали у неділю приблизно по 25 відсотків голосів і зустрінуться у вирішальному другому турі 27 листопада.

Спостерігачі кажуть, що візьме гору Бібілов, хоча, на думку незалежного журналіста з Цхінвалі Тимура Цховребова, це не має великого значення.

«У Південній Осетії немає не проросійських політичних діячів, – каже він. – Вони мали б розвивати демократію, чесні вибори. Інакше Росія отримала б те ж саме. При сподіваннях на Кокойти Москва мала б тут і надалі феодальне володіння, за яке вона тепер роплачується. Те ж саме буде й з Бібіловим (промосковським кандидатом). Бо він ніколи не був політичним діячем. Він завжди був лише виконавцем».

Політичні експерти кажуть, що з Придністров’ям проблем ще більше. Бо Москва вже намагалася відсторонити Смірнова від виборів 11 грудня. Але ні тиск Контрольної палати Росії на бізнеси родини Смірнова в Росії, ні перешкоди доньці Смірнова балотуватися в Держдуму Росії, ні переговори з самим лідером в Тирасполі, коли його відкрито закликав до відставки кремлівський адміністратор Сергій Наришкін, не дали результатів для Кремля. Там нібито хотіли змінити Смірнова на проросійського спікера парламенту Придністров’я Анатолія Камінського.

Спостерігачі наголошують, що одіозна постать Смірнова заважає Москві здійснювати свої плани в сепаратистському регіоні Молдови, про що домовилися раніше, у 2010-му, канцлер Німеччини Анґела Меркель і глава Кремля Дмитро Медведєв. Йдеться про спільний меморандум щодо оперативного розв’язання проблеми Придністров’я, яку до сьогодні кволо розв’язують у форматі 5+2 – ОБСЄ, Україна, Росія, Кишинів, Тирасполь та два спостерігачі – ЄС і США.

Досягнута попередня домовленість про відновлення роботи цього формату, який зупинений ще на початку 2006 року. Ігор Смірнов нині фактично заважає Москві у посиленні її ролі в регіоні та заграє з Кишиневом, де тепер зовсім нове керівництво, і також пропонує нинішній владі у Києві об’єднати Тирасполь з Україною через референдум.

Тому в Кишиневі лише обережно заявили про певний оптимізм і якусь перспективу у вирішенні проблеми Придністров’я в разі обрання якоїсь нової кандидатури на грудневих виборах у Тирасполі. Хоча експерти вважають проблеми Південної Осетії та Придністров’я все більш обтяжливими для нинішньої Москви.

Матеріал підготували Василь Зілгалов і Robert Coalson
  • 16x9 Image

    Василь Зілгалов

    Із Радіо Свобода співпрацюю з 1989 року. Переїхав з Мюнхена до Праги у березні 1995 року. Народився в сталінській Україні. Троє з родини загинули від голоду у 1932-33 роках. Мати ледве уціліла в 1933-му. Батько пройшов Колиму але система все ж знищила його. Окрім батька, тоталітаризм згубив чотирьох моїх дядьків. Закінчив історичний факультет. Викладав методологію історії. Підготував дві дисертації. Чимало написав. Журналістом став з 1969 року, після вторгнення радянських військ до Праги. Опублікував роботи з історії політичної публіцистики, книги з історії українських міст, дослідження про Василя Пачовського, з історії української еміграції.

Ваша думка

Показати коментарі

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG