Оглядачів здивували не лише масові протести росіян проти фальсифікації парламентських виборів, але і реакція Кремля, який неочікувано пішов на поступки. Проте, на думку експертів, ці поступки можуть бути занадто малими і зроблені занадто пізно.
Коли у суботу у Москві пройшли масові демонстрації, досі повністю керовані державні телеканали показали їх у повному обсязі. Навіть Російська православна церква, яку до цього часу ніхто не міг підозрювати у нелояльності Кремлю, закликала владу «чесно і відповідно» розглянути вимоги протестувальників. А у неділю навіть президент Росії Дмитро Медведєв закликав провести розслідування щодо фальсифікації виборів.
На думку голови санкт-петербурзького Фонду Політики Михайла Виноградова, влада у такий спосіб намагається задобрити критично налаштоване населення великих міст, але на серйозні поступки опозиції іти не збирається.
«Поки реакція не вироблена. Є бажання потягнути час і подивитися, чи буде протестний тренд зростати, чи спадати. Якщо справжньою причиною протестів є не фальсифікація парламентських виборів, а небажання значної частини суспільства повернення на президентську посаду Володимира Путіна, то можна чекати, що протести будуть наростати», – зауважує політолог.
Читайте між рядків
Російські експерти вважають, що спосіб, яким телебачення висвітлювало протести, багато про що говорить. Важливо навіть те, що опозиційного політика Бориса Нємцова представляли, як «лідера опозиції» і дали йому слова, що досі було нечувано на російських телеканалах.
На думку аналітика московського Центру політичних оцінок, Бориса Шатилова, є ознаки того, що у владній еліті намітився розкол:
«Ситуація розгортається погано для влади. Думаю, деякі сегменти владної еліти вийшли з-під контролю і починають грати власну гру. Якщо подивитися, що показують по телевізору, послухати радіо, то можна побачити, що протестувальники отримали інформаційну підтримку», – говорить експерт.
Проте, на думку Шатилова, якийсь діалог між владою і опозицією навряд чи буде можливий, оскільки мета опозиції – повалення нинішнього режиму.
Матеріал підготували Марія Щур та Том Балмфорт
Коли у суботу у Москві пройшли масові демонстрації, досі повністю керовані державні телеканали показали їх у повному обсязі. Навіть Російська православна церква, яку до цього часу ніхто не міг підозрювати у нелояльності Кремлю, закликала владу «чесно і відповідно» розглянути вимоги протестувальників. А у неділю навіть президент Росії Дмитро Медведєв закликав провести розслідування щодо фальсифікації виборів.
На думку голови санкт-петербурзького Фонду Політики Михайла Виноградова, влада у такий спосіб намагається задобрити критично налаштоване населення великих міст, але на серйозні поступки опозиції іти не збирається.
«Поки реакція не вироблена. Є бажання потягнути час і подивитися, чи буде протестний тренд зростати, чи спадати. Якщо справжньою причиною протестів є не фальсифікація парламентських виборів, а небажання значної частини суспільства повернення на президентську посаду Володимира Путіна, то можна чекати, що протести будуть наростати», – зауважує політолог.
Читайте між рядків
Російські експерти вважають, що спосіб, яким телебачення висвітлювало протести, багато про що говорить. Важливо навіть те, що опозиційного політика Бориса Нємцова представляли, як «лідера опозиції» і дали йому слова, що досі було нечувано на російських телеканалах.
На думку аналітика московського Центру політичних оцінок, Бориса Шатилова, є ознаки того, що у владній еліті намітився розкол:
«Ситуація розгортається погано для влади. Думаю, деякі сегменти владної еліти вийшли з-під контролю і починають грати власну гру. Якщо подивитися, що показують по телевізору, послухати радіо, то можна побачити, що протестувальники отримали інформаційну підтримку», – говорить експерт.
Проте, на думку Шатилова, якийсь діалог між владою і опозицією навряд чи буде можливий, оскільки мета опозиції – повалення нинішнього режиму.
Матеріал підготували Марія Щур та Том Балмфорт
