Київ – Експерти ОБСЄ розповіли про кращі національні й міжнародні практики щодо регулювання сфери неурядових організацій. Зокрема, про фінансову підтримку інститутів громадянського суспільства та заходи зміцнення довіри між владою і громадськістю. При цьому фахівці посилаються на досвід 6 європейських країн. На їхню думку, це допоможе Україні реформувати власну сферу неурядових організацій.
Регулювання сфери неурядових організацій у Великобританії, Німеччині, Польщі, Угорщині, Хорватії та Чеській Республіці, на думку представників ОБСЄ, є найкращим. Один зі співавторів такого дослідження, угорський експерт Фундації розвитку громадянського суспільства Балаж Шатор говорить, що всі ці країни мають складний механізм політики в такій сфері, на що має звернути увагу і Україна.
«Дослідження показало, що одного чи двох механізмів регулювання для такої країни, як Україна, недостатньо. Це повинна бути сукупність механізмів, коли один регулює великі організації, інший – малі, третій відповідає за локальні громади, – зазначає Балаж Шатор. – Ви не повинні сподіватися, що один механізм регулювання буде здатен забезпечити усі потреби такої сфери».
На думку експерта ОБСЄ, головною засадою успішної діяльності громадських організацій є конкурентоспроможність їхніх спонсорів. Водночас, зазначає він, такі об’єднання необхідно повністю або частково звільнити від податку на доходи, які вони самостійно заробляють.
Україна повинна реформувати законодавство
На думку посла, координатора проектів ОБСЄ в Україні Любомира Копая, Україні у політиці щодо діяльності неурядових організацій варто насамперед виробити довіру між урядовими та неурядовими осередками. Наразі, на його думку, такий механізм тут розвинений недостатньо.
«Проект важливий, бо Україні потрібне сильне і незалежне громадянське суспільство та неурядові організації, котрі його представляють. Україна у своєму розвитку наразі переживає те, що країни Центральної Європи вже мали кілька років тому. Зокрема, і у сфері розвитку неурядового сектору. Тому вона повинна зважати і на досвід інших країн», – констатує посол.
Втім, зазначає Любомир Копай, варто не просто копіювати іноземний досвід, а впроваджувати такі способи і підходи, які будуть специфічними саме для України. Наразі успішну реформу неурядового сектору посол вбачає насамперед у зміні відповідного законодавства.
Водночас донорське фінансування, на думку Любомира Копая, лишається головною загрозою для неурядових організацій, адже не дозволяє їм діяти в інтересах громадян. Вирішити це питання посол пропонує урізноманітненням шляхів фінансування, що дозволить організаціям отримувати внески і від самих громадян.
Усі реформи уряду – заради суспільства
За словами представника Секретаріату Кабінету Міністрів України Наталії Окші, уряд постійно здійснює заходи щодо розвитку громадянського суспільства. Водночас вона зазначає, що експертна робоча група нового проекту щодо регулювання громадських інститутів складається як з представників влади, так і громадськості.
«Ми розділили це питання на три основні напрями. Перше – державна підтримка. Друге – підтримка з боку приватного сектору. Третє – можливість громадських організацій самостійно заробляти кошти шляхом надання послуг. А також питання зміцнення довіри між органами влади і громадськими організаціями», – говорить Наталія Окша.
Наразі ОБСЄ підтримує ініціативу Секретаріату Кабміну щодо «створення відповідної нормативно-правової бази та забезпечення життєздатності громадянського суспільства» у рамках проекту «Сприяння розробці інституціональної бази фінансування громадянського суспільства в Україні».
Регулювання сфери неурядових організацій у Великобританії, Німеччині, Польщі, Угорщині, Хорватії та Чеській Республіці, на думку представників ОБСЄ, є найкращим. Один зі співавторів такого дослідження, угорський експерт Фундації розвитку громадянського суспільства Балаж Шатор говорить, що всі ці країни мають складний механізм політики в такій сфері, на що має звернути увагу і Україна.
Одного чи двох механізмів регулювання для такої країни, як Україна, недостатньоБалаж Шатор
«Дослідження показало, що одного чи двох механізмів регулювання для такої країни, як Україна, недостатньо. Це повинна бути сукупність механізмів, коли один регулює великі організації, інший – малі, третій відповідає за локальні громади, – зазначає Балаж Шатор. – Ви не повинні сподіватися, що один механізм регулювання буде здатен забезпечити усі потреби такої сфери».
На думку експерта ОБСЄ, головною засадою успішної діяльності громадських організацій є конкурентоспроможність їхніх спонсорів. Водночас, зазначає він, такі об’єднання необхідно повністю або частково звільнити від податку на доходи, які вони самостійно заробляють.
Україна повинна реформувати законодавство
На думку посла, координатора проектів ОБСЄ в Україні Любомира Копая, Україні у політиці щодо діяльності неурядових організацій варто насамперед виробити довіру між урядовими та неурядовими осередками. Наразі, на його думку, такий механізм тут розвинений недостатньо.
Україні потрібне сильне і незалежне громадянське суспільство та неурядові організаціїЛюбомир Копай
«Проект важливий, бо Україні потрібне сильне і незалежне громадянське суспільство та неурядові організації, котрі його представляють. Україна у своєму розвитку наразі переживає те, що країни Центральної Європи вже мали кілька років тому. Зокрема, і у сфері розвитку неурядового сектору. Тому вона повинна зважати і на досвід інших країн», – констатує посол.
Втім, зазначає Любомир Копай, варто не просто копіювати іноземний досвід, а впроваджувати такі способи і підходи, які будуть специфічними саме для України. Наразі успішну реформу неурядового сектору посол вбачає насамперед у зміні відповідного законодавства.
Водночас донорське фінансування, на думку Любомира Копая, лишається головною загрозою для неурядових організацій, адже не дозволяє їм діяти в інтересах громадян. Вирішити це питання посол пропонує урізноманітненням шляхів фінансування, що дозволить організаціям отримувати внески і від самих громадян.
Усі реформи уряду – заради суспільства
За словами представника Секретаріату Кабінету Міністрів України Наталії Окші, уряд постійно здійснює заходи щодо розвитку громадянського суспільства. Водночас вона зазначає, що експертна робоча група нового проекту щодо регулювання громадських інститутів складається як з представників влади, так і громадськості.
«Ми розділили це питання на три основні напрями. Перше – державна підтримка. Друге – підтримка з боку приватного сектору. Третє – можливість громадських організацій самостійно заробляти кошти шляхом надання послуг. А також питання зміцнення довіри між органами влади і громадськими організаціями», – говорить Наталія Окша.
Наразі ОБСЄ підтримує ініціативу Секретаріату Кабміну щодо «створення відповідної нормативно-правової бази та забезпечення життєздатності громадянського суспільства» у рамках проекту «Сприяння розробці інституціональної бази фінансування громадянського суспільства в Україні».
