Доступність посилання

18 Грудень 2017, Київ 09:50

Європейська спільнота намагається збалансувати однобоку антикризову стратегію


Голови держав та урядів Євросоюзу зосередилися на питанні: як відновити економічне зростання та створити робочі місця
Брюссель – Вже 14-й саміт лідерів об’єднаної Європи за останні два роки щойно завершився у Брюсселі. Тема дискусій все та ж – фінансово-економічна криза, до цупких тенет якої потрапила єврозона. Щоправда, цього разу, замість розмов про скорочення зовнішніх боргів та посилення заощаджень, голови держав та урядів Євросоюзу зосередилися на питанні: як відновити економічне зростання та створити робочі місця, при цьому продовжуючи політику розумних бюджетних скорочень.

Об’єднана Європа намагається внести зміни до стратегії виходу з кризи, адже донині на самітах йшлося тільки про заходи, визначені, так би мовити за німецькою моделлю, тобто, якомога більше скорочення видатків та суворі заощадження. Тільки після двох років «грецької кризи», витрачених на заощадження та боротьбу із боргами, Євросоюз намагався надіслати світу інший сигнал.

Те, що у понеділок обговорювали європейські лідери, умовно можна назвати намаганнями збалансувати пануючу у ЄС політику заощаджень та політику стимулювання економічного зростання. Адже дотепер Брюссель на вимогу канцлера Німеччини Анґели Меркель та французького президента Ніколя Саркозі цілеспрямовано впроваджували дещо однобоку стратегію. Йдеться про скорочення видатків та намагання будь-якими способами зменшити дефіцити бюджетів та боргів 27-ми держав європейської спільноти.

Проте, досвід останніх років та місяців свідчить, що такий антикризовий спосіб не спрацьовує і Європа все більше грузне у кризовому болоті, бо не переконує світових інвесторів у надійності єврозони для вкладання своїх грошей.

Ріст економіки та заощадження – «дві сторони медалі» – керівник Данії

Хелле Торнінґ-Шмідт прем’єр-міністр Данії, країни, яка головує у ЄС, говорячи про нинішні завдання, що стоять перед співдружністю, каже, що «все починається та закінчується питаннями про зростання та зайнятість».

«Ми також змушені усвідомлювати, що кожна окрема країна ЄС повинна мати збалансований бюджет, – додає вона. – Ми всі повинні мати такі бюджети, але водночас зосередитися на зростанні та створенні робочих місць. Треба зрозуміти, що це – дві сторони однієї медалі і вони взаємопов’язані».

На таких недоліках європейських антикризових стратегій наголошує і прем’єр-міністр Великобританії Дейвід Камерон, який відстоює необхідність ширших торговельних зв’язків із швидко зростаючими регіонами світу та виступає за полегшення роботи європейського малого бізнесу для створення робочих місць.

Тож, на вимогу низки держав, нинішній саміт був зосереджений саме на боротьбі із безробіттям, особливо, серед молоді, проблемах розвитку спільного європейського ринку та підтримки малого та середнього бізнесу, про які, у запалі боротьби з кризою дещо забули.

Сувору бюджетну дисципліну, при цьому не скасовуватимуть, а «золоте правило» про її дотримання буде закарбоване у так званій новій «фіскальній угоді», про яку теж йшлося на європейському саміті.

Керівникам держав Європейської співдружності доводиться домовлятися й щодо якнайшвидшого підписання цього нового бюджетного пакту. Тобто, згідно із цією угодою, бюджетні дефіцити країн ЄС далі ретельно пильнуватимуть, а за порушення неслухняну країну викликатимуть до суду та накладатимуть значні санкції.

Польща погрожує непідписанням «фіскального пакту»

Щоправда, підписання «фіскальної угоди» стало для ЄС «яблуком розбрату» між країнами єврозони та державами ЄС, де зберегли національні валюти. Через це вона наштовхується на чималі проблеми: Великобританія раніше заявила, що не буде до неї приєднуватися, а країни не-єврозони, такі як Польща, погрожують не підписувати її доти, доки їх не запрошуватимуть на наради держав єврозони, бо вони, мовляв почуваються на узбіччі важливих політично-економічних рішень, які їх також стосуються.

«Польща, разом із багатьма іншими країнами, готова взяти на себе відповідальність, яку передбачає «фіскальний пакт», але за одної умови: ці країни теж будуть брати участь в процесі ухвалення рішень», – заявив у Брюсселі прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск.

Інша полеміка у рамках саміту виникла між Німеччиною та Грецію, бо канцлер Анґела Меркель запропонувала покласти уряд цієї країни під опіку єврокомісара з питань бюджетної політики. Однак це викликало спротив не лише серед греків, але й інших лідерів, зокрема, прем’єр-міністра Люксембургу Жан-Клода Юнкера та новопризначеного голови Європарламенту Мартіна Шульца.

«Я маю чітку позицію: слід будь-якими способами уникати того, що будь-хто – Німеччина чи інші держави – оприлюднюють враження, що ми віднімаємо у Греції суверенність, застосовуючи всі необхідні заходи для порятунку євро», – зазначив Мартін Шульц після круглого столу за участі європейських керівників.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG