Доступність посилання

ТОП новини

Wikipedia перемагає


Можливе значне пом’якшення законопроекту проти піратства у мережі
Можливе значне пом’якшення законопроекту проти піратства у мережі
Прага – Англомовна версія популярної інтернет-енциклопедії Wikipedia й інтернет-видання, що підтримали проведення 18 січня одноденного страйку-протесту проти запропонованого у Конгресі США суворого законопроекту проти піратства, як видається, виграють битву за прискіпливіший розгляд цього документу законодавцями у Вашингтоні. Можливе значне пом’якшення законопроекту проти піратства у мережі. Учасники протесту бачать у нинішньому варіанті законопроекту загрозу свободі й прозорості в популярних світових інтернет-виданнях.

Розмах протесту, що його оголосили у Wikipedia та підтримали інші популярні інтернет-видання й самі інтернет-користувачі, примусив багатьох американських конгресменів відмовитися від підтримки нинішнього варіанту «антипіратського закону» в Конгресі. Тепер чимало законодавців кажуть, що законопроекти SOPA (Stop Online Piracy) та PIPA (Protect Intellectual Property) потрібно розглянути детальніше, щоб мати добрий закон, аніж поспішно ухвалити його у поганому вигляді.

Головними лобістами цих законопроектів є компанії розваг, видавництва, фармацевтичні фірми, котрі вважають що у нинішньому вигляді закони могли б скоротити онлайн-піратство, обмежити доступ до закордонних сайтів, котрі продають піратські фільми, музику й інші захищені авторськими правами продукти.

Але інтернет-видання і технічні компанії стверджують, що законопроекти настільки суворі, що можуть підірвати інновації, свободу слова і навіть сам розвиток інтернету. Тому Wikipedia, всесвітня вільна онлайн-енциклопедія, оголосила одноденний страйк протесту, а компанія Google та інші мережі застосували чорні смуги цензури, щоб притягнути увагу до деталей у цих законопроектах.

Інтернет-користувачі масово атакували законодавців США й змусили їх відмовитися від підтримки цих законів

Сенатор Марк Рубіо, республіканець з Флориди та співавтор законопроекту PIPA (Protect Intellectual Property), заявив, що він відмовився від підтримки цих законів. Рубіо також переконував лідера демократичної більшості в Сенаті Гаррі Ріда (від штату Невада) відкласти голосування за ці законопроекти на декілька тижнів.
Низка інших американських сенаторів: республіканці Рой Блант з Міссурі, Чак Ґресслі з Айови, Орін Хетч з Юти, Джон Бузман з Арканзасу та Джон Корнін з Техасу – також відмовилися від підтримки даних законопроектів.

Сенатор Корнін сказав, що «краще мати можливість зробити це правильно, аніж поспішати і помилитися». Він також додав, що «викрадання змісту – це злодійство, явне і просте, але що стосується ненавмисної шкоди в інтернеті та інновацій в технічному секторі, то це вимагає більш вдумливого збалансованого розгляду, що вимагає більше часу».
Закони безповоротно зіпсують архітектуру інтернету
Ендрю Рейсі

Ендрю Рейсі, представник групи New York Tech Meetup, котрий допомагав в організації вуличних протестів проти цих законопроектів перед нью-йоркськими офісами сенаторів Чака Шамера та Кірстен Біллібранд, каже Радіо Свобода: «Конгрес під впливом людей, що представляють інтереси розпорядників авторських прав, пропонував перепроектувати інтернет на шлях, котрий є шкідливим для нашої галузі і для відкритих мереж. Якщо ці закони пройдуть, то вони душитимуть не лише інновації та інвестиції у більшості технологічних компаній у Нью-Йорку та в інших місцях, вони безповоротно зіпсують архітектуру інтернету, щоб посилити цензуру у всьому світі».

Один із учасників протестів Ян Басін зауважив також, що в разі схвалення цих законопроектів усі сайти могли б бути закриті за одноразове порушення авторських прав, до чого міг би призвести якийсь один-єдиний користувач сторінки: «Я вважаю, спосіб закриття сайтів є неправильним. Мережа має бути вільним середовищем, що сприяє демократії у всьому світі. Коли Америка намагається переконати Китай та Іран не блокувати інтернет, ми не повинні подавати поганий приклад».

Білий дім також заявив, що він має застереження щодо даних законопроектів.
  • Зображення 16x9

    Василь Зілгалов

    Із Радіо Свобода співпрацюю з 1989 року. Переїхав з Мюнхена до Праги у березні 1995 року. Народився в сталінській Україні. Троє з родини загинули від голоду у 1932-33 роках. Мати ледве уціліла в 1933-му. Батько пройшов Колиму але система все ж знищила його. Окрім батька, тоталітаризм згубив чотирьох моїх дядьків. Закінчив історичний факультет. Викладав методологію історії. Підготував дві дисертації. Чимало написав. Журналістом став з 1969 року, після вторгнення радянських військ до Праги. Опублікував роботи з історії політичної публіцистики, книги з історії українських міст, дослідження про Василя Пачовського, з історії української еміграції.

ВИБІР ЧИТАЧІВ

ФОТО ТА ВІДЕО

XS
SM
MD
LG