Доступність посилання

14 Грудень 2017, Київ 01:38

В Україні «виникає небезпека монополізації влади» – посол Німеччини


Надзвичайний і Повноважний Посол Федеративної Республіки Німеччина в Україні доктор Ганс-Юрґен Гаймзьот розповідав про перспективи грудневого саміту Україна-ЄС, про перепони інвестиціям та про футбол

– Пане посол, як Ви вважаєте, наскільки успішною була зустріч президентів Польщі, Німеччини і України, яка відбулася 15 листопада у Вроцлаві?

Президент Польщі, і Президент Німеччини могли висловити своє занепокоєння Президентові України
Ця зустріч відбулася лише по обіді і була відносно короткою. Через те я маю досить небагато інформації.

Але добре, що ця зустріч відбулася, тому що ми зараз перебуваємо у важливій фазі розвитку відносин між ЄС і Україною. І Президент Польщі, і Президент Німеччини могли висловити своє занепокоєння Президентові України.

– Президент Німеччини Крістіан Вульф досить образно відобразив ситуацію. Він сказав, що сподівається, що ця імла, цей туман, який спочатку завадив вчасному прильоту Президента України у Вроцлав, не завадить спілкуванню , і що імла розвіється й над Україною. Пане посол, Ви поділяєте цей оптимізм?

– Я взагалі-то людина, яка не втрачає оптимізму. Кожного ранку я встаю, сповнений оптимізму. І я тут в Україні зустрічаю так багато гарних, розумних молодих людей, що також додає мені оптимізму.

– Пане посол, за час Вашого перебування в Україні, які Ви можете навести позитивні приклади співпраці України і Німеччини?

Німецькі підприємці в Україні створюють тисячі робочих місць, зокрема у західній Україні. Товариство міжнародної співпраці, яке тісно співпрацює з міськими та сільськими громадами стосовно підвищення енергоефективності
Я тут познайомився з цілою низкою дуже гарних форм співпраці. З одного боку, це стосується економіки, де німецькі підприємці в Україні створюють тисячі робочих місць, зокрема у західній Україні. Однак, звісно, цього не досить. Також, на мій погляд, дуже плідною є діяльність Фонду міжнародної правової допомоги, що працює у розбудові судової системи, розбудові розвитку українського адміністративного права. Це вже принесло свої плоди.

Дуже багато зробило Товариство міжнародної співпраці, яке тісно співпрацює з міськими та сільськими громадами стосовно підвищення енергоефективності. Вони займаються санацією спортивних залів і майданчиків у школах, які не можуть самі собі дозволити відремонтувати чи поліпшити ці будівлі чи майданчики. Ця ж організація допомагає у поширенні знань про ВІЛ/СНІД, підтримує боротьбу з ВІЛ/СНІДом. Зокрема, вони також надають підтримку у підготовці до «Євро-2012».

– Скільки коштує допомога Україні бюджету Німеччини?

Допомога у підготовці до «Євро-2012» обчислюється трьома мільйонами євро
Уся допомога поділяється на два підвиди. Коли йдеться про фінансову допомогу безпосередньо, то рахунок йде на сотні мільйонів. Наприклад, такий банк розвитку KFW здійснює реабілітацію трансформаторних підстанцій. Туди вкладаються мільйони і мільйони.

Але важливими також є і проекти, які стосуються співпраці з людьми, технічної допомоги. І тут теж витрачаються мільйони. Наприклад, допомога у підготовці до «Євро-2012» обчислюється трьома мільйонами євро.

– Пане посол, німці у всьому світі славляться тим, що дуже дбають, щоб кожна копійка була реалізована так, як це потрібно. Чи може посольство і ті люди, які займаються цими проектами, відповідати напевне за те, що усі кошти витрачаються за призначенням?

– Звичайно, це викликає певне занепокоєння. І не тільки стосовно державної допомоги, але й тих коштів, які надаються, наприклад, політичними фондами. Йшлося не тільки про державні кошти, а й про кошти, які направляються недержавними установами. Але протягом останнього часу мені невідомі випадки, коли ці кошти використовувалися б не за призначенням.

– Пане посол, ми зараз не можемо говорити про те, що уряд України чи громадяни нашої країни задоволені тим обсягом інвестицій, які приходять до нас з європейських країн, зокрема з Німеччини. Які причини, на Вашу думку, стримують находження німецьких інвестицій до України?

Немає певності у тому, що договори будуть залишатися такими ж, як вони були укладені, міністри не з’являються на зустрічі
Я бачу у цьому три основні причини. Перш за все це правова невизначеність чи брак правових гарантій. Це пов’язано також із тісним переплетінням юстиції з політикою, з економічними інтересами. Це також може бути пов’язано з корупцією. Інша причина полягає у непрозорості економічного життя. Це простежується, зокрема, на прикладі тендерів і конкурсів. І третя причина – це брак надійності у відносинах. Немає певності у тому, що договори будуть залишатися такими ж, як вони були укладені, що залишатимуться ті ж самі закони протягом тривалого часу.

Потім, наприклад, навіть домовленості щодо зустрічей. Коли міністри не з’являються на зустрічі. Або, наприклад, мене завжди дивує, коли до Президента приходить відразу ж така велика кількість міністрів.

– Пане посол, а які напрямки, які галузі економіки України цікавлять німецький бізнес? Чим би вони хотіли займатися в Україні?

Україна може менше залежати від імпорту енергоносіїв, якщо вона реорганізує своє господарство, якщо вона більше покладатиметься на власне виробництво, і якщо вона використає найбільший свій резерв і потенціал – це енергозбереження
Я вважаю, що є два основні напрямки, які на майбутнє викликатимуть особливу зацікавленість. Перш за все йдеться про сільське господарство і про сільськогосподарське машинобудування. А потім йдеться про енергоефективність й про відновлювальні джерела енергії. Це дві теми, які матимуть для України особливе значення.

Мені відомо, що принципово з українського боку існує велика зацікавленість у відновленні, модернізації машинобудування, а також у спорудженні нових модерних машинобудівних заводів. Але, на жаль, поки що справа не просувається вперед.

Що ж стосується енергетики, то я переконаний, що Україна може менше залежати від імпорту енергоносіїв, якщо вона реорганізує своє господарство, якщо вона більше покладатиметься на власне виробництво, і якщо вона використає найбільший свій резерв і потенціал – це енергозбереження.

– Звісно, Німеччина є прикладом для України у сфері енергозбереження, як і в інших галузях. Але, скажімо, те, що після аварії на «Фукусімі» Німеччина оголосила про свою відмову від використання атомної енергії, покращило настрій російського «Газпрому». І після запуску «Північного потоку» Росія впевнено заявляє, що Німеччина зокрема і Європа ще довгий час будуть залежними від російського газу.

Залежність – вона взаємна з обох боків
З одного боку, я хотів би сказати, що ми досить тривалий час ще будемо використовувати російський газ і хочемо його використовувати. З іншого боку, треба сказати, що залежність – вона взаємна з обох боків. Росія використовує свій газ. І якщо простежити, яку частку цей газ вносить у бюджет держави, то це можна побачити дуже детально (цю залежність).

Але загалом ЄС у цілому зараз дуже дбає про енергетичну безпеку і починає диверсифікувати як транспортні шляхи, так і можливість одержання ресурсів.

Відмова від використання атомної енергії становить певний виклик для Німеччини. Але ми впевнено зустрічаємо такі виклики
Що стосується використання природного газу, то зараз більша увага звертається на закупівлю зрідженого газу, на інші форми. Наприклад, у США зараз збільшується видобуток сланцевого газу. І це також викликає зацікавленість.

Звичайно, поворот в енергетичній політиці, а саме, відмова від використання атомної енергії становить певний виклик для Німеччини. Але ми впевнено зустрічаємо такі виклики.

– Російський газ теж став своєрідним викликом для ЄС і для України. Газ перетворився у політичний фактор, який певною мірою уповільнює подолання Україною усіх перепон на шляху до підписання угоди про асоціацію з ЄС.

Які Ваші прогнози на те, що відбудеться 19 грудня?


– Я сподіваюся, що буде завершено і підготовлено, так би мовити, фіналізацію цієї угоди. Тобто на цьому саміті буде затверджено остаточний текст угоди.

Водночас, підписання цієї угоди я бачу лише тоді можливим, коли буде подолано сумніви і побоювання ЄС стосовно незалежності українських судів і ставлення до опозиції.

– 11 листопада ви нас запрошували до себе, тому що в Україні з візитом прибувала Державний міністр у Федеральному міністерстві закордонних справ Німеччини пані Корнелія Піпер. І на цій зустрічі пані Піпер наголосила, що ЄС не розділяє свої інтереси й цінності. заявила, що українська влада має зрозуміти: ЄС, європейська спільнота не розділяє цінності і інтереси. І якщо «політичні в’язні вийдуть на свободу», якщо влада продемонструє те, що опозиція матиме можливість брати участь у вільних виборах, то Україна наблизиться до ЄС.

На Вашу думку, чи українська влада чує це й подібні звернення?


– Я можу лише сподіватися на це.

– Те, що зокрема міністр закордонних справ України, пан Грищенко не зустрівся з пані Корнелією Піпер, хоча попередньо вони домовлялися про це, було розцінено, можливо, як небажання обговорювати питання пані Тимошенко?

– Ні, я так не оцінюю це. Справа в тім, що міністр закордонних справ був саме у цей час в літаку по дорозі в Ізраїль. І пані Корнелію Піпер прийняв перший заступник міністра закордонних справ Демченко. І це відповідало, власне, формі, яка потрібна.

– Як Ви оцінюєте взагалі рівень демократії в Україні? Чи можна назвати Україну демократичною країною?

Відбувається певний відкат, регрес. Виникає небезпека монополізації влади
Багато міжнародних організацій заявляють про те, що відбувається певний відкат, регрес у цій справі. І я підтримую таку думку.

З одного боку, це розглядається, як позитивне явище, що відбувається тісна співпраця між Президентом, Прем’єр-міністром, урядом і парламентом, і вони можуть спільно діяти. З іншого боку, виникає небезпека монополізації влади. І це саме у країні, яка зараз перебуває в процесі трансформації, і де не збалансовані якраз гілки влади. Наприклад, не забезпечується незалежність юстиції, мас-медіа не завжди виконують свій обов’язок щодо контролю влади або тільки в обмеженій формі використовують можливість контролю владних структур.

Влада корумпує, а абсолютна влада корумпує абсолютно
Через те треба дуже уважно ставитися до такого застереження: влада корумпує, а абсолютна влада корумпує абсолютно.

– Зустрічаючись у Вроцлаві з президентами Польщі та Німеччини, Президент України Віктор Янукович вкотре повторив тезу, що в демократичній країні, якою він вважає Україну, суди незалежні, тому він жодним чином не впливав на вирок суду щодо Юлії Тимошенко, так само, як він не може впливати і на фракцію Партії регіонів, лідером якої він є, оскільки фракція 15 листопада якраз не проголосувала за декриміналізацію статті Юлії Тимошенко. Як Ви оцінюєте цю колізію?

Якщо подивитися на ті судові процеси, то можна побачити, що це далеко не відповідає європейським стандартам
Ми повинні зважувати на те, що ЄС, звичайно, звертає увагу як на чисто формальні питання, так само ми дбаємо про дух демократії. Ми знаємо, що є видатні особи, яких розглядають, як команду Президента, і ми також знаємо, що існують між ними тісні контакти, телефонні розмови й так далі.

Якщо подивитися на ті судові процеси, які відбуваються стосовно різних осіб: чи то був би це Луценко, чи то Тимошенко, то можна побачити, що це далеко не відповідає європейським стандартам. Ми могли б ще далі заглибитися у деталі, але я зараз цього не робитиму.

– Ви казали про дух демократії, про формальні ознаки демократії, а як щодо монументальних ознак демократії? Ось навколо українського парламенту виріс паркан. Скажіть, будь ласка, у Німеччині є паркани, що відділяють парламент чи інші державні установи від народу у такий спосіб?

Звичайно, паркану навколо будівлі Рейхстагу, де засідає німецький Бундестаг, не існує
Звичайно, паркану навколо будівлі Рейхстагу, де засідає німецький Бундестаг, не існує. Але потрапити туди в середину можна тільки після того, як людину буде перевірено детально. До президента теж потрапити безпосередньо не можна. Перед відомством Федерального канцлера теж існує огорожа.

– Я нещодавно брала участь в ефірі програми «Свобода слова» на ІСТV. І ведучий цієї програми розпочав ефір із запитання: чи є загроза територіальній цілісності України у зав’язку з кризою в ЄС? Чи можу я адресувати це запитання Вам? А також чи можна сподіватися на гарантії безпеки для України як позаблокової держави з боку країн ЄС?

Я не бачу для України загрози ззовні
Я не бачу для України загрози ззовні. Водночас рішення про позаблоковість України – це є рішення українського парламенту. До того ж співпраця України з НАТО, особливо у міжнародних місіях, відбувається позитивно, добре.

– Чи можна сказати, що рішення України про набуття позаблокового статусу послабило напруження у стосунках між Росією та НАТО й ЄС? Чи це, можливо, породило інші проблеми?

– НАТО на своєму засіданні у Бухаресті відкрило двері для України. Правда, на той час скористатися цими дверима не було можливості. Але НАТО і зараз готове до розвитку відносин. І з того часу стратегічні наші відносини не змінилися.

Справді, подальший розвиток України зосереджується на її співпраці з країнами-сусідами, на її спільних діях з ЄС. І водночас треба проводити реформи у цій країні, зберігаючи ті демократичні досягнення, які вдалося завоювати і внаслідок Помаранчевої революції.

– Пане посол, на новому стадіоні «Олімпійський» у Києві збірні команди Німеччини й України з футболу зіграли в нічию. Ми розцінюємо це, як добрий знак для нашої збірної. Як Ви оцінюєте, наскільки Україні вдається на належному рівні готуватися до «Євро-2012»?

За останніх 1,5 роки вдалося досягти значних успіхів
Я розглядаю цю гру просто як фантастичну гру. Українська збірна була бойовою, агресивною, добре бігала. І розглядаю це як її успіх.

Я також радий, що зараз вдається розбудувати і добудувати важливі об’єкти інфраструктури, стадіони, будуються аеропорти. І вважаю, що за останніх 1,5 роки вдалося досягти значних успіхів.

В деяких сферах ми маємо дуже тісну кооперацію, зокрема що стосується підготовки стадіонів, розбудови стадіонів, розвитку готельного і ресторанного бізнесу, забезпечення громадської безпеки. Люди повинні підготуватися до масового напливу гостей з закордону.

– Скільки, Ви очікуєте, приїде громадян Німеччини до України під час «Євро-2012»?

Загалом розраховують на приїзд до 600 тисяч гостей з усієї Європи
Скільки приїде німців – я поки що не можу сказати, оскільки ми не знаємо, наскільки просунеться у підготовці до чемпіонату німецька команда. Але загалом розраховують на приїзд до 600 тисяч гостей з усієї Європи.

І якщо німецька збірна гратиме так, як вона зіграла 15 листопада проти Нідерландів, вигравши 3:0, то вона потрапить у фінал. І тоді ми розраховуємо, що приїдуть десятки тисяч уболівальників до Києва і не тільки ті, хто підуть на стадіони, але хто захоче побувати у фан-зонах. Я дуже радий цьому.

А якщо Україна гратиме так, як вона грала проти німецької команди у товариському матчі, то вона також потрапить у фінал. І тут я вже можу запевнити – остаточний результат буде вже не 3:3!

– Пане посол, чи має посольство Німеччини якийсь певний путівник для тих, хто хоче прихати в Україну? Які місця Ви рекомендуєте своїм співгромадянам відвідати?

– Якби користуватися моїм приватним путівником, то він привів би не лише у ті міста, де відбуватиметься змагання.

Мені дуже подобається Одеса влітку. Дуже подобаються місця у Криму. Карпати також надають чудові можливості для відпочинку. Я можу сказати своїм землякам: варто познайомитися із поки що не дуже добре відомою країною тут – у Європі.
  • 16x9 Image

    Ірина Штогрін

    Редактор інформаційних програм Радіо Свобода з жовтня 2007 року. Редактор спецпроектів «Із архівів КДБ», «Сандармох», «Донецький аеропорт», «Українська Гельсінська група», «Голодомор», «Ті, хто знає» та інших. Ведуча та редактор телевізійного проекту «Ми разом». Автор ідеї та укладач документальної книги «АД 242». Атор ідеї, режисер та продюсер документального фільму «СІЧ». Працювала коментатором редакції культура Всесвітньої служби Радіо Україна Національної телерадіокомпанії, головним редактором служби новин радіостанції «Наше радіо», редактором проекту Міжнародної організації з міграції щодо протидії торгівлі людьми. Закінчила філософський факультет Ростовського університету. Пройшла бімедіальний курс з теле- та радіожурналістики Інтерньюз-Україна та кілька навчальних курсів «IREX ПроМедіа». 

Ваша думка

Показати коментарі

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG