До того ж, вона була жінкою – у неї не було шансівОксана Забужко
Не маючи професійної художньої освіти, Катерина Білокур створювала полотна, якими захоплювалися ключові митці початку минулого століття, зокрема, Пабло Пікассо, зауважує письменниця Оксана Забужко, чия стаття також увійшла до презентованого двохтомника. За її словами, доля Білокур трагічна. «Це – геній, поставлений в умови, що унеможливлювали самореалізацію: вона не мала паспорта, була фактично «прикріплена» до свого колгоспу, до того ж, вона була жінкою – у неї не було шансів», – резюмує Оксана Забужко.
«Весь потенціал, який могло дати українське село 20-х років, було стерто, знищено і загладжено. І на тому дні оцієї абсолютної «тиші» – ось ця жінка з її неймовірною, просто скаженою гордістю і впертістю, одна проти системи, проти спільноти і проти родини, з якою теж треба було воювати за право бути собою», – розповідає письменниця.
Забужко: Катерина Білокур – стихійна феміністка
Катерина Білокур майже все життя прожила у Богданівці на Київщині. Відсутність 7-річної освіти зруйнувала її намір стати акторкою, тому вона почала малювати. Всесвітньо відомими є її натюрморти, де зображені квіти, хоча також художниця малювала пейзажі і портрети. Попри те, що картини Білокур експонувалися на численних виставках в СРСР і за кордоном, вона постійно мала конфлікти за власне право «малювати чортів», як висловилась одного разу її мати.
Оксана Забужко зазначила, що вважає художницю стихійною феміністкою, і висловила намір написати про неї книжку.
Двотомник «Катерина Білокур» показує її не тільки як художницю, а й як філософа і аналітика. У книгах вміщене листування Білокур із її сучасниками-митцями та мистецтвознавцями. Окрім того, до видання увійшли дослідження творчості Білокур не тільки українських, а й закордонних авторів.