Андрій Кожем’якін: «У нас налагоджена комунікація з Юлією Тимошенко»

Новий голова фракції «БЮТ-«Батьківщина» Андрій Кожем’якін нещодавно став ще й одним із захисників Юлії Тимошенко. Вірогідно, у даному випадку йдеться не про адвокатські послуги, а про можливість безпосереднього доступу до лідера партії, щоб таким чином координувати діяльність «Батьківщини».

– Ви щось змінили в пріоритетах роботи фракції, можливо, щось по-іншому вимагаєте?

– Кожем’якін особисто – голова він чи не голова – не зможе змінити пріоритети, тому що пріоритети визначає політична сила, партія. Пріоритети закладені в нашій програмі – це «Український прорив», який готувала Юлія Тимошенко. Думаю, що пріоритети змінювати не треба. Але я вважаю, що в умовах опозиції, коли сьогодні партія «Батьківщина» – головна ціль для влади щодо репресій, щодо тиску на родичів, на бізнес, на інші складові – необхідне згуртування в один кулак, покращення депутатської дисципліни і посилення контролю за діями депутатів у залі. Тобто не просто грюкнули дверима і пішли, а ще й відпрацювання своєї позиції, доведення її і гідне опоновування владі. Це, друга частина, я вважаю, – сьогодні моє завдання.

Чомусь бояться цього слова – дисципліна. Але ж демократія без дисципліни не може відбуватися.

– Всі розуміли, коли опозиційну фракцію залишали депутати, за якими стояв великий бізнес. Але для багатьох був несподіванкою вихід із «БЮТ-«Батьківщини» Романа Забзалюка. Навіть Ви були тоді розгублені і не могли прокоментувати його вихід з фракції. Ви вже розібралися, що стало причиною його виходу?

– Хочу сказати, що я ніколи не розгублений, тому що моя інформованість дозволяє мені не бути розгубленим у будь-який час – це перше. І, по-друге, мене сьогодні нічого вже не дивує.

– Погодьтесь, це було неочікувано.

– Ще раз кажу, що я достатньо інформований, щоб не бути ніколи в тій ситуації, про яку ви сказали. У Романа Омеляновича є якісь свої причини, напевно, досить серйозні. Треба, щоб він приїхав, і я хотів би, щоб він дав журналістам коментар і пояснив все особисто. Це буде коректно. А не коли за нього вигукують деякі коментарі «тушки», вибачте. Один з яких один був у п’ятірці Партії регіонів, втік і мандат не поклав (пан Чорновіл), а другий – був у нашій фракції (пан Каплієнко): теж втік і мандат не поклав. Вони мені будуть розказувати про мораль?.. Тому я хотів би дочекатися все-таки коментарів Романа Омеляновича.

– Ще у вас доволі неоднозначна ситуація з Наталією Королевською. До речі, днями на засіданні фракції їй була винесена догана…

– Для кого неоднозначна?

– Чи вона залишається з «Батьківщиною», чи починає самостійне політичне життя?

– По-перше, вона не в «Батьківщині» вже. У день вироку Юлії Тимошенко Апеляційним судом вона була обрана з’їздом головою УСДП. УСДП – це член нашого блоку. Тому якщо для вас неоднозначно, то для мене все однозначно. Вона – член нашої фракції, депутат, такий, як і всі, голова комітету. І повинна діяти в межах положення, яке існує сьогодні про фракцію «БЮТ-«Батьківщина». Якщо у когось виникають якісь інші бажання – будь ласка, ми не заперечуємо. Але сьогодні така ситуація, коли треба об’єднатися усім у кулак і робити спільну дію, погоджуючи це з керівництвом фракції.

– Ми побачили відставку голови парламентського комітету з питань свободи слова та інформації Андрія Шевченка. І представники більшості запевняли вас, представників опозиції: вносьте іншу кандидатуру – ми підтримаємо, але іншу. Чому Ви внесли ту саму кандидатуру? Яка логіка такого рішення?

– По-перше, я особисто знаю, що пан Шевченко є тією фаховою професійною людиною, яка може гідно представляти фракцію на цій посаді. По-друге, вважаю, що ті аргументи, які навела пані Бондаренко чи Партія регіонів чи більшість, – це не мотивація. Це закиди, які потім дійшли до машини, квартири і всіх інших речей. І третє: слабких не люблять. А мій принцип – своїх не кидати. Я цей принцип на інтереси не обмінюю. Тому я так пропонував фракції.

– Але таким чином комітет фактично лишиться без повноцінного голови.

– Це наша позиція. У виступах шановних представників більшості Ви чули, що вони проголосують після зняття Шевченка за будь-яку кандидатуру, яку висуне опозиція. А згідно з регламентом, опозиція виносить кандидатуру від фракції. Фракція вирішила: Шевченка.

– Ви ще бачите парламентські методі боротьби за звільнення Юлії Тимошенко? Чи будете Ви і далі подавати зміни до кримінального законодавства, наполягати на їхньому розгляді, ухваленні? Чи очевидно, що цього вже не треба робити?

– Дякую Радіо Свобода за таке питання. Бо часто запитують: а ви побіжите туди, а будете чергувати вночі, а розтрощите собі голови?.. Такі питання маргіналізують опозицію.

Фракція на своїх останніх засіданнях ухвалила рішення: відпрацювати чітку стратегію роботи, визначитися з пріоритетами. А пріоритети дуже прості: боротьба за лідера, гідне опонування владі, показувати, що опозиція є в цьому парламенті. І ми змусимо їх прислухатися до нас.

– Все ж таки, Ви будете ініціювати зміни до законодавства?

– Звичайно! Виборюючи звільнення Юлії Тимошенко, в парламенті можна робити дуже багато речей. Це і зміни до законодавства, і вимоги, і звертання до міжнародної спільноти. До речі, на кого я найбільше сподіваюся, – це все ж таки на реакцію міжнародної спільноти. Тому що попереду Європейський суд з прав людини, де є клопотання Юлії Володимирівни.

– А Ви вже налагодили комунікацію з Юлією Тимошенко? Вам вдається з нею обговорювати поточні політичні питання?

– У нас налагоджена комунікація з самого початку її ув’язнення в Лук’янівському СІЗО.

– Але ж йдеться про дуже обмежене коло людей.

– Нічого. Вона не втрачає з нами зв’язок. Більше того, всі завдання, всі пропозиції, які ми отримуємо, чітко виконуються. І більше того, ми завжди знаємо її реакцію на це.

– Тоді як так сталося, що «БЮТ-«Батьківщина» разом із парламентською більшістю підтримала закон «Про вибори», а Тимошенко сказала, що це було помилкою?

– Мені здається, що в той період, коли це відбулося, Юлію Володимирівну неправильно поінформували на початку. А вже після того Ви бачили її заяву, її звернення. Вона все спокійно розклала і сказала, що, дійсно, ми вибрали менше зло, але ми зробили так, щоб опозиція все ж таки перемогла в 2012 році. І у нас є така перспектива завдяки тому, що ми так зробили.

– На початку розмови Ви згадали про «Український прорив». А на наступні парламентські вибори ви з тією ж програмою підете?

– Скажіть, будь ласка, а Ви цілий тиждень в одній і тій самій сорочці ходите?

– Ні.

– Я теж. І тому, звичайно, з огляду на те, що відбувається, ми змінимо програму. Щось стало неправильним, щось запізнилося, щось стало не модним. Тому думаю, що обов’язково змінимо.