Доступність посилання

18 Грудень 2017, Київ 15:14
Київ – Українського поета Бориса Олійника висунуто кандидатом на здобуття Нобелівської премії з літератури. Сам номінант сьогодні повідомив Радіо Свобода, що ставиться до цієї ситуації з гумором і на премію не сподівається. У відсутності його шансів на перемогу також впевнена і письменниця Оксана Забужко. Але вона також зауважує, що Україна щороку має висувати свого кандидата на Нобелівську премію, а не як нині: раз у десятиліття.
Борис Олійник
Борис Олійник

Шведська академія, яка опікується Нобелівською премією в царині літератури, отримала офіційне подання Національної академії наук України за підписом Бориса Патона про висунення кандидатом на здобуття Нобелівської премії 2012 року поета-академіка Бориса Олійника.

Борису Олійнику 76 років. Він є автором понад 20 поетичних збірок. З творчого доробку найвідомішими вважаються книги «Вибір», «Коло», «Стою на землі», «Заклинання вогню», «Сива ластівка», «У дзеркалі слова», «Поворотній круг», «Таємна вечеря», поема «Сім».

Олійник: «вони мене не питали»

Борис Олійник є Лауреатом Державної премії СРСР і Державної премії УРСР імені Тараса Шевченка. Сьогодні він скромно і з гумором сприймає своє висунення на здобуття Нобелівської премії. Про це він сказав у коментарі Радіо Свобода.
Є нації, яким передовсім дають ці премії
Борис Олійник

«Вони мене не питали, тепер хай розбираються. Я до цього ставлюся з гумором. Нобелівська премія дається переважно за етнічними ознаками, а ми туди не входимо. Є нації, яким передовсім дають ці премії», – додав Борис Олійник.

Шведська академія щороку пропонує висувати кандидата

Ім’я українського письменника повинно бути серед нобелівських кандидатів щороку, щоб за кордоном знали, що в Україні є хороші письменники, наголошує письменниця Оксана Забужко. За її словами, за 20 років незалежності українські інституції лише вдруге відреагували на звернення Нобелівського комітету, адже шведська академія щороку пропонує національним спілкам висувати кандидата, говорить Оксана Забужко.

«Від 1992 року кожного року спілка письменників України отримувала запити від шведського комітету, дивилася на них «як на географічні новини», – за відомим віршем Маяковського і очевидно викидалися в смітник. Тому, що оформлення пакету документів – справа забарна, бюрократія дуже серйозна і, дійсно, там треба цілу хуру паперів подавати, – каже Оксана Забужко. – І тільки у 2001році вперше взагалі відповіли на цього листа тим, що оформили всі пакети про висунення кандидатом на здобуття Нобелівської премії Ліну Костенко».

Шанси на перемогу

Оксана Забужко також додала, що шансів отримати цього року Нобелівську премію у Бориса Олійника дуже мало. Але Микола Жулинський, академік Національної Академії наук та директор Інституту літератури НАНУ зауважив, що у двері треба стукати, щоб їх відчинили.
Вони відчували, що і держава зацікавлена, щоб ми мали свого нобелівського лауреата
Микола Жулинський

«Кожен рік треба свої кандидатури висувати. І ми повинні, як той дятел, довбати і довбати. Такі кандидатури, як Ліна Костенко, Іван Драч, прозаїк Юрій Мушкетик, Роман Іваничук, Борис Олійник, Дмитро Павличко, і молодих талантів у нас багато в поезії і в прозі. Треба це робити. Але для цього потрібно, щоб вони відчували, що і держава зацікавлена, щоб ми мали свого нобелівського лауреата», – зазначив Микола Жулинський.

Обов’язковими вимогами для нобелівських лауреатів є щонайменше якісний переклад їх творів іноземними мовами. Зокрема, англійською, німецькою, французькою, іспанською тощо. І цьому, каже Микола Жулинський, мала б посприяти держава.
  • 16x9 Image

    Наталка Коваленко

    Співпрацюю з Радіо Свобода з 2005 року. Магістр Інституту журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Народилася на Полтавщині 1984 року.

Ваша думка

Показати коментарі

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG