Уряди країн-членів Європейського Союзу попередньо домовилися запровадити ембарго на постачання нафти з Ірану, повідомляють у середу агентства з посиланням на неназваних на ім’я європейських дипломатів.
За цими повідомленнями, загальний принцип цього ембарго вже узгоджений і більше не обговорюється. За словами дипломатів, прорив стався наприкінці минулого року, коли такі країни ЄС, як Греція чи Іспанія, що закуповують найбільше іранської нафти, врешті зняли свої заперечення проти ембарго.
Водночас тим часом не визначено, коли це ембарго мало б набути чинності. У середу ж міністр закордонних справ Франції Ален Жуппе висловив сподівання, що термін запровадження нових санкцій проти Ірану Євросоюз зможе схвалити на зустрічі міністрів закордонних справ у Брюсселі 30 січня.
Європейський Союз також розглядає можливість санкцій проти центрального банку Ірану.
Повідомлення з ЄС уже схвально зустріли в Сполучених Штатах Америки, які мають проти Ірану власні санкції. Зокрема, днями США запровадили нові санкції проти іранського центробанку і фінансового сектору країни.
Крім низки односторонніх санкцій ЄС і США, на Іран також накладені вже чотири пакети міжнародних санкцій Ради безпеки ООН.
Усі ці обмеження мають на меті підірвати здатність Ірану, як вважають, створити ядерну зброю. Іран відкидає такі звинувачення й заявляє, що його ядерна програма суто мирна, але доказів цього не надає. Нещодавній звіт МАГАТЕ дійшов висновку, що Іран, за наявними свідченнями, раніше вочевидь розробляв ядерну зброю і, можливо, продовжує таку діяльність і нині.
Іран, продавши до ЄС 2010 року 5,8 відсотка всієї спожитої там нафти, став п’ятим її постачальником до Євросоюзу після Росії, Норвегії, Лівії й Саудівської Аравії. ЄС, зі свого боку, є для Ірану другим за обсягом ринком нафти після Китаю.
У ЄС вважають, що в разі запровадження ембарго на іранську нафту її обсяг можна буде замістити з інших джерел, зокрема, з видобутку Саудівської Аравії.
За цими повідомленнями, загальний принцип цього ембарго вже узгоджений і більше не обговорюється. За словами дипломатів, прорив стався наприкінці минулого року, коли такі країни ЄС, як Греція чи Іспанія, що закуповують найбільше іранської нафти, врешті зняли свої заперечення проти ембарго.
Водночас тим часом не визначено, коли це ембарго мало б набути чинності. У середу ж міністр закордонних справ Франції Ален Жуппе висловив сподівання, що термін запровадження нових санкцій проти Ірану Євросоюз зможе схвалити на зустрічі міністрів закордонних справ у Брюсселі 30 січня.
Європейський Союз також розглядає можливість санкцій проти центрального банку Ірану.
Повідомлення з ЄС уже схвально зустріли в Сполучених Штатах Америки, які мають проти Ірану власні санкції. Зокрема, днями США запровадили нові санкції проти іранського центробанку і фінансового сектору країни.
Крім низки односторонніх санкцій ЄС і США, на Іран також накладені вже чотири пакети міжнародних санкцій Ради безпеки ООН.
Усі ці обмеження мають на меті підірвати здатність Ірану, як вважають, створити ядерну зброю. Іран відкидає такі звинувачення й заявляє, що його ядерна програма суто мирна, але доказів цього не надає. Нещодавній звіт МАГАТЕ дійшов висновку, що Іран, за наявними свідченнями, раніше вочевидь розробляв ядерну зброю і, можливо, продовжує таку діяльність і нині.
Іран, продавши до ЄС 2010 року 5,8 відсотка всієї спожитої там нафти, став п’ятим її постачальником до Євросоюзу після Росії, Норвегії, Лівії й Саудівської Аравії. ЄС, зі свого боку, є для Ірану другим за обсягом ринком нафти після Китаю.
У ЄС вважають, що в разі запровадження ембарго на іранську нафту її обсяг можна буде замістити з інших джерел, зокрема, з видобутку Саудівської Аравії.
