Доступність посилання

11 Грудень 2017, Київ 03:20
Прага – Помер Вацлав Гавел колишній дисидент і драматург, який очолив мирну революцію в Чехословаччині, що повалила комуністичний режим. Йому було 75 років. За комуністичних часів Гавел відсидів п’ять років за протистояння владі. У 1989 році він очолив Оксамитову революцію, ставши першим президентом Чехословаччини і через три роки – першим президентом Чехії. Гавел якось назвав себе збентеженим інтелектуалом, але для багатьох він був сумлінням нації. Гавел стежив за подіями в Україні: влітку цього року він бив на сполох через загрозу авторитаризму на берегах Дніпра.

«Ми хочемо жити у вільній, демократичній і процвітаючій Чехословаччині. Ми хочемо повернутися в Європу, і ми ніколи не відмовимося від наших ідеалів, незалежно від того, що відбудеться в найближчі дні», – так 23 листопада 1989 року Гавел звертався до тисяч співвітчизників, які зібралися на Вацлавській площі в Празі.

Наступними днями сотні тисяч чехів і словаків вийшли на вулиці з мирними акціями протесту. Вацлав Гавел, дисидент і драматург, став ключовою фігурою мирної революції, яка змела комуністичний режим. Наприкінці року він став президентом Чехословаччини – менше ніж через шість тижнів від початку масових протестів. «Правда і любов мають перемогти брехню і ненависть», – казав тоді Гавел, і ці слова фактично були гаслом його власного життя.

За Гавела Чехія вступила до НАТО і наблизилася до вступу в ЄС

Вацлав Гавел народився 5 жовтня 1936 року в заможній сім’ї. У 1948 році комуністи конфіскували більшість майна його родини і довго не давали можливості Гавелу здобути вищу освіту.

Після служби в армії він захопився театром. Спершу був робітником сцени, а 1960-х роках писав п’єси, які описували абсурдність життя за комунізму. У 1968 році, після вторгнення військ Варшавського пакту до Чехословаччини, п’єси Гавела заборонили, а він опинився під постійним наглядом спецслужб.

У 1976 році Гавел став співавтором Хартії-77 – заклику з вимогою до комуністичних урядів поважати міжнародні угоди з громадянських прав, які вони самі підписали. А коли влада придушила студентські виступи у листопаді 1989 року, то Гавел очолив провідну громадську ініціативу опору – Громадський форум.

На президентській посаді Гавел намагався зберегти цілісність Чехословаччини, але йому це не вдалося і в 1992 році він подав у відставку. Але після «оксамитового розлучення» Гавела знову обрали в 1993 році першим президентом незалежної Чехії, а потім знову – в 1998 році.

Коли Гавел ішов з керівної посади в 2003 році, то Чехія була членом НАТО і була на шляху до вступу в Європейський Союз.

Права людини – пріоритет

В останні роки життя він багато хворів. У 1996 році його дружина, Ольга, померла від раку, а Гавела оперували, щоб видалити ракову пухлину з легенів. Через два роки він ледь не помер після іншої операції – товстої кишки.

Попри проблеми зі здоров’ям, Гавел не припиняв громадської діяльності. Він активно виступав на захист прав людини в Китаї, на Кубі, Росії, Білорусі та Україні.

В останньому інтерв’ю Радіо Свобода Вацлав Гавел він так оцінив російську дипломатію: «Мені здається, що російська закордонна політика є дуже розумною. Ïм вдається дуже непомітно шантажувати країни. Потрібна дуже велика обережність. Я думаю, що якщо йдеться про дружбу, то стосунки мають бути відкритими й прямими. А це означає, що на цих зустрічах не можна через газові чи нафтові інтереси мовчати про те, що в Росії вбивають журналістів, про те, як порушують права людини».

Гавел попереджав про небезпечний курс України

Влітку цього року Вацлав Гавел виступив на захист демократії в Україні. Про небезпечні тенденції він написав у коментарі в англомовній російській газеті Moscow Times.

Колишній чеський президент у цій статті попереджав про те, що з приходом до влади Президента Януковича в Україні під удар потрапили фундаментальні принципи демократії: свобода слова, зборів і преси. До цього додаються переслідування опозиції, «які досягли апогею арештом Юлії Тимошенко, переслідування котрої Захід вважає політично мотивованим. Це, як виглядає, підтверджує те, що верховенство права відсувається владою України вбік».

Серед інших бід України колишній президент Чехії назвав корупцію, поширену у владних структурах, та нерішучість у боротьбі з цим явищем. Особливо виділив Гавел наявність «олігархічного правління» в Україні, коли «головні структури економіки держави – експорт, енергетика, ЗМІ – контролюються купкою людей, що мають часто відкрито злочинні зв’язки і прямий вплив на правлячу Партію регіонів».

Серйозною проблемою України, на думку Гавела, є «слабкість громадянського суспільства, організації якого не мають фактично ніяких можливостей справжньої участі у визначенні політичного курсу України». Тому, застерігав Вацлав Гавел, «Україна досягнула роздоріжжя», де один із показників вказує на шлях до демократії, у той час як другий – до авторитаризму.

Гавел бачив і відповідальність Європи. «Хоча більшість громадян України схвалює членство в ЄС, але їхній ентузіазм обмежується відсутністю чіткої політики ЄС щодо України», – писав колишній чеський президент.

«В українських дисидентів є багато спільного з Гавелом»

Відомий український дисидент, письменник і філософ Євген Сверстюк у розмові з Радіо Свобода оцінив спадщину Вацлава Гавела. «У свідомості багатьох українців імена Томаша Масарика і Вацлава Гавела є найтеплішими світилами на горизонті 20-го віку, і світло їх яснітиме ще довго. В українських дисидентів є багато спільних із чехами переживань. Ми пережили «празьку весну» 1968 року, як спалах творчих сил і навіть надію на гуманізацію «Негативного принципу». Ми також пережили чехословацький «діалог» із російськими танками, як останнє попередження нам перед арештами. Зате Оксамитна революція стала для усіх святом і прелюдією незалежності України, а також і Помаранчевої революції», – зазначив Євген Сверстюк.

Тим часом глава Меджлісу кримськотатарського народу Мустафа Джемілєв у коментарі Радіо Свобода пригадує останню зустріч із колишнім чеським президентом: «Востаннє ми зустрілися у жовтні цього року. Він цікавився ситуацією кримських татар. Я розповів йому про наші плани щодо Міжнародного форуму стосовно проблем кримських татар. Він цим дуже цим зацікавився. Він сказав: якщо форум буде, хоч він за станом здоров’я не зможе приїхати, але зробить усе залежне від нього для успіху цього заходу».

Світ співчуває Чехії

Президент Чехії Вацлав Клаус заявив, що Гавел став символом сучасної чеської держави. «Це звання він заслуговує за безстрашну боротьбу з тоталітарним комуністичним режимом, за те, що він був лідером нашої Оксамитової революції, і за те, що став першим президентом нашої вільної країни», – сказав Клаус.

Нині до Чехії надходять співчуття у зв’язку зі смертю Вацлава Гавела.

«Німеччина оплакує смерть «великого європейця»», – йдеться у посланні канцлера Німеччини Ангели Меркель. Міністр закордонних справ Німеччини Ґідо Вестервелле назвав Гавела «душею чеської революції» і відзначив його провідну роль в утвердженні демократії та свободи.

У сусідній Австрії президент Гайнц Фішер назвав Гавела «великим європейцем, письменником і гуманістом». Президент Європейського парламенту Єжи Бузек вважає, що Вацлав Гавел «був і залишиться героєм», а міністр закордонних справ Швеції Карл Більдт написав у Twitter, що «сучасна Європа втратила один з найважливіших, насильніших і найсміливіших голосів». Колишній президент Польщі Лех Валенса вважає, що Вацлав Гавел заслуговує на Нобелівську премію миру.

Як громадський діяч Вацлав Гавел виступав за громадянське суспільство на основі чесності і гуманізму. Через це він часто конфліктував з прагматичнішими політиками, яким не подобалася його критика. Але навіть опоненти Гавела не заперечують його потужного внеску в утвердження демократичних цінностей і розбудову чеської державності.

Ваша думка

Показати коментарі

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG