Доступність посилання

14 Грудень 2017, Київ 10:27

Очисні споруди промислових підприємств України не ефективні


Київ – Більше третини очисних споруд на українських промислових підприємствах є не ефективними. Про це сказав Володимир Лазарєв, директор департаменту Державної екологічної інспекції України. Найбільше забруднюють повітря підприємства видобувної й переробної промисловості, зокрема металургійні та хімічні.

Практично всі українські промислові підприємства мають спеціальне очисне обладнання. Інше питання, чи сучасне воно, говорить Володимир Лазарєв, директор департаменту Державної екологічної інспекції України. Адже, за умовними підрахунками, близько 35% очисних споруд на українських заводах працює не ефективно. Вони потребують нових конструкторських рішень і серйозних інвестицій, каже Лазарєв.

«Майже всі суб’єкти господарювання мають очисні споруди. Але їх стан абсолютно різний. У деяких випадках вони існують лише формально. І деякі підприємства сьогодні не мають коштів на покращення цієї ситуації. Ми знаємо про такі випадки, коли шкідливі стоки йдуть безпосередньо в каналізаційну систему. Однак, ми вживаємо дуже жорсткі заходи – аж до зупинки діяльності таких підприємств», – запевняє Лазарєв.

«Зелена продукція» для державних закупівель

За останні 5 років великі промислові підприємства зробили чималий крок назустріч екологічно чистішому виробництву, говорить еколог Світлана Берзіна. Складніше з малим та середнім бізнесом. У нього не вистачає коштів на впровадження сучасних технологій, які б зменшили шкідливий вплив на довкілля, зауважує еколог.

«Розробляються окремі програми для того, щоб стимулювати дрібний і середній бізнес. Розглядається такий механізм як державні зелені закупівлі. Для цього мають бути розроблені додаткові кваліфікаційні вимоги, з урахуванням більш високих вимог до продукції, які будуть закуповуватися за бюджетні кошти. Наприклад, зараз розвинені азіатські країни – Японія, Республіка Корея, Тайвань, Філіппіни – об’єдналися і видали директорію «Зелена продукція». Там визначені критерії, і для державних закупівель на території цих країн рекомендована лише певна продукція, яка їм відповідає».

Олександр Чумак інженер з охорони навколишнього середовища приватного цементного заводу стверджує, що на його підприємстві питання захисту природи стоїть дуже жорстко. На заводі навіть є своя екологічна служба, і постійно впроваджуються нові екологічно чисті технології.

«Ми встановлюємо нове газоочисне обладнання, дорогі фільтри, які і за українськими, і за європейськими нормами є дуже ефективними. Усе це обладнання допомагає нам знизити викиди порівняно з шістдесятими роками відсотків на 90. До того ж, у нам на підприємстві є власні очисні споруди зливної води, а це велика рідкість на українських підприємствах», – розповідає інженер.

«Економічний інструмент штрафів не спрацьовує»

В Україні існує природоохоронне законодавство і визначені гранично допустимі норми викидів для різного типу підприємств. Однак практично всі підприємства їх перевищують, тож мають платити штрафи, говорить колишній міністр охорони довкілля Сергій Курикін. Але розмір стягнень є настільки невеликим, що вигідніше постійно платити їх, аніж вкладати кошти в створення чи навіть реконструкцію очисних споруд, стверджує екс-міністр.

«Ніби норми є, природоохоронне законодавство достатньо жорстке, але ефективності при цьому немає. Той економічний інструмент, який теоретично мав би спонукати забруднювача до кардинальних змін його підходу до очисних споруд, він насправді не спрацьовує. Тобто, насправді дешевше відкупитися від держави. Тому я вважаю, що сьогодні треба говорити про збільшення штрафів і про санкції аж до закриття підприємства».

Постійно підвищувати суми штрафів не можна говорить Володимир Лазарєв, директор департаменту Державної екологічної інспекції України. Це може привести галузь у глухий кут. Тож змушувати підприємства дотримуватися законодавства треба інакше.

«Ця тенденція нескінченного збільшення штрафів, очевидно, не є коректною стосовно споживчого кошика. Тобто, ми можемо збільшенням штрафів призвести до того, що буде неможливо сплачувати штрафи і люди, підприємства опиняться просто в безвиході. Цим шляхом ми не підемо. Є загальна світова європейська практика в цій сфері: це адміністративна відповідальність юридичних осіб. Зараз ми разом з Міністерством юстиції над цим працюємо», – зауважив Лазарєв.

Екологічна культура керівників

Микола Марков – генеральний директор донбаського гірничо-видобувного підприємства, яке перемогло на всеукраїнському конкурсі екологічно відповідальних виробництв. 10% усіх обігових коштів підприємства йдуть на різні природоохоронні заходи. Марков вважає, що одними покараннями ситуацію в галузі не зміниш. Потрібно підвищувати екологічну культуру, говорить він.

«Я, як громадянин України, не маю права працювати інакше – як можна рідну землю забруднювати? Це моральна така перша умова. Головне треба розуміти, що інакше працювати неможна. Звичайно, при соціалізмі була інша ситуація. Держава дозволяла забруднювати свою власну землю. Зараз, звичайно, відповідальність зросла. Але не відносно всіх – ставлення вибіркове. Комусь дозволяється, комусь ні».

Новий податок на забруднення повітря запровадили в Австралії. З липня наступного року основні енергетичні компанії країни виплачуватимуть по 23 долари за кожну тонну вуглекислого газу, що потрапить у повітря.

Очисні споруди промислових підприємств України – не ефективні (I)


Очисні споруди промислових підприємств України – не ефективні (II)
  • 16x9 Image

    Марічка Набока

     У 2004 році закінчила Український гуманітарний ліцей КНУ ім. Тараса Шевченка. У 2010 отримала диплом магістра журналістики Інституту журналістики КНУ ім. Тараса Шевченка. Має публікації в газеті «Громадський захисник», журналах «Книжник-review», «Київська Русь» та інших виданнях. Працювала в програмі «Підсумки» на телеканалі Ера. На Радіо Свобода – з 2007 року. Коло професійних зацікавлень: права людини, українська культура, волонтерський рух.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG