Доступність посилання

18 Грудень 2017, Київ 18:56

«Горбачов до певної міри робив за нас нашу роботу» – Скоукрофт


Вашингтон – За останніми днями Радянського Союзу 20 років тому уважно спостерігали у Сполучених Штатах. У Білому Домі тоді господарем був Джордж Буш, а поруч з ним був його радник з питань національної безпеки Брент Скоукрофт. Відставний генерал вже радив двом іншим американським президентам – Ґеральду Форду та Річарду Ніксону. Але найдраматичніша сторінка в його довгій біографії на державній службі припала саме на драматичні дні розвалу СРСР. В інтерв’ю Радіо Свобода Брент Скоукрофт згадує той час.

Як тоді змінювалася ваша оцінка подій і оцінка президента (Джорджа) Буша? Чи були розбіжності в адміністрації?

Ми хотіли заохотити лібералізацію, але в темпі повільнішому ніж той, який би Радянський Союз відчув, що має придушити


– Після того, як президент Буш прийшов до влади одним із наших ключових викликів було: як реагувати в інший спосіб, ніж раніше на ліберальний дух чи неспокій у Східній Європі. Адже в Берліні у 1953, в Угорщині у 1956, і в Чехословаччині у 1968 році вже були хвилі опору, якщо можна так це назвати, і їх придушив Радянський Союз. Ми не хотіли, щоб це трапилося знову. Тому ми хотіли заохотити лібералізацію, але в темпі повільнішому ніж той, який би Радянський Союз відчув, що має придушити. Ми не знали, що це за темп. Це по-перше.

Хоча ми насправді не вважали Горбачова демократичним


Горбачов до певної міри робив те, що, як ми думали, було нашою роботою для нас. Хоча ми насправді не вважали Горбачова демократичним, він намагався зробити Радянський Союз ефективнішим, коли викорінював корупцію, прогули, пияцтво, і також репресивні аспекти системи, які придушували продуктивність. Він намагався зробити систему ефективнішою. І ми думали, що це добре, бо в процесі він підривав те, що тримало її вкупі.

Питання незалежності суб’єктів Радянського Союзу в цьому виринуло дуже пізно. І в 1991 році Горбачов переоцінив поняття СРСР, він збирався зробити систему більш конфедеративною, ніж федеративною, що призвело до її розпаду. рара

Я хочу запитати вас про виступ президента Буша в українському парламенті за кілька тижнів до невдалого путчу. Оглядач «Нью-Йорк Таймс» Вільям Сефаєр назвав його «Котлета по-київськи». У цій промові президент Буш попереджав про небезпеку «самовбивчого націоналізму», а через кілька тижнів українці переважною більшістю голосів проголосували за незалежність від СРСР. Чи довго тривали дискусії, якщо вони взагалі були, про те, чи він має так різко виступити проти націоналізму?

Ми казали про те, щоб не зайти надто далеко із таким самовбивчим націоналізмом


– Дискусій багато не було, тому що він мав зовсім інше на увазі, ніж те, як промову розтлумачили, – сприйняття «котлети по-київськи». У той час ми бачили, що відбувається у Югославії, де шість маленьких складових, поєднані в одну маленьку державу, розпалися на шість малесеньких країн. Тому ми казали Україні не те, щоб вона не думала, чи хоче бути частиною Радянського Союзу, а про те, що є схід України і захід України, а між ними багато ворожнечі, суперечок. Тому ми казали про те, щоб не зайти надто далеко із таким самовбивчим націоналізмом. Таке було послання. Але з погляду сучасного, я б не радив президенту виступати з промовою, бо вона була надто складна.

20 років тому панували оптимістичні почуття, думка про те, що попереду демократія і свобода. З перспективи сьогодення, світ не є таким світлим місцем, як це виглядало 20 років тому. Чи це був оптимізм, чи ілюзія, а якщо ні, то як ми це втратили?

Почуття оптимізму не було ілюзією


– Почуття оптимізму не було ілюзією, у тому розумінні, що «холодна війна» закінчилася, і це було добре для людства. Це було ілюзією у тому сенсі, що шлях виглядав дуже рівним. Насправді всередині Радянського Союзу сталося те, що Горбачов, намагаючись підвищити ефективність, спершу взявся за перегляд політичної структури. Після того, як він це зробив, у нього вже не залишилося політичної влади, щоб зайнятися економікою. Економіку (в Росії) успадкував Борис Єльцин і це була радянська економіка. Тому Єльцин продавав акції всіх державних компаній для того, щоб дістати трохи грошей, щоб керувати країною. А тоді приходить Путін, який каже Єльцину: «Ти віддав всю промислову частину Радянського Союзу і сказав губернаторам: «Беріть всю владу, яку думаєте, що можете втримати». Так країною не керують». Тому він заново почав централізацію. Такою є еволюція росіян, які намагаються знайти свій центр тяжіння.

З Брентом Скоукрофтом розмовляла кореспондент Радіо Свобода у Вашингтоні Гезер Магер. Це частина мультимедійного проекту Радіо Свобода «Розвал СРСР: 20 років тому»

Ваша думка

Показати коментарі

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG