Доступність посилання

23 Листопад 2017, Київ 14:15

Вчених закликають дослідити безпечність наноматеріалів


Ембріональні стовбурові клітини під мікроскопом
Київ – Попри те, що на розробки у сфері нанотехнологій щорічно витрачають мільярди доларів, вплив наноматеріалів на здоров’я людини й оточуюче середовище досі належно не досліджено. У своєму черговому звіті американська Національна рада з науково-дослідної роботи закликає до підготовки спеціальної стратегії, в якій особлива увага приділялася б саме безпеці нанорозробок. Автори звіту вважають, що якщо не взятися за це вчасно, наслідки такого легкодумства будуть значно менш приємними за багатомільярдні прибутки нанонауки.

Суть нанотехнології полягає у здатності створювати матеріали внаслідок маніпуляцій із окремими атомами й молекулами. Загалом мова йде про роботу з хімічними та фізичими системами протяжністю у кілька нанометрів (нанометр – одна мільярдна частинка метра; для порівняння: діаметр людської волосини – близько 80 тисяч нанометрів).

Нині наноматеріали успішно, як стверджують, використовуються, наприклад, у косметиці або харчових добавках, а також у сонячних батареях та системах доставки лікарських препаратів. У 2009 році сумарний прибуток від продажу товарів на основі нанотехнологій сягнув 225 мільярдів доларів, і вже за десять років, за прогнозами, цей показник перевищить 3 трильйони.

З огляду на стрімкий розвиток нанонауки протягом останніх років наукова спільнота вирішила звернути увагу на безпечність наноматеріалів. Лише у США на дослідження такого типу щороку витрачається близько 120 мільйонів доларів. Попри це, цитує авторів звіту журнал Science, досі не відомий, наприклад, вплив наночастинок на організм людей, які внутрішньо споживають продукцію, до складу якої входять такі часточки.

Замість простого дослідження наноматеріалів у різних середовищах представники Ради з науково-дослідної роботи закликають до системного підходу, який, зокрема, полягав би в оцінці потенційних ризиків різних матеріалів, а також у здійсненні на них зовнішнього впливу, що дозволило б краще дізнатися про їхні властивості. «Таким чином, дослідження буде зосереджене на матеріалах, що потенційно можуть заподіяти шкоду», – кажуть автори звіту. Вони також наполягають на зміні складу Національної нанотехнологічної ініціативи – державного об’єднання, яке займається вивченням безпечності наноматеріалів і, зокрема, розподілом уже згаданих 120 мільйонів доларів.

Стовбурові клітини можуть попередити сліпоту

Ембріональні стовбурові клітини (ЕСК) вперше з моменту їхнього відкриття 13 років тому дали вченим надію на їхнє ефективне використання. Дві пацієнтки повідомили про поліпшення зору через 4 місяці після того, як у їхню сітківку вживили імплантати особливих епітеліальних клітин, отриманих із ЕСК. Цей експеримент провела група американських вчених на чолі з Робертом Ланзою із лабораторії Advanced Cell Technology, що у Масачусетсі, пише New Scientist.

Одна з пацієнток, що взяла участь у дослідженні, мала хворобу Штарґардта – дистрофію сітківки, яка супроводжується поступовим відмиранням пігментних клітин. Інша жінка страждала від вікової макулярної дегенерації – захворювання, характерного для осіб віком понад 50 років, що призводить до втрати центрального зору. Обидві вже за кілька тижнів після операції помітили, що краще бачать, а за 4 місяці підвищення гостроти їхнього зору стало беззаперечним: наприклад, якщо до операції жінки могли розрізняти здалеку хіба що рухи руками, то після експерименту вони змогли чітко побачити, як співбесідник рухає пальцями.

На початку дослідження Ланзи зустріло неабиякий опір зі сторони громадських активістів, які виступають проти використання стовбурових клітин людського ембріона. Тоді дослідники вирішили використовувати стовбурові клітини дорослої людини, отримані з жирової тканини або зі шкіри.

«Мета цієї терапії – не вилікувати сліпоту, а вповільнити її розвиток або ж узагалі попередити процес втрати зору», – наголошує Ланза. За його словами, проведений експеримент свідчить, що стовбурові клітини можна використовувати і на ранньому етапі лікування проблем зору.

Дерева-велетні – під загрозою зникнення

Найвищі у світі дерева можуть зникнути через постійну фрагментацію лісів із появою нових доріг, ферм та поселень. Цей процес лише посилює вразливість рослини до сильних засух, шкідників та хвороб.

The Guardian посилається на тривалі дослідження в Амазонії, Африці та Центральній Америці, результати яких демонструють, що дерева-велетні потерпають від зовнішніх впливів значно більше, аніж їхні середньостатистичні «побратими». «Фрагментація лісів дуже вражає саме великі дерева. Вони високі і мають товстий, негнучкий стовбур, а отже, частіше ламаються, особливо поблизу лісових галявин, де сила вітру зазвичай вища», – розповідає Вільям Лоранс, професор Університету Джеймса Кука, що в Австралії.

У лісах великі дерева зазвичай становлять менше ніж 2% рослинності, однак саме вони складають до 25% загальної біомаси і є важливими для життєдіяльності всього лісу, оскільки засівають великі площі довкола. За словами професора Лоранса, у деяких частинах світу популяція великих дерев постійно скорочується, оскільки їхні паростки просто не можуть вижити. «На півдні Індії, наприклад, є особливо агресивний вид чагарнику, який не дає насінню навіть потрапити у ґрунт. А якщо немає молодих дерев, то зникнення лісових велетнів – лише питання часу», – додає він.

Більшість великих дерев – найстаріші представники свого виду. У лісах Амазонії їхній вік – від 400 до 1400 років, вік секвой та споріднених із ними секвоядендронів у Північній Америці – 2000 та 3000 років відповідно.
  • 16x9 Image

    Олена Ремовська

    Журналіст Радіо Свобода з 2009 року. Автор і ведуча щотижневої радіопрограми «Деталі». Автор дослідження «Говорить Радіо Свобода: Історія Української редакції» (2014).

Ваша думка

Показати коментарі

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG