Катерина Білокур: всесвітня слава без освіти і паспорта
Київ – 7 грудня – сто одинадцята річниця від дня народження художниці Катерини Білокур. У Національному музеї українського народного декоративного мистецтва у Києві відбувся вечір пам’яті художниці, під час якого був презентований двотомник «Катерина Білокур». До видання увійшли репродукції картин авторки, її листування, а також статті мистецтвознавців та письменників, присвячені ролі Катерини Білокур у розвитку української культури ХХ століття.
До того ж, вона була жінкою – у неї не було шансів
Оксана Забужко
Не маючи професійної художньої освіти, Катерина Білокур створювала полотна, якими захоплювалися ключові митці початку минулого століття, зокрема, Пабло Пікассо, зауважує письменниця Оксана Забужко, чия стаття також увійшла до презентованого двохтомника. За її словами, доля Білокур трагічна. «Це – геній, поставлений в умови, що унеможливлювали самореалізацію: вона не мала паспорта, була фактично «прикріплена» до свого колгоспу, до того ж, вона була жінкою – у неї не було шансів», – резюмує Оксана Забужко.
«Весь потенціал, який могло дати українське село 20-х років, було стерто, знищено і загладжено. І на тому дні оцієї абсолютної «тиші» – ось ця жінка з її неймовірною, просто скаженою гордістю і впертістю, одна проти системи, проти спільноти і проти родини, з якою теж треба було воювати за право бути собою», – розповідає письменниця.
Катерина Білокур майже все життя прожила у Богданівці на Київщині. Відсутність 7-річної освіти зруйнувала її намір стати акторкою, тому вона почала малювати. Всесвітньо відомими є її натюрморти, де зображені квіти, хоча також художниця малювала пейзажі і портрети. Попри те, що картини Білокур експонувалися на численних виставках в СРСР і за кордоном, вона постійно мала конфлікти за власне право «малювати чортів», як висловилась одного разу її мати.
Оксана Забужко зазначила, що вважає художницю стихійною феміністкою, і висловила намір написати про неї книжку.
Двотомник «Катерина Білокур» показує її не тільки як художницю, а й як філософа і аналітика. У книгах вміщене листування Білокур із її сучасниками-митцями та мистецтвознавцями. Окрім того, до видання увійшли дослідження творчості Білокур не тільки українських, а й закордонних авторів.
Із Радіо Свобода – з 2011 року, з 2013-го до 2020-го – як штатна мультиплатформна журналістка. Спеціалізуюся на соціальній тематиці. Створювала і вела радіопрограму «Право на дію» про права людини та громадський активізм (у 2016–2018 роках), що виходила на «Ера FM».
