Доступність посилання

17 Грудень 2017, Київ 22:10
Харків – Першим містом в Україні, де показали документальну виставку «Польські дослідники Сибіру», став Харків. В експозиції представлені репродукції фотографій і документів, що розповідають про життя й наукові розвідки поляків на землях Сибіру, починаючи з вісімнадцятого століття. Чимало представників польської інтелігенції за три століття було заслано на каторгу саме сюди.

Виставка створена спільними зусиллями архівістів Польської та Російської академій наук, а також Державним архівом Російської Федерації. А її експонування в містах України підтримує посольство Республіки Польща.

На експозиційних стендах– біографії польських дослідників Сибіру: громадських діячів, військовослужбовців, політичних засланців, карти Зауралля, репродукції фотографій, документів російською та польською мовами.

За словами Анджея Клубинського, співробітника архіву Польської Академії Наук, чимало представників інтелігенції потрапляли до Сибіру, як політичні засланці, а поверталися звідти дослідниками не відомих європейцям земель.

«У вісімнадцятому столітті поляки були переконані, що сибірські землі поза культурними межами. Начебто там нічого немає: не зводяться будинки, люди не мають звичного хліба. А готується він, як вони вважали, з риби. Думали, що люди там, немов звірі. А коли 1841 року перші поляки-засланці прибули до Зауралля, то побачили розмаїття та багатство культури й традицій. Там вони вивчали релігійні течії, про існування яких у Європі ще навіть не здогадувалися», – розповів Клубинський.

Польські дослідники Сибіру цікавилися географією, геологією, ботанікою, зоологією, етнографією, археологією, палеонтологією – коло їхніх наукових інтересів було надзвичайно широким. Багатьом ученим наукові розвідки з Сибіру принесли широку популярність не лише в Росії та Польщі, а й у всьому світі. У Красноярську, Єнісейську, Абакані, Читі, Іркутську, в інших містах мешкали і працювали такі видатні польські наукові і громадські діячі, як Броніслав Пілсудський, Ян Черський, Вацлав Серошевський, Едвард Пекарський, Олександр Чекановський.

Усі ці люди – жертви політичних заслань у вісімнадцятому – двадцятому століттях. Вони полюбили цей холодний засніжений край, захоплювалися його культурою, легендами, мовами, піснями корінних народів Зауралля.

Як розповідає консул Генерального Консульства Республіки Польща в Харкові Богуміл Селерський, шлях тисяч і тисяч поляків до Сибіру пролягав саме територією сучасної Східної України.

«Виставка «Польські дослідники Сибіру» відкриває зовсім іншу сторінку життя наших співвітчизників – насичену стражданнями під час каторжних робіт в екстремальних умовах Півночі. Чимало громадських діячів померло на цій землі, є й такі, кому вдалося вижити, повернутися на батьківщину і розповісти про сповнену таємниць Сибірську землю», – пояснив Селерський.

У Харкові виставка перебуватиме до 21 грудня, а далі експозиція помандрує до інших найбільших міст України.

Історична довідка:
За історичними відомостями, одинадцятого грудня 1660 року з Москви за Урал на заслання було відправлено першого католицького священика Анджея Кавечіньського. Він відбував його в Тобольську й Наримі.

Наприкінці 18 століття більша частина Польщі була приєднана до Російської імперії, і в Сибір за участь у національно-визвольних повстаннях стали потрапляти поляки з найрізноманітніших верств суспільства: шляхта, ксьондзи, селяни, міщани. У 1794 році російським царем було покарано учасників повстання Тадеуша Костюшка, потім членів товариств «філоматів» (1824) та «філаретів» (1824), учасників повстань 1830, 1863-1864 років.

На початку двадцятого століття у Заураллі в процесі столипінської реформи з’явилися перші польські переселенці, а для репресованих у радянські часи з Західної України та Західної Білорусі цей край став до певної міри прихистком від подальших переслідувань.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG