Доступність посилання

24 Листопад 2017, Київ 03:06

Коли побудують нове укриття над реактором ЧАЕС?


Володимир Холоша, голова Державного агентства України з управління зоною відчуження, розповів про те, як просувається будівництво нового «саркофагу» над Чорнобильською АЕС.

– 2011 року, що минув, людство дізналося, що аварія може бути не лише в Україні на ЧАЕС.


Дуже часто питають: ви знаєте щось про Україну? Всі казали: Чорнобиль. Тепер з’явилося нове слово – «Фукусіма». Світ ще більше переконався, що мирне використання атома є надзвичайно небезпечним.

Перед Україною стоїть конкретне завдання. Ми маємо так зробити, щоб ЧАЕС, четвертий реактор, не був об’єктом небезпеки не лише для громадян України, а й для світу в цілому.

Пане Холоша, наскільки ми просунулися у 2011 році до виконання цього завдання?


Володимир Холоша
Володимир Холоша
– У нас цілеспрямована робота, яка пов’язана зі зняттям ЧАЕС з експлуатації і перетворення об’єкту «Укриття» на екологічно-безпечну систему, ведеться вже не один рік.

Проект по новому безпечному «Укриттю» і завдання, пов’язані з безпекою четвертого енергоблоку, так званий план перетворення об’єкту «Укриття», розпочатий ще з 1998 року. Був створений відповідний фонд. Адміністратором цього фонду «Укриття» визначено ЄБРР. Україна також є учасником цього фонду і свої внески також робить як матеріальні, так і грошові у цей фонд. І з цього фонду фінансуються роботи, які проводяться на об’єкті «Укриття», і виконання тих завдань, які роблять його більш безпечним.

Я повинен сказати, що ці гроші не надходять у бюджет України. ЄБРР безпосередньо виконавцям за виконані роботи проплачує ці гроші. Це одна складова проблема.

Інша складова проблема пов’язана з забезпеченням бюджетної підтримки зі сторони України, забезпеченням загальнодержавної програми зняття з експлуатації ЧАЕС і перетворення об’єкту «Укриття» на екологічно безпечну систему, яка затверджена парламентом, подана урядом, схвалена Президентом. І ця державна програма фінансується з бюджету України. Там ряд позицій є. У тому числі і внески з неї фінансуються у фонди, і ті роботи, які проводяться на самій ЧАЕС, і по підтримці безпеки…

– Так от, у 2011 році що ми змогли зробити?
Старий об’єкт «Укриття» 15 років ще прослужить. Раніше була небезпека, що внаслідок землетрусу чи стихійних явищ може щось звалитися, пил підніметься. Зараз небезпеки немає

– У 2011 році ми дуже багато робіт зробили, які стосувалися інфраструктури по новому безпечному конфайнменту. Можливо, Ви бачили фотографії. Там котловани, на яких будуються фундаменти. Тому що новий безпечний конфайнмент буде, у зв’язку з важкою радіаційною ситуацією на самому об’єкті, створений збоку, а потім насунутий на діючий об’єкт «Укриття». Якби ми його будували на місці, то ми по дозових навантаженнях просто не змогли б знайти таку кількість людей.

– Крім того, є небезпека, що старий об’єкт «Укриття» може не витримати тих робіт, які будуть проводитися. Ні?

– Якраз цієї небезпеки немає, тому що у попередні роки ми здійснили стабілізацію старого об’єкту «Укриття» теж за кошти державних фондів, який був збудований дистанційними методами у 1986 році. Ви пам’ятаєте, що тоді не було доступу безпосередньо, тому дистанційними методами збудували нове укриття. Не зовсім воно було герметичне, але дозволило укривати ті залишки реактора, які залишилися під цією спорудою.

Потім перший етап перетворення об’єкту «Укриття» на екологічно безпечну систему і передбачав стабілізацію діючого укриття, щоб під час робіт, коли маса людей буде на майданчику, плюс ЧАЕС, плюс якісь метеорологічні явища, у нас не було небезпеки переносу активності, яка там зберігається.

Тому застабілізований старий об’єкт «Укриття». І є експертні висновки, що 15 років він ще прослужить, поки ми не збудуємо новий безпечний конфайнмент, під яким уже потім нестабільні конструкції будемо розбирати. Тому 15 років він буде служити.

І в даному випадку є висновки як міжнародних експертів, так і наших експертів, що цим ми в десятки разів підвищили безпеку самого об’єкту «Укриття» і того майданчика. Тому що раніше була небезпека, що внаслідок землетрусу чи стихійних явищ може щось там звалитися, пил підніметься (я так образно кажу), а зараз небезпеки немає. Тому всі підготовчі роботи: траншеї, фундамент, майданчик для монтажу нового безпечного укриття монтується – тобто повним ходом ідуть роботи.

– В інтернеті є сайт відповідний, куди ми можемо зайти і подивитися, яким є об’єкт новий «Укриття», вся інженерна розробка, як він буде створюватися, збиратися.

– Так.

– А потім по рейках над’їжджати над старим об’єктом «Укриття».

– І загерметизований.

– Це взагалі-то виклик для людства. Такої практики інженери ще не мали у жодній країні.
Унікальність полягає у тому, що тяжка радіаційна ситуація на майданчику. Під час цього проекту вже відпрацьовано 5 мільйонів годин і не допущено нещасних випадків

– Унікальний проект, звичайно. Унікальність навіть полягає не в тому, що з інженерної точки зору складний об’єкт, а унікальність полягає у тому, що тяжка радіаційна ситуація на майданчику. Тому ряд робіт, які можна було б зробити дуже просто у звичайних умовах, тут викликають у зв’язку з дозованими навантаженням необхідність якихось додаткових заходів або додаткових інженерних або організаційних заходів. І не всі проекти, які були б зрозумілі, пройшли потім дозиметричну експертизу (я так образно говорю), радіологічну експертизу з точки зору навантаження і здоров’я людей.

Тільки 15 грудня була остання асамблея донорів. І якраз одне з досягнень, яке було проголошене на асамблеї, що під час цього проекту вже відпрацьовано 5 мільйонів годин і не допущено нещасних випадків. Тобто, дуже суворий контроль ведеться з точки зору безпеки праці, охорони праці і радіаційного контролю. Тому це теж, щоб не повторити помилки, які були в 1986 році, коли ми «наплодили», пам’ятаєте, скільки ліквідаторів унаслідок того, що не дуже обдумано інколи діяли.

– Тоді і ситуація була такою, що вимагала швидкого рішення. І це був подвиг цих людей.

– Так, це подвиг цих людей. Але, на жаль, ми розуміємо, що здоров’я значної частини цих людей, які брали участь, зараз не блискуче.

– Ви хочете сказати, що зараз інші підходи…

– Абсолютно!

– По скільки годин люди там працюють?

– Залежить від того, яка ситуація. Якщо потрібно працювати по дозиметричному наряду, то вираховуються навіть, можливо, не години, а хвилини. Кожен має дозиметр. Не так, як було раніше, що один на бригаду і таке інше. Є дозиметричний контроль. За цим спостерігають служби як замовника зі сторони ЧАЕС, так і підрядника. І залежно від ситуації…

Є місце, де цілий робочий день працюють люди, тому що дозовані навантаження не перевищують тих, які встановлені як денна норма, а є місця, де треба працювати по рознарядах, тоді обмежений час. Але не перевищуючи 2 бери, як раніше говорили, або 20 мілізівертів, як зараз говорять, на рік.

– 2011 рік, зокрема, увійшов в історію України, як така велика конференція країн-донорів, яка відбулася у Києві. Було проголошено, що країни-донори дадуть на будівництво нового об’єкту «Укриття» 550 мільйонів євро.
Три реактори, які діяли на момент аварії і після аварії, звільнені від ядерного палива

– Задекларували суму, яку потрібно було зібрати, у 740 мільйонів євро. Це те, що потрібно не тільки для об’єкту «Укриття», а щоб забезпечити спорудження нового безпечного конфайнменту і забезпечити закінчення сховища для відпрацьованого ядерного палива ЧАЕС.

Ми ж пам’ятаємо, що блок виводимо з експлуатації. Зараз усі три реактори, які діяли на момент аварії і після аварії працювали, звільнені від ядерного палива. Але ядерне паливо є і в сховищі відпрацьованого ядерного палива, і при реакторних басейнах витримки першого і другого енергоблоків.

До речі, вчора після завершення відповідних процедур регулюючих і інспекційних почали відвантажувати паливо і з першого енергоблоку у басейні витримки. Тобто з реактору воно було вивантажене. Цим була піднята безпека. Тому що ми розуміємо, що якщо паливо в реакторі, то небезпека більша для різних непередбачуваних випадків, ніж коли воно вилучене з реактора. Воно було вилучене. Цим ми підвищили безпеку реакторних установок.

А зараз буде вилучатися з басейнів витримки після витримки і перевозитися на сховища відпрацьованого ядерного палива №1. Таким чином ми будемо ще підвищувати безпеку. Це повсякденна праця людей. З кожним роком, з кожним днем ми підвищуємо безпеку цього майданчика.

– Пане Холоша, як Ви оцінюєте рівень тих фахівців, які працюють над виконанням цього завдання – виведення з експлуатації ЧАЕС і будівництво нового об’єкту «Укриття»?

Ми вже говорили про те, що людство до «Фукусіми» фактично такого досвіду з такими важкими наслідками, які має Україна, ще не мало.


– По-перше, я повинен сказати, що законодавством України передбачено і для того, щоб підтримати рівень тих фахівців, які працюють на ЧАЕС, виконуючи ці завдання, і звільнення енергоблоків від палива, і виведення ЧАЕС з експлуатації, те, що робиться за рахунок загальнонаціональної програми, і ті, які працюють на об’єкті «Укриття» по міжнародних проектах, що зарплата цих людей повинна бути не нижча, ніж на діючих атомних електростанціях. Це дозволяє все-таки підтримати кваліфікацію персоналу, який зараз працює.

Тому рівень кваліфікації тих людей, які працювали, і більшість з них залишилися, які працювали на діючій АЕС, а зараз займаються зняттям її з експлуатації, достатньо високий, про що свідчать і інспекційні перевірки, і екзамени, які ми приймаємо.

Ми ж приймаємо екзамени щорічно у цих людей, щоб підтверджувати рівень їхньої кваліфікації. Так що на даний час, на поточний момент немає небезпеки у тому, що рівень кваліфікації цих людей недостатній.

– Пане Холоша, українці не довіряють владі. Це показують усі опитування. І коли мова йде про якісь великі кошти, то ми можемо навіть не проводити опитування – люди скажуть, що хоча б половини не вкрали. Даруйте мені за ці слова, що я сказала.

Хто контролює те, як витрачаються кошти, які надходять з країн-донорів і з державного бюджету України на виведення з експлуатації ЧАЕС і будівництво нового об’єкту «Укриття»?


– Навесні була конференція для збору коштів, яку проводила Україна, керівництво України разом з представниками Групи восьми. Це була Франція головуюча. І Європейська комісія, Франція, Україна, ЄБРР проводили цю конференцію для збору тих коштів, які необхідні були для добудови нового безпечного конфайнменту і сховища відпрацьованого ядерного палива.

Було задекларовано більшу частину коштів на конференції. Потім після конференції були додаткові заяви, прозвучала і зараз заявлена сума у 740 мільйонів євро для добудови, вона задекларована. І, згідно з графіками, з планами, гроші надходять.

На останній асамблеї донорів підтвердили, що згідно з тими планами, які уряди демонструють щорічно, гроші надходять у ці фонди. У фонд і «Укриття», і на рахунок ядерної безпеки. Тому що з рахунку ядерної безпеки, який ведеться в ЄБРР, фінансується сховище відпрацьовано ядерного палива, а з фонду «Укриття» саме «Укриття».

Я вже говорив про те, що механізм побудований таким чином, що ці кошти не надходять на уряд України чи у якісь міністерства чи відомства. Вони є в Європейському банку реконструкції і розвитку. Після того, як підрядник виконав роботи, а ЧАЕС підтвердила як замовник, що ці роботи виконані, то банк безпосередньо фінансує ту організацію, яка виконала ту роботу. Тобто, вони не проходять через казначейську чи бюджетну систему України. Це що стосується фондових грошей.

– Тобто, навіть якщо Прем’єр-міністр Азаров захоче отримати гроші, бо треба буде щось зробити в країні, то йому доведеться йти не до вас, а до ЄБРР, а той скаже: ми не можемо, бо це цільові гроші?

Ситуація з точки зору контролю занадто забюрократизована. Є маса контрольних організацій, які перевіряють використання коштів і стан робіт на майданчику

– Звичайно. Беруть кредити з інших коштів. Як це робиться у всьому світі.

Є ще бюджетна програма, яка спрямована на підтримку у безпечному стані ЧАЕС і зняття її з експлуатації. Ця бюджетна програма проводиться через казначейську програму виконання, і під контролем казначейської системи все це робиться. І, зрозуміло, робляться періодичні перевірки зі сторони ще Рахункової палати чи КРУ. Тому контроль за використанням як бюджетних коштів, як і коштів фондів…

До речі, кошти фондів – теж аудиторські перевірки щорічні робляться, як використовуються кошти фондів, які є у банку. Тобто, банк теж контролюється аудиторами. І потім ці результати доводяться до відома країн-членів, які зробили ці внески.

– За роки, відколи існує організація донорів, які допомагають Україні вирішити проблему з ЧАЕС, були якісь ситуації, коли хтось висловлював свої критичні зауваження щодо використання грошей?

– Звичайно були зауваження, робилися перевірки, робилися аудити, робилися відповідні звіти, доносилася відповідна інформація.

В основному зауваження стосуються не того, що гроші не на ті цілі йдуть, а зауваження стосуються того, що, на жаль, ситуація (звичайно, це пов’язано і з унікальністю майданчика) пов’язана з управлінням проектом, що не всі проекти у нас вчасно завершуються і у ті бюджетні терміни, які були пов’язані з цим. Це розглядається на асамблеї. Як правило, приймаються рішення.

Але в цілому ситуація з точки зору контролю досить така потужна. Я сказав би, що навіть занадто забюрократизована. Тому що є маса контрольних організацій, які по своїх напрямках перевіряють і використання цих коштів, і стан робіт на майданчику.

– Президент України сказав, що Україна може добудувати новий об’єкт «Укриття» до 2015 року. Це реальний прогноз?

– Зараз ситуація виглядає таким чином, що в умовах контракту із консорціумом Novarka, який займається будівництвом нового безпечного конфайнменту, записано, що в кінці 2015 року вони повинні завершити роботу нового безпечного конфайнменту і насунути його на діючий об’єкт «Укриття». Це контракті умови. Сума, кошти і терміни. І це відповідальність зараз генпідрядника – консорціуму Novarka.

Завдання групи управління проектом, а це міжнародний консорціум, який допомагає і від імені ЧАЕС управляє проектом, завдання замовника у вигляді експлуатуючої організації ЧАЕС і органів управління (державного агентства, міністерств, відомств) полягає у тому, щоб вчасно дивитися за термінами і, коли ми бачимо якісь відхилення, своєчасно на них реагувати чи то внаслідок того, що там не вчасно проведена експертиза чи регулювальні вимоги, чи якісь звільнення від оподаткування і таке інше. І також дивитися за тим, щоб група управління проектом теж своєчасно приймала рішення, і поправляти її, якщо ми бачимо, що якісь недоліки в роботі.

До речі, певні наші застереження розглядалися на цій асамблеї, яка була. Ми висловили свої зауваження відносно того, що від імені замовника група управління проектами, міжнародний консорціум, управляє проектами, але сфера її відповідальності не завжди відповідає тому, що зараз стоїть на сучасному етапі. Ми прийшли від етапу проектування до етапу будівництва. Тут трішки інші повинні бути спеціалісти і трішки інші вимоги до управління.

Нас вислухали, буде аудит. У результаті аудиту будуть зроблені відповідна оптимізація управління і відповідні зміни до контракту, щоб консультант більш оперативно, більш надійно управляв проектом. Так що це поточна робота постійна.

– Які міжнародні фахівці і самі працівники, співробітники, будівельники, чи це українці будуть будувати і зводити новий об’єкт «Укриття»?

– Зараз поточна ситуація на майданчику така, що багато українських організацій на підряді у генпідрядника працюють. Генпідрядник, як я вже сказав, міжнародний консорціум франко-німецький Novarka. І дуже багато працюють. Є дуже багато фахівців українських, які займаються інженерною підготовкою. Ті фахівці, які фактично курують правові питання, міжнародне право, фінансові питання – це, як правило, зарубіжні спеціалісти. Але ситуація з точки зору виконання робіт у Novarka, то більшість організацій, які виконують роботи, – це українські організації.

До речі, це і зайнятість, і відповідний досвід.

Посол Японії, коли був у студії «Вашої Свободи», розповідав про те, що відповідальність за те, що трапилося на «Фукусімі», несе в основному Токійська електропостачальна компанія. Це згідно з тими стандартами, які є в Японії. І кошти, які треба витратити на те, щоб стабілізувати ситуацію на самій «Фукусімі-1», атомній електростанції, і на ліквідацію наслідків у зоні навколо станції, – 3–4 трильйони єн. Це десь 300–400 мільярдів доларів. Це колосальні гроші!

Але японці кажуть, що їх дуже цікавить досвід України щодо відновлення зони відчуження і щодо ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС. Наскільки обмін цим гірким досвідом може бути корисним?

Не проходить тижня, щоб ми не приймали декілька японських делегацій

– По-перше, я можу підтвердити, що це дійсно так. Тому що не проходить тижня, щоб ми не приймали декілька японських делегацій чи урядового рівня, чи парламентського рівня, чи просто на рівні промислових груп і корпорацій. За ці місяці це просто величезний обсяг людей, які знайомляться з нашою ситуацією, ознайомлюються з нашим досвідом і помилками, які були зроблені на стадії ліквідації самої аварії і її наслідків.

По-друге, наш досвід дійсно є цінний для них, тому що у нас все-таки більш тяжка ситуація була, ніж у них. У нас вибухнув реактор. І те, що було в реакторі, було викинуте назовні і в значній частині попало на увесь світ. У них ситуація, хоч це не один реактор, а чотири, але легша з тієї точки зору, що все-таки основна маса палива, яке навіть там було, підплавилася, але залишилося на місці. Я так образно говорю, сленгом, щоб було більш зрозуміло.

Тому, звичайно, локалізація цих наслідків буде вимагати менше зусиль. Ну, і викиди тоді не порівняти з чорнобильськими – все-таки менші викиди на територію, ніж було в Чорнобилі. Тобто у нас ситуація тяжча. Хоча за шкалою INES, і в нас класифікується як сьомий рівень, і в Японії як сьомий рівень.

Тому цей досвід обміном йде майже кожного дня. Як я говорив, приймаємо якісь делегації, консультуємося, проводимо конференції і так далі. Дуже велика зацікавленість. І цей досвід дійсно для них цінний.

– Чим вони можуть бути корисні для нас? Їхні технології, їхні знання? Чи тут якраз вони знають менше, ніж ми?

– На цьому етапі, я думаю, що навряд чи вже повинна бути якась додаткова користь, тому що проект по новому безпечному конфайменту пройшов у цьому році (до речі, це досягнення теж) ліцензійний пакет № 5 на нову споруду, пройшов експертизу і буде використовуватися для будівництва. Тому вже на цьому етапі, коли вже проектування йде, безпосереднє виконання робіт, навряд чи буде якась додаткова користь від того досвіду, який був на «Фукусімі».

Але Японія дуже багато допомогла Україні з подоланням наслідків Чорнобильської катастрофи, особливо у сфері соціальній, медичній, тому що вони пережили Хіросіму, Нагасакі – їм це було близько і до «Фукусіми». І також Японія, як країна Групи восьми, відповідні внески внесла у фонди, за рахунок яких…

– І продовжує це робити зараз?

– Зараз не продовжує робити, тому що у них ситуація зрозуміла. Ми розуміємо етику цих питань, тому не ставимо ці питання. Але раніше було.

– Що конкретно ми зможемо побачити чи простежити за тим, що відбуватиметься з об’єктом «Укриття» у 2012 році?
У 2012 році планується навесні приступити до монтажу металоконструкції біля об’єкту «Укриття». У 2015-му, я маю надію, будемо бачити новий безпечний конфаймент

– У 2012 році вже планується навесні приступити до монтажу металоконструкції вже на тому майданчику, який біля об’єкту «Укриття». Ми вже потроху будемо бачити, як будується новий безпечний конфайнмент. Це те, що візуально можна буде побачити під час відвідування, чи під час відповідних… на сайті ЧАЕС, на сайті Державного агентства.

А у 2015-му, я маю надію, будемо бачити вже над об’єктом «Укриття» нове укриття, новий безпечний конфайнмент.

– Сподіваюся, що так це і буде.
  • 16x9 Image

    Ірина Штогрін

    Редактор інформаційних програм Радіо Свобода з жовтня 2007 року. Редактор спецпроектів «Із архівів КДБ», «Сандармох», «Донецький аеропорт», «Українська Гельсінська група», «Голодомор», «Ті, хто знає» та інших. Ведуча та редактор телевізійного проекту «Ми разом». Автор ідеї та укладач документальної книги «АД 242». Атор ідеї, режисер та продюсер документального фільму «СІЧ». Працювала коментатором редакції культура Всесвітньої служби Радіо Україна Національної телерадіокомпанії, головним редактором служби новин радіостанції «Наше радіо», редактором проекту Міжнародної організації з міграції щодо протидії торгівлі людьми. Закінчила філософський факультет Ростовського університету. Пройшла бімедіальний курс з теле- та радіожурналістики Інтерньюз-Україна та кілька навчальних курсів «IREX ПроМедіа». 

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG