Доступність посилання

ТОП новини

Найкращі українські зелені технології-2011


Кращі українські зелені технології – 2011
Будь ласка, зачекайте

No media source currently available

0:00 0:25:21 0:00
ЗАВАНТАЖИТИ
Переможець конкурсу зелених технологій Всеволод Поляков і директор премії Green Awards Ukraine 2011 Юлія Березовська намагались визначити, що заважає розвиткові зелених технологій в Україні.

– Українська премія зелених технологій Green Awards Ukraine-2011 визначила своїх переможців. І організатори цієї премії стверджують, що Україна розробила і має такі екологічні технології, які насправді може експортувати.

Більшість експертів у світі зійшлися на думці, що буквально за найближчі 5-8 років світ побачить, що не лише газ і нафта можуть бути тим, що експортують, і те, що ставить у залежність інші країни, а, власне, і питна вода буде тим ресурсом, за який можуть не лише воювати, а за який можуть віддавати усі багатства.

Україна серед європейських країн посідає одне з останніх місць щодо того, скільки води припадає на окрему людину. Україна забруднила свої землі, своє повітря і свою воду. І найближчі роки стане перед проблемою, вже стоїть перед проблемою, як очистити все, що нам необхідне для життя.

Що вдалося зробити премією Green Awards Ukraine, пані Березовська? Які оптимістичні речі Ви можете запропонувати?
Юлія Березовська
Юлія Березовська

Юлія Березовська: Перш за все хочеться констатувати той факт, що, незважаючи на те, що ми знаємо, ми звикли до того, що ринок чистих технологій в Україні та й взагалі «зелений» бізнес, екологічно відповідальне ставлення, екологічна відповідальність компаній – це ті речі, які є в Україні на початковому етапі розвитку. І через те ми досить реалістично підходили до першого конкурсу Green Awards Ukraine.

І ми розуміли, що, оцінюючи готові проекти, реалізовані, ми не матимемо тисячі заявок на конкурс. Ми розуміли, що мова йде у кращому випадку максимум, можливо, про 150-200 проектів. Врешті-решт ми десь так і вийшли. Початково подали заявки на конкурс 147 організацій і компаній. І врешті-решт оформили свої проекти, відповідно до усіх вимог конкурсу, і подали 78 проектів.

– Це міжнародні стандарти до оформлення цих матеріалів?

Юлія Березовська: Це універсальні вимоги, це вимоги до презентації проекту, які дозволяють кожному з членів журі, яке оцінювало на першому етапі в онлайн-режимі проекти, дозволяло показати кожен проект, його суть, його досягнення, що він собою уявляв, його масштаб, дозволяло усім членам журі отримати достатньо інформації для того, щоб оцінити цей проект.

– Чому я закцентувала на цьому увагу? Дуже часто, коли ми спілкуємося з зарубіжними експертами, вони кажуть, що в Україні не бракує ідей і не бракує розумних людей, які здатні продукувати нові технології, але немає навички, практики правильно оформляти, щоб це могли розглядати на міжнародному рівні.

Юлія Березовська: Ви абсолютно праві. Безумовно, саме відсутність чи недостатньо розвинені навички презентації своїх готових проектів дуже чітко проявилося і на Green Awards Ukraine.

За підсумками першого етапу оцінювання ми особисто, знаючи багато проектів
зсередини, були навіть трошки здивовані оцінками членів журі. Але потім ми подивилися презентації, які були подані, тому що, на жаль, ми, як дирекція, не мали можливості усі презентації переглянути досконально, то ми побачили, що досить чітко проявилося: гарний проект – слабка презентація. І це відразу позначилося на балах.

– А журі міжнародне?

Юлія Березовська: Так.

Через те другий етап оцінювання проектів, який полягав у вже публічному захисті проектів, тобто члени журі приїхали, сиділи в президії, слухали, оцінювали, давали свої коментарі з приводу проектів, крім гарного проекту, вимагав також навичок публічної презентації.

І тут теж було досить яскраво. Цей етап показав те, що є теж гарний проект, але слабко презентовано його, невміння автора, керівника проекту виділяти головне і на ньому концентруватися – вже слабка оцінка.

Хоча проекти були досить серйозні. Ми навіть думали: ось є гарний проект, у нього буде як мінімум друге-третє місце! А вийшло навпаки.

– Пане Поляков, наскільки Вам було важко презентувати те, що Ви придумали?
Всеволод Поляков
Всеволод Поляков

Всеволод Поляков: Це було не важко, тому що ми презентували наше «дітище», можна сказати. Ми розробили цю технологію ще 15 років тому. Після цього ми випробували її в лабораторних умовах. Потім у пілотних умовах. Лише після цього ми почали впроваджувати у промисловість. Ця технологія закладена у системи фільтрації води, як використовуються, починаючи від побутових фільтрів і закінчуючи промисловими об’єктами.

Тому презентувати те, що робили від початку до кінця своїми руками, своїми головами, було дуже неважко, а, навпаки, дуже цікаво.

– А у чому ж оригінальність ідеї?
Наша технологія видаляє з води у 90% випадків всі характерні для української води проблеми. Імпортні фільтри не можуть це вирішувати

Всеволод Поляков: Оригінальність цієї ідеї полягає у тому, що не треба боротися з тим, чого немає. Наша технологія видаляє з води саме ті компоненти, які характерні для води української території. Наша вода забруднена: річки Дніпро, Дністер, Десна. Ми маємо великий моніторинг аналізів по всій Україні за багато років. І тому ми знаємо, з чим треба боротися.

Ми пропонуємо універсальний підхід до цього. Ця технологія дозволяє пом’якшити воду, видалити залізо, марганець. Окислення – це такий інтегральний показник, який характеризує колір води. І треба один фільтр, який вирішує у 90% випадків всі характерні для української води проблеми.

Тому що імпортні фільтри, особливо американського виробництва, не можуть це вирішувати, бо ці проблеми не характерні для американської води, геологічно нехарактерні. Європейські фільтри також. У них цих проблем не існує. Тому вони навіть починали думати у цьому напрямку.

– Пані Березовська, журі, коли оцінювали ці проекти, виходили з тих проблем, які стоять взагалі перед суспільством конкретним, Україною, чи взагалі світом, чи зокрема Європою? Чи вони виходили з оригінальності самої ідеї, самого підходу?

Юлія Березовська: В рамках Green Awards Ukraine оцінювалися проекти реалізовані, як я вже казала. Це «зелені» проекти, які оцінювалися у всіх сферах економіки. Також у нас були «зелені» соціальні та навчальні проекти. Також «Зелені» арт-проекти» – була така номінація.

Якщо говорити про «зелені» бізнесові проекти, то я помітила і можу зараз виділити декілька речей, які були значимими для членів журі під час захисту. Перш за все члени журі хотіли бачити в компаніях, які реалізовували екологічні проекти, не тільки гонитву за прибутком, скільки екологічно відповідальне ставлення, можливо, щоб воно превалювало.

Вони, можливо, навіть хотіли, щоб компанія більше займалася і реалізувала цей проект не стільки через те, що вона бачить видимі економічні ефекти, а через те, що вона усвідомлює і бачить свою місію у тому, щоб робити світ кращим, щоб реалізовувати «зелені» проекти, які роблять довкілля більш чистим.

І другий аспект важливий, на що звертали увагу члени журі, – це інноваційність. Зокрема було дуже багато гарних для України проектів, які в тій же самій сфері енергоефективності, альтернативній енергетиці, «зелені», органічні продукти, «зелений» туризм – дуже гарні проекти були. Втім, члени журі хотіли побачити, щось принципово нове, бо більшість з них брали участь у багатьох європейських, міжнародних конкурсах.

І вони бачили різний рівень реалізації проектів. Вони хотіли побачити щось таке, чим можна здивувати серйозний міжнародний конкурс.

– І переможці здивували?

Юлія Березовська: Так. Було декілька таких проектів, які дійсно вразили членів журі. Перш за все вони хотіли побачити технології. Навіть цікаво, що окремі члени журі хотіли навіть побачити технології у тих номінаціях, де оцінювалися зовсім не технології.

– У нас є слухач.

Слухач: Шановні спеціалісти, якби у нас була нормальна влада, що ви відзначили б, які невідкладні заходи мали б вживатися для того, щоб, зі врахуванням того, що майже немає придатної питної води по євростандартах в Україні, ви порекомендували б владі українській, щоб забезпечити постачання людей нормальною водою там, де її немає, де держава унеможливила?
У кожному регіоні України мають бути встановлені локальні системи доочистки питної води. Насамперед у соціальних закладах

Всеволод Поляков: На сьогоднішній день існує державна програма, яка називається «Питна вода–2006-2020», в якій наша компанія бере безпосередню участь.

За цією програмою у кожному регіоні України мають бути встановлені локальні системи доочистки питної води. Насамперед це у школах, у дитячих садках, лікарнях, у соціальних закладах.

– А, може, Ви знаєте, наскільки це було реалізовано?
Ця програма до 2020 року

Всеволод Поляков: Ця програма до 2020 року. Реалістично вона почала впроваджуватися у 2010 році.

– Чотири роки ще думали, що робити.

Всеволод Поляков: Так. Початок з АРК, де було встановлено декілька десятків систем. Вони працюють. У цьому році теж є результати впровадження. І ми докладаємо усіх зусиль, щоб насамперед діти пили чисту воду.

– Пане Поляков, всі знають, що велика проблема з водою у Києві. Цю проблему для міста можна було б вирішити з використанням Вашої системи?

Всеволод Поляков: Звісно, так.

– Для цього що треба? Політична воля? Рішення якесь?

Всеволод Поляков: Політична воля є. Треба трохи грошей, які закладені у бюджеті України, але не завжди вчасно приходять до виробників.

– Іншими словами: Україна має технологію, яка могла б вирішити проблему питної воді для великих міст, як Київ, Дніпропетровськ, інших, що на Дніпрі і беруть воду з Дніпра, який надзвичайно забруднений?

Всеволод Поляков: Технології є.

– Пані Березовська, а хто ще з переможців?

Юлія Березовська: У нас було 14 номінацій. «Технологія очистки води» – ЕКОМІКС, представник тут пан Поляков. Їм вдалося вибороти два перших місця у номінаціях і забрати Гран-прі.

Кращим проектом відновлювальної енергетики став проект сонячної електростанції «Охотніково» у Криму. Компанія Activ Sola. Кращим проектом у сфері енергоефективності було визнано проект використання теплових насосів на шахтах компанії «Дітек». Кращим «зеленим» товаром було визнане органічне молоко «ЕтноПродукту».

Кращим проектом у сфері «зеленого» туризму було названо курорт «Ізкі» у Закарпатській області. Кращою «зеленою» інвестицією року було названо проект вітропарку. Вперше в Україні цього року з’явився приватний вітропарк, реалізований компанією «Вітрові парки України». Наразі у них уже два вітропарки. Але, власне кажучи, вони один…

– Це теж десь у Криму?

Юлія Березовська: Ні. Це східна Україна, це Донецька область.

– Україну небезпідставно звинувачують у тому, що насправді її економіка дуже незбалансована, оскільки 50% нашого ВВП складає експорт сировини.

Наскільки Україна могла б стати державою, яка могла б експортувати технології, що, власне, робить найсильнішими економіки таких країн, як Японія, Сінгапур і інших, хто наближається, хто рухається цим шляхом?
Ми експортуємо нашу технологію до країн СНД та Європи. Більше, ніж 6 років

Всеволод Поляков: Ми вже не на словах, а на ділі це робимо. Ми експортуємо нашу технологію до країн СНД та Європи. Більше, ніж 6 років це вже робимо. І маємо дуже позитивні відгуки від наших закордонних замовників.

– У яких країнах Європи ваша технологія працює?

Всеволод Поляков: У Німеччині, в Італії, у Швеції…

– Якщо Швеція взяла вашу технологію, то це перемога над перемогами! Тому що це одна з найекологічніших країн світу.

Всеволод Поляков: Так, це наша перемога.

– Вітаємо!

Пані Березовська, наскільки ця премія дозволила проявити навіть для тих міжнародних експертів оцей технологічний, так би мовити, «зелений» потенціал України?
Наступного року Green Awards Ukraine буде оцінювати проекти, які потребують інвестицій

Юлія Березовська: Хотілося б сказати, що вона його повністю відкрила. Втім, на жаль, це не так.

Я сама персонально, оцінюючи ці проекти, які були подані на конкурс, зазначу, що таких проектів, які ми можемо сміливо представляти на міжнародному рівні, на жаль, було не так багато. Втім, я впевнена, продовжуючи практику Green Awards Ukraine, ми будемо заохочувати розвивати проекти.

Ми знаємо, що вже багато авторів, керівників компаній та організацій, які мали проекти, але вони мали їх на етапі реалізації, а ми оцінювали виключно реалізовані проекти, їх надихнула Green Awards Ukraine, і вони вже заявили про свою участь у наступному році.

Я сподіваюся, що успіх притягує успіх. І з’являється все більше компаній та організацій, які теж хочуть бути серед цих успішних, серед тих компаній, про які говорять, скористатися усіма дивідендами інформаційними, іміджевими і заявити вголос про свої проекти. Я сподіваюся, що вже наступного року ми будемо мати значно більше таких проектів, про які Україна може голосно заявляти на весь світ.

А поки що можу сказати, що наступного року Green Awards Ukraine буде оцінювати також інвестиційні проекти, тобто проекти, які є на етапі реалізації, потребують інвестицій. І наразі наше прагнення, наше бачення і ті пропозиції, які в нас є, якщо вони будуть втілені так, як ми плануємо, то це дозволить підключити кілька інвестиційних фондів до цього конкурсу і також допомагати втілювати кращі інвестиційні проекти.

– Ще один стереотип, який, мабуть, таки відповідає дійсності, полягає у тому, що не лише у важкі 1990-і, а й за 20 років незалежності Україна не виростила нового покоління інженерів і людей, які вміють мислити за новими стандартами підходу до нових технологій, які давали б можливість покращувати цей світ навколо і давати людству ідеї і реалізацію цих ідей, що давало б якийсь реалістичний погляд на майбутнє.

Чи змінилося щось, на Вашу думку, з появою цієї премії? І чи поділяєте Ви цю думку, що інженерам і інноваторам в Україні живеться складно?
Якщо займатися улюбленою справою, яка приносить користь не тільки тобі, а й людям, то можна жити і в Україні і заробляти гроші навіть

Всеволод Поляков: Інженерам, інноваторам живеться складно, але якщо займатися улюбленою справою, яка приносить користь не тільки тобі, а й людям, то можна жити і в Україні і заробляти гроші навіть.

– Вам було приємно гран-прі отримати?

Всеволод Поляков: Дуже! Дуже дякую за те, що запросили нас на цей конкурс!

– Ось ці генії, як я завжди кажу, такі скромні. Особливо ті, хто сидить у тиші своїх кабінетів і там щось таке придумує. Ми Вам бажаємо успіхів!

– Пані Березовська, що Ви можете запропонувати, взагалі, чи є це Вашою місією для тих, хто виграв, якось презентувати їхні технології в Європі чи в ширшому світі?
Ми вже можемо повноцінно вести переговори про представлення переможців на міжнародному рівні. Наразі ми маємо кілька пропозицій

Юлія Березовська: Наразі, маючи успішно проведений Green Awards Ukraine ми вже можемо повноцінно вести переговори про представлення переможців на міжнародному рівні. І ми маємо кілька пропозицій.

Проблема у тому, що на міжнародному рівні досі не так багато дворівневих конкурсів і, зокрема, конкурсів, які оцінюють проекти в тих категоріях, у яких оцінювали ми. Тому що ми мали свою національну специфіку.

Втім ми маємо пропозиції, ми є на етапі переговорів. Я впевнена, що вже найближчим часом ми зможемо презентувати. Більше того, у нас уже є що презентувати і що сказати нашим переможцям.
  • Зображення 16x9

    Ірина Штогрін

    Редактор інформаційних програм Радіо Свобода з жовтня 2007 року. Редактор спецпроектів «Із архівів КДБ», «Сандармох», «Донецький аеропорт», «Українська Гельсінська група», «Голодомор», «Ті, хто знає» та інших. Ведуча та редактор телевізійного проекту «Ми разом». Автор ідеї та укладач документальної книги «АД 242». Автор ідеї, режисер та продюсер документального фільму «СІЧ». Працювала коментатором редакції культура Всесвітньої служби Радіо Україна Національної телерадіокомпанії, головним редактором служби новин радіостанції «Наше радіо», редактором проекту Міжнародної організації з міграції щодо протидії торгівлі людьми. Закінчила філософський факультет Ростовського університету. Пройшла бімедіальний курс з теле- та радіожурналістики Інтерньюз-Україна та кілька навчальних курсів «IREX ПроМедіа». 

ВИБІР ЧИТАЧІВ

XS
SM
MD
LG