Доступність посилання

13 Грудень 2017, Київ 02:31

Економіка-2011 у споживчому кошику


Перший заступник директора Національного інституту стратегічних досліджень Ярослав Жаліло та координатор економічного напрямку «Фронту змін» Андрій Пишний дискутували про стан української економіки, економічні здобутки й прорахунки влади 2011 року та про те, чого чекати у майбутньому.

– Економіка може бути ефективною не тільки тоді, коли країна виробляє і експортує щось, що всім потрібне, економіка ефективна, коли люди в країні мають добре оплачувану роботу, справно сплачують податки, вони виробляють якісний, конкурентний продукт, а уряд уміло балансує доходи й видатки бюджету, забезпечуючи розвиток і покращуючи життя людей, і кожен може у своєму споживчому кошику побачити, чи кращим стало економічне життя в країні.

Панове, як би ви позначили 2011 рік в економічному плані?

Ярослав Жаліло: Я думаю, що продовження відновлення зростання і з накопиченням занепокоєння щодо завтрашнього дня.
Результат діяльності влади. Ми – четверта найгірша економіка світу!

Андрій Пишний: Насправді на це питання дав відповідь журнал «Форбс» авторитетний. Він уперше відніс Україну до однієї з чотирьох найгірших економік світу. Це є насправді результат діяльності влади. Ми – четверта найгірша економіка світу!

Ми втратили усі позиції, які були відвойовані за останніх два роки практично по всіх міжнародних рейтингах. Навіть рейтинг інвестиційної привабливості лише за четвертий квартал втратив 20%. Оце і є реальний показник.

– Спробуємо знайти позитив. Наші слухачі і ті, хто відвідує наш сайт Радіо Свобода, кажуть: дайте позитив, покажіть – не може бути все погано.

Пане Жаліло, є хороше?
Макроекономічна стабільність, стабільність курсу гривні – це нова стабільність відносна. Найефективніше – це бюджетна стабільність

Ярослав Жаліло: Звичайно.

Перш за все, це другий рік поспіль економічного зростання. Воно, можливо, не таке динамічне, як хотілося б, але увесь світ взагалі сьогодні перебуває в режимі стагнації. На цьому фоні українська економіка виглядає достатньо непогано.

Як макроекономіст, можу сказати, що за нашими дослідженнями, у цьому році зростання було трохи більш збалансоване, ніж у минулому році. Тобто, у нас і споживання, і експорт, а останнім часом відновлення інвестицій були мотиваторами зростання. Думаю, що це в принципі, можна сказати, суттєвий позитив.

Макроекономічна стабільність, стабільність курсу гривні – це нова стабільність відносна. Я вважаю, що, мабуть, найефективніше (це традиційно в уряду Азарова виходить) – це бюджетна стабільність, наповнення державного бюджету.

– Пане Пишний, а Ви позитиви побачили?

Андрій Пишний: Дуже хотів би побачити, спостерігав протягом року, уважно спостерігав за економічними процесами. Не побачив, на жаль.

– Держстат показав, що у нас експорт займає 58% ВВП, дає країні. Це баланс чи дисбаланс?
Економіка України має яскравий колоніальний характер

Андрій Пишний: Давайте подивимося на структуру цього експорту. Вона набагато цікавіша. Вона сировинна. Це означає, що економіка України має яскравий колоніальний характер.

Сировинні ринки падають найшвидше і найглибше
Замість того, щоб змінити структуру експорту з сировинної на технологічну, за останніх два роки обсяг сировини в експорті зріс з 67% до 70%. Що це означає? Це означає, що Україна як була залежна від провідних економік світу з точки зору постачання туди сировини, так і залишається. А сировинні ринки падають найшвидше і найглибше.

Економічне зростання 4% – це заслуга Комуністичної партії Китаю і Національного конгресу Індії. Українські підприємства могли постачати туди сировину

Отже, оте економічне зростання 4%, яке було продемонстроване владою у цьому році, то це насправді заслуга не Партії регіонів України, а це заслуга Комуністичної партії Китаю і Національного конгресу Індії, які стимулювали власне виробництво, за рахунок чого українська металургія, українські підприємства могли постачати туди сировину. Оце і є головна, і основна проблема.

З точки зору звичайної людини. Ми втратили 2% від рівня життя. За останніх чотири місяці спостерігається щомісячне падіння середнього рівня зарплати.
Інфляція у бюджеті 2012 року – 7,9%, а зростання середньої зарплати – 4,4%

У бюджеті 2012 року передбачене зменшення обсягу Фонду оплати праці у понад 15,5 мільярдів гривень. Це те, що стосується конкретної людини. Інфляція у бюджеті 2012 року – 7,9%, а зростання середньої зарплати – 4,4%. Отже, це запрограмоване подальше зубожіння українських людей.

– Пане Жаліло, Ви сказали, що відносна цінова стабільність. Скажімо, пальне подорожчало десь на 30%. Продукти харчування так само. І це те, що люди відчувають щодня.

Чому відбувається таке, зокрема на ринку пального? У нас енергоносії – це взагалі болюче питання. Як в принципі і для більшості країн.
Ярослав Жаліло
Ярослав Жаліло

Ярослав Жаліло: Інфляція – це такий трошки хитрий показник. Тому що інфляція, яка сприймається або подорожчання, яке сприймається, завжди вище, ніж об’єктивно обрахований показник. Люди дивляться на бензин – подорожчало. Дивляться на якусь ковбасу, яка їм сподобалася – вона подорожчала. Статистика здійснює більш збалансований розподіл.

Я не стверджую, що це означає, що вона для всіх однаково ефективна і відображає реально ситуацію. Але треба розуміти, що є сприйняття, а є об’єктивні показники. Причому я не стверджую, до речі, що офіційний показник інфляції – це такий уже супероб’єктивний показник.

Ви запитали про бензин, то у мене, чесно кажучи, немає статистики, наскільки він збільшився в ціні від початку року. Тут, власне кажучи, була динаміка і світових цін на нафтопродукти, і ми знаємо, що піднімалося питання про прояви монопольної поведінки збутових мереж, які, на жаль, не знижували ціну, коли пішла понижувальна тенденція.

Але давайте згадаємо таке, що останнім часом бензин не дорожчає. Це перше. Це після того, як почалися з’ясування стосунків щодо ризиків монопольної поведінки.

А другий момент, я думаю, що треба все-таки зважити і на те, що бензин завжди був, є і залишатиметься трошки політизованим продуктом. Для того, щоб сприймали індекс інфляції, уряд зазвичай впливає на ціну бензину, тому що він бере участь у багатьох актах купівлі-продажу.

Багато народних депутатів у багатьох ефірах, в ефірах Радіо Свобода зокрема, говорили про те, що якраз те, що бензин у нас зростає, зовсім не пов’язане, наприклад, з тим, що ті, хто його постачає на наш ринок, платять більше податків. І ось цей дисбаланс (навіть віце-прем’єр Колесніков говорив про це) приводить до того, що й інші товари, послуги зростають.
Андрій Пишний
Андрій Пишний

Андрій Пишний: Була така чудова фірма «Лівелла». Вона і залишилася у вигляді своїх дочірніх підприємств. Так от, чудова фірма «Лівелла» лише у жовтні-грудні 2010 року завезла в Україну понад 50% усього споживання бензину в Україні. За попередніми підрахунками, вони витягли з бюджету до 5 мільярдів гривень!

Після роботи тимчасової слідчої комісії, яку ініціював Яценюк, ці розрахунки збільшилися до 11 мільярдів гривень! Це збитки, завдані від діяльності лише однієї компанії. Це гроші, які переклали з кишені державного бюджету у кишеню конкретних людей.

З точки зору енергоносіїв, наскільки вартість енергоносіїв впливає на добробут кожної родини. Енергетичний баланс України складає 52 мільярди кубометрів газу. Це те, що споживає Україна. Населення споживає майже 18 мільярдів. Україна добуває власних 18 мільярдів кубометрів газу.

Отже, власний видобутий газ повинен іти в першу чергу на забезпечення потреб українських громадян, а не підприємств. Підприємства нехай споживають той газ, за який домовилися керманичі від Партії регіонів. Тим більше, що більшість підприємств належить саме акціонерам Партії регіонів.

Отже, ці речі насправді не пов’язані. Вони пов’язані в першу чергу з тим, що українська економічна, бюджетна політика абсолютно не відповідає і далека від інтересів українських громадян. Вона обслуговує тих, хто сьогодні керує країною.

– Пане Жаліло, а чому вартість російського газу має бути основним показником, який формує український бюджет?

Ярослав Жаліло: Так це Ви мені дайте відповідь: а чому вартість російського газу повинна бути основним показником, який формує український бюджет? Це ж Ваше твердження, а не моє.

– Це не моє, це Прем’єр-міністра Азарова.

Ярослав Жаліло: Абсолютно навпаки. Український бюджет був сформований, виходячи із тієї вартості газу, яка була закладена, яка чинна, згідно нинішніх домовленостей. І ця вартість висока. І велися переговори щодо зниження. Якщо чесно, я досить песимістичний щодо перспектив цих переговорів – ми це бачимо по ситуації.

Звичайно, що вартість газу впливає на показники бюджету, тому що це є розмір видатків бюджетних організацій, це і якийсь розрахунковий показник, наскільки його можна порахувати, субсидіювання населення, це і необхідні субсидії тим організаціям, які здійснюють надання комунальних і теплоенергетичних послуг населенню. Тому, звичайно, він впливає.

А основними показниками, які формують український бюджет, є показники економічного зростання, є показник інфляції, є показник прогнозу промислового виробництва, є показники прогнозу імпорту та експорту.

До речі, згідно досвіду попередніх років, найголовнішим джерелом наповненням державного бюджету України у нас завжди був ПДВ.

– Такий дивний-дивний податок.
Як не парадоксально, чим більше Україна імпортує, і чим менше експортує, тим краще це для бюджету

Ярослав Жаліло: Так. Ну, він не дивний, він стандартний у принципі у світовій практиці.

Як не парадоксально, виходить, що чим більше Україна імпортує, і чим менше вона експортує, тим краще це для бюджету. Тому що імпортний ПДВ займає значну частку у надходженнях, а експортери навпаки, вони якби споживають ПДВ, оскільки їм його повертають.

Україна, затягнута у таку відкритість економіки з великою часткою експорту і з великою часткою імпорту, опиняється перед дивним парадоксом, що для бюджету невигідно, щоб ми експортували, вигідно, щоб ми імпортували. Для економіки навпаки.
За Президента Януковича негативне сальдо зростає кожного року вдвічі. Він почав з 3 мільярдів доларів, у 2010 році – 6, у 2011 році – 12

Андрій Пишний: З точки зору зростання імпорту наша влада випереджальними темпами насправді досягає успіхів. За Президента Януковича негативне сальдо зростає кожного року вдвічі. Він почав з 3 мільярдів доларів, у 2010 році – 6 мільярдів, у 2011 році – 12 мільярдів. Я думаю, що 2012 рік ми закінчимо у мінус 24 мільярди гривень від’ємного сальдо. Оце і є знову ж таки насправді показник.

З точки зору впливу вартості газу на бюджет, то давайте порахуємо. У першому читанні бюджет було подано з однією ціною, у другому читанні бюджет було подано з вартістю у 416 доларів за тисячу кубометрів газу. Бюджет було відкориговано на 0,33% ВВП. Це насправді мікроскопічний вплив.

Але, інше, за цей вплив намагаються, навколо цього впливу, навколо цієї умовної катастрофи намагаються сформувати громадську позицію про те, що треба здати Росії ГТС, а іншого виходу немає, ГТС потрібна Росії, бо тільки через ГТС Росія зможе відкоригувати і дати нам адекватну вартість газу і тому подібне.

Я нагадаю, Президент Янукович у 2010 році «здав» Севастополь і Крим. 19 тисяч золотих кримських земель було передано. За що? За нібито адекватну ціну газу. Де вона, шановні? Тепер же треба аналізувати ваші газові здобутки, а не попереднього уряду.

– Ви у наш бік з паном Жаліло показали – у нас немає газових здобутків...

Зовсім недавно Європейська бізнес-асоціація провела свої чергові щорічні опитування і вказала Україні на величезну проблему. Власне, на те, що індекс інвестиційної привабливості України опустився до історичного мінімуму. За всі 20 років своєї незалежності Україна такого показника не мала. 2,19 за п’ятибальною шкалою.

Пане Жаліло, що таке з інвестиціями? Чому так сталося цього року?

Ярослав Жаліло: Треба дивитися, звичайно, на структуру цього індексу.

Наскільки я пам’ятаю, у цьому індексі була найгірша ситуація у сфері корупції та якості державного управління. Тут дійсно є дуже серйозні проблеми. І вважаю, що це головний чинник, який тягне вниз. Крім того, взагалі ситуація у світі сьогодні така, що індекси інвестиційної привабливості падають, оскільки висока непевність економічної динаміки, економічних перспектив.

Ну, і нарешті взагалі треба розуміти ще одну річ, що подібні індекси… Шановний мій колега на початку назвав взагалі рейтинг журналу «Форбс». Ну, більший абсурдист, якщо чесно, мені взагалі-то рідко коли у сфері міжнародних індексів вдавалося чути колись, ніж від журналу «Форбс». Ну, просто бачимо, наскільки такий, так би мовити, стандартно-формальний підхід може викривити реальну ситуацію справ в економіці.

Ніхто не каже, що у нас справи супер. Ну, колеги, погодьтеся, не четверта ж з кінця економіка України. Ну, це дійсно так. Тому треба просто розуміти, що, коли ми говоримо про міжнародні індекси, там дуже великий рівень суб’єктиву. І, на жаль, дуже великий рівень політичних впливів. Тобто, як країна фігурує на міжнародній арені, така оцінка їй і дається апріорі.

– Який імідж – така реакція.

Ярослав Жаліло: Так. Навпаки, тут виходить, яка ситуація в країні, такий і імідж. Імідж – він оцінює ж ситуацію. Тобто, цей імідж вельми політизований, я вважаю.

Хоча повторю те, з чого я почав. Головна проблема – це корупція і ефективність державної влади. Друга проблема – це надійність економічної динаміки, стабільність фінансових показників. Третє – це, я думаю, непоширеність інформації і неефективність інформування про інвестиційні можливості України.

Тобто, на жаль, особливо наші регіони просто не вміють представляти свої регіони, як територію для потенційного інвестування. Ми дуже часто з цим стикаємося, тому що ми зараз працюємо з регіонами. І це велика проблема. Ми не вміємо себе подати.

– Пане Пишний, а Ви чим поясните те, що інвестори до нас не прийшли?
Рейтинг сприяння корупції. Україна посіла 152 місце. А попереду нас Уганда. Ще недавно президент Уганди був звинувачений у людожерстві

Андрій Пишний: Насамперед це пов’язано з тим, що Україна згорнула фактично програму співпраці з МВФ. І ринки на це відреагували, з точки зору інвестиційної привабливості.

Податкова система України визнана найгіршою у Європі
З точки зору суб’єктивності можливого рейтингу, то, знаєте, якщо не подобається цей рейтинг, можна взяти інший – рейтинг сприяння корупції. У рейтингу сприяння корупції Україна посіла 152 місце. Була на 134. А попереду нас Уганда. Ще недавно президент Уганди був звинувачений у людожерстві, я нагадаю.

Ми другі після Молдови за найнижчими обсягами прямих іноземних інвестицій в українську економіку
Не подобається цей рейтинг, то давайте візьмемо рейтинг розвитку суспільства. За цей рік ми втратили 8 позицій у цьому рейтингу.

Не подобається цей рейтинг, давайте подивимося на якість нашої податкової системи. Податкова система України визнана найгіршою у Європі.

Не подобається цей показник, давайте подивимося на показник обсягу прямих іноземних інвестицій в Україну. Ми другі після Молдови за найнижчими обсягами прямих іноземних інвестицій в українську економіку.

Якщо не подобається це, давайте візьмемо, зрештою, висновки Рахункової палати України, яка каже про те, що усі корупційні схеми, через які розкрадалися бюджетні кошти, залишилися і не лише залишилися, а й зростають.

Навіть можемо взяти висновки Міністерства економіки, яке каже про те, що 39% української економіки в «тіні». А іноземні експерти кажуть про те, що не 39% , а 52% української економіки в «тіні».

– А 40% – це вже вважається дуже ризикована ситуація для країни.
Ми на межі катастрофи. І оцей спокій – це спокій перед бурею

Андрій Пишний: Додайте до цього ще стан демократії. Україна нещодавно була визнана за рейтингом журналу «Економіст» «гібридною демократією», після якої вже починається чистий авторитаризм. І можна скласти тоді дійсно не суб’єктивне, а об’єктивне враження.

Україна втратила за ці 2 роки усе, що вона набула. Так, ситуація була непроста, але ми практично, я вважаю, на межі катастрофи. І оцей спокій – це спокій перед бурею. І це треба також розуміти.

– Треба віддати належне тому, що ця команда, яка прийшла до влади, Віктор Янукович, як Президент, неодноразово наголошував на тому, що вони готові починати реформи, і вони їх починають. От, зокрема, було запроваджено нову систему оподаткування.

Пане Жаліло, чи сприяє Податковий кодекс тому, щоб українці почали більше виробляти товарів якісних в Україні?

Ярослав Жаліло: На жаль, у нас чомусь аналізу об’єктивного Податкового кодексу чомусь не здійснюється. Загалом слабко здійснюється.

Якщо ми говоримо про Податковий кодекс як складову загальної податкової реформи, то його прийняття однозначно поліпшило ситуацію щодо можливості виробництва товарів і послуг в Україні.

Це стосується, власне кажучи, і запровадження прямих податкових послаблень для низки галузей, які були визнані пріоритетними. Це легка промисловість, це готельний бізнес, це суднобудування.

Потім це послідовне зниження рівня ставки податку на прибуток і ставки ПДВ. Ну, ПДВ – він якби рівний, а потім зниження після 2013-го чи 2014 року. Ставка на прибуток у наступному році буде вже знижуватися на відсотковий пункт.

Нарешті це намагання запровадити автоматизовану систему відшкодування ПДВ. Частково працює, а частково – ні, тому що це взагалі складна штука. Тим більше, що це впливає на наповнення державного бюджету, як я вже казав, негарним чином.

І нарешті останнє. Це намагання спростити стосунки між податківцями і бізнесом. З малим бізнесом ми бачимо, що ситуація складно спрощується. З великим бізнесом, я думаю, що ситуація все-таки спрощується.

Тому відповідь на Ваше питання: так, спростив кодекс.

Чи оптимізував систему? Мабуть, ні. Тим більше, що, от як сказав колега, до нашої податкової системи є значні запитання і у наших зарубіжних партнерів.

– Наскільки вдарило по загальній ситуації в країні те, що дрібні підприємці не отримали від Податкового кодексу тих плюсів, які вони хотіли бачити?
На 30% зменшилася кількість підприємств, які реєструються, і на 30% підприємств, які вже функціонували в сфері малого і середнього бізнесу

Андрій Пишний: Насправді дійсно, ми дуже очікували, що Податковий кодекс змінить якісно ситуацію. Цього не відбулося.

Що насправді очікували підприємці? Вони очікували, що їхній внесок у ВВП збільшиться. За рахунок цього стабільність української економіки зросте.

Ми можемо порівнювати з Польщею. Польща – єдина країна, яка під час економічної кризи, коли Україна втратила 15% ВВП, продемонструвала майже 2% зростання. За рахунок чого? У першу чергу за рахунок малого й середнього бізнесу. Тому що обсяг малого і середнього бізнесу у ВВП Польщі – понад 50%.

Україні до цього показника ще дуже-дуже далеко. За різними підрахунками. Тому що тут насправді (об’єктивних показників поки що, на жаль, немає) від 8 до 18% обсяг малого і середнього бізнесу у ВВП Україні. Це не той показник, за рахунок якого може забезпечитися стабільність української економіки.

Отже, результат Податкового кодексу очевидний. На 30% зменшилася кількість підприємств, які реєструються, нових, і на 30% скоротилася кількість підприємств, які вже функціонували в сфері малого й середнього бізнесу.

Ще один момент. Мікробізнес. Це насправді навіть не джерело доходів для державного бюджету. Це вирішення питання самозайнятості. Тому що, якщо людина заробляє на себе, вона не потребує дотацій з бюджету. Значить, бюджетні кошти можна використовувати більш ефективно. Це питання також не вирішене, на жаль.

Отже, говорити про те, що Податковий кодекс щось вирішив, я, на жаль, не можу. Це чергове фіаско. Це така сама ситуація, як з пенсійною реформою, така сама ситуація з Податковим кодексом. Це черговий економічний брак.

Так, великі підприємства і, можливо, якісь цілі галузі, які контролюються Партією регіонів, від цього кодексу вирішили. І дійсно, це напівавтоматичне відшкодування ПДВ має дуже індивідуалізований, я сказав би, партійний характер.

– Посли інших країн, зокрема Японії, яких ми запрошували до нас до студії, кажуть про те, що всі розвинуті економіки світу цікавить сільське господарство України – АПК.

Пане Жаліло, ми маємо тут позитив?

Ярослав Жаліло: Якщо говорити про ситуацію в аграрному секторі, то основний позитив продиктований погодними умовами. Погодні умови цього року були сприятливі. Україна отримала, я б сказав, рекордні врожаї по багатьох видах культур: від зерна до картоплі.

Але цей комплекс, який стоїть сьогодні перед потребою потужного реформування. Йдеться про земельну реформу, про аграрну реформу загалом.

– Інвестиції прийшли б, якби не ввели квотування зерна. Про це теж говорили.

Ярослав Жаліло: Можливо. Але загалом інвестиції в сільське господарство у поточному році суттєво збільшилися. Це один із чинників загального зростання інвестування.

– Пане Пишний?

Андрій Пишний: 2012 рік. Чого від нього очікувати? Очікувати від нього доведеться нам витримки в першу чергу. Буде важко. Світ на межі кризи. Я сподіваюся на те, що ви витримаєте.

2012 рік – рік виборів. Рік шансу змінити ситуацію на краще. Рік шансу відновити баланс влади. Від вас усе залежить!

– Все залежить від кожного з нас, тому що ця країна, в якій ми живемо, – це наша з вами країна – Україна!
  • 16x9 Image

    Ірина Штогрін

    Редактор інформаційних програм Радіо Свобода з жовтня 2007 року. Редактор спецпроектів «Із архівів КДБ», «Сандармох», «Донецький аеропорт», «Українська Гельсінська група», «Голодомор», «Ті, хто знає» та інших. Ведуча та редактор телевізійного проекту «Ми разом». Автор ідеї та укладач документальної книги «АД 242». Атор ідеї, режисер та продюсер документального фільму «СІЧ». Працювала коментатором редакції культура Всесвітньої служби Радіо Україна Національної телерадіокомпанії, головним редактором служби новин радіостанції «Наше радіо», редактором проекту Міжнародної організації з міграції щодо протидії торгівлі людьми. Закінчила філософський факультет Ростовського університету. Пройшла бімедіальний курс з теле- та радіожурналістики Інтерньюз-Україна та кілька навчальних курсів «IREX ПроМедіа». 

Ваша думка

Показати коментарі

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG