Доступність посилання

16 Грудень 2017, Київ 15:15

Триста тонн нафтопродуктів, вісімсот тонн заліза, десять тисяч тонн кальцію, чотири тисячі тонн фосфатів і ще тонни інших шкідливих речовин потрапляють щороку в басейні Дніпра. Не набагато кращою є ситуація в інших українських річках. За даними Міністерства охорони здоров’я, Україна посідає в Європі перше місце за кількістю техногенного бруду на одну людину.

В Україні налічується близько тридцяти тисяч річок, і жодну з них не назвеш чистою. Відрізняються вони лише ступенем забруднення, стверджують експерти.

Небезпечно пити і навіть купатися

Крім, заліза, кальцію, фосфатів у більшості водойм удосталь азоту, цинку, марганцю, фенолів, у деяких річках фахівці знаходили сполуки важких металів. А ще дається взнаки так зване «цвітіння води». У Дніпрі, наприклад, воно починається у липні, коли цвітуть синьо-зелених водорості. Водорості «з’їдають» повітря і внаслідок цього підвищується вміст марганцю. Бруду суттєво не поменшало навіть під час нинішньої економічної кризи, коли у частини підприємств впала завантаженість і вони скидають менше відходів.

Один український регіон – Луганщина - забезпечена водними ресурсами в середньому в три рази гірше ніж інші області. При цьому річки східного регіону одні з найбільш забруднених, вважають місцеві екологи. Основні забруднювачі - це шахти, хімічні заводи і підприємства ЖКГ, розповідає місцевий кореспондент Радіо Свобода. І незважаючи на економічний спад, промислові підприємства продовжують завдавати серйозної шкоди водним об’єктам. У сумному списку лідерів – хімічні підприємства «Азот», «Фарбник», «Лисичанська сода», а також «Луганська теплоелектростанція». Адже криза – це не лише зменшення виробництва, а й брак коштів на природоохоронні заходи, на ремонт і заміну фільтрів чи очисних установок. Негативно впливає на стан луганських річок і вода, що відкачується з шахт, каже начальник обласного управління екології Олександр Арапов. «Дехто думає, що це джерельна вода. Ні, це дуже забруднені, мінералізовані води, з важкими металами. Вони і з діючих, і з закритих шахт без будь-якого очищення та відстоювання потрапляє в наші ріки».

Загалом на Луганщині нараховується 96 річок, але лише одиниці з них вважаються відносно чистими. Мікробіологічне забруднення води, особливо в літній період, перевищує нормативні показники в сотні разів і є небезпечним не тільки для пиття, але й навіть для купання. Торік обласна санстанція дозволяла купатися лише в річці Айдар. Головна ж водна артерія Луганщини, Сіверський Донець, вже десятки років - під забороною для купання. Між тим, громадські організації закликають звернути увагу також на стан малих рік, які замулені і захаращені сміттям.

Європейські водойми


Стан річок більшості європейських країн такий, що місцеві мешканці й туристи купатися в них не наважуються, інформує кореспондент Радіо Свобода у країнах ЄС. Звичайно, це не стосується спеціальних купальних зон. Разом із тим, брюссельські євроустанови не припиняють чинити тиск на країни-члени, щоб ті виконували вимоги так званої «Водної директиви». Її загальна мета така: привести всі ріки та озера на території Євросоюзу до їх природного стану по чистоті води.

Щороку комісія Євросоюзу та Європейська агенція з питань довкілля готують доповіді про якість води на пляжах Греції, Італії, Франції, Данії, Британії та інших країн. Під їх контролем перебувають двадцять одна з половиною тисяча купальних зон – як морських, так і річкових, або обладнаних на берегах озер.

І хоча за останні 10 років якість води у купальних зонах значно покращилася, все ж є й частина пляжів, куди доступ відпочивальників заборонений. Це, особливо стосується Італії, де минулого року закрили аж 302 купальні зони, більшість з яких розташована поблизу Неаполя. Дещо краща ситуація в сусідній Франції, де європейським нормам відповідають 96 відсотків пляжів, а забороненими для користування є тільки 118 із 3300 пляжів.

Європейські та місцеві водні управління проводять ретельні аналізи водних ресурсів, розробляють цілі програми та активно конструюють очисні споруди вже ціле десятиліття. А забруднення чи недбальство біля водойм у країнах Євросоюзу караються величезними штрафами.

«В Україні не залишилося чистих водойм»

Ускладнює проблему контролю за чистотою українських водойм брак законів, нестача необхідної кількості спеціалістів, і обмаль грошей, зазначила Радіо Свобода експерт з водокористування Наталія Закорчемна. «В Україні не залишилося чистих водойм, навіть відносно чистих. Інструментальна база, нормативна база, відсутність людських і матеріальних ресурсів не дозволяють перевіряти воду так, щоб ми повністю розуміли, якої ж вона якості. Найбільш забруднений південь країни, особливо Сіверський Донець. Це, звичайно, шахтні води плюс викиди промислових підприємств… Але нещодавні дослідження в рамках міжнародних проектів дозволили визначити, що найбільше забруднюють наші річки водоканали», - розповіла експерт.

Дві третини питної води в Україні береться з поверхневих вод; і якість її незадовільна, констатує директор Українського науково-дослідного інституту водогосподарських екологічних проблем Анатолій Яцик. Для того, щоб покращити її якість, необхідна низка заходів. «Треба ввести екологічні паспорти підприємств, щоб ми знали, що підприємство випускає а, особливо, скидає. І забруднювач буде платити штрафи, як це вже давно робиться на Заході. Крім того, необхідно зробити екологічні паспорти річок, тоді буде відкрито доступ громадськості до екологічної інформації», - запевнив науковець.

В українців поширена думка, що екологічні питання варто вирішувати лише після розв’язання проблем бідності, безробіття, пенсійного забезпечення та інших соціальних аспектів, констатує колишній міністр охорони довкілля України Сергій Курикін. Такий підхід, на його думку, лише погіршує ситуацію. У тому числі щодо чистоти річок. «Нам вказують на приклад багатих країн, говорять: дивіться, вони спочатку виправили економіку і соціальні питання, а потім вже взялися за екологію. Але в сучасних умовах такий підхід є абсолютно хибним. Ми можемо докорінно змінити уявлення громадян, просто пояснюючи людям, що екологічні й економічні проблеми пов’язані між собою нерозривно».

Ми повинні вирішувати їх у комплексі, говорить екс-міністр. З одного боку, шукаючи економічні інструменти для розв’язання екологічних проблем, а з іншого боку дбаючи про те, щоб не погіршувати екологічні умови нашого життя до такої міри, що потім доведеться на їхнє виправлення витрачати неспівставно більші кошти.

Тим часом одну з українських річок визнавали у дев’яності роки минулого століття найбруднішою в Європі. Такої честі удостоїлася київська річка Либідь. Відтоді вона чистішою не стала. Промислові, комунальні, залізничні стоки складають п’яту частину її наповнення. Із мальовничого куточка, яким вона була століття тому, Либідь перетворилася на відкритий колектор.
  • 16x9 Image

    Марічка Набока

     У 2004 році закінчила Український гуманітарний ліцей КНУ ім. Тараса Шевченка. У 2010 отримала диплом магістра журналістики Інституту журналістики КНУ ім. Тараса Шевченка. Має публікації в газеті «Громадський захисник», журналах «Книжник-review», «Київська Русь» та інших виданнях. Працювала в програмі «Підсумки» на телеканалі Ера. На Радіо Свобода – з 2007 року. Коло професійних зацікавлень: права людини, українська культура, волонтерський рух.

Ваша думка

Показати коментарі

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG