Доступність посилання

23 Листопад 2017, Київ 17:31
Рига – На референдумі 18 лютого громадяни Латвії переважною більшістю голосів не підтримали надання російській мові статусу другої державної. Проти внесення відповідних змін до Конституції проголосувало майже 75% виборців, 25% – висловились за введення двомовності у Латвії. Активність виборців була рекордною – у мовному референдумі взяли участь майже 71% латвійських виборців.

Депутат Європейського парламенту Роберт Зіле вважає, що висока активність виборців у відстоюванні латиської мови є головним здобутком референдуму. Вона свідчить про те, що у важливі моменти латвійці можуть об’єднатися і забути неузгодженості.

Колишній прем’єр-міністр Латвії Ейнарс Репше зауважив, що референдум чітко засвідчив, що у Латвії має бути одна державна мова – латиська. Водночас, за його словами, залишається питання – чому так багато латвійців голосувало проти однієї з основ державності Латвії?

«Я думаю, що вони не бачать тут перспективи розвитку. Відповіддю має бути довготривала стабільність, розвиток економіки, що включає також дотримання правових норм, розвиток системи освіти та охорони здоров’я. Тоді люди поважатимуть цю державу, пов’язуватимуть з нею своє майбутнє», – зазначив політик.

Підсумки голосування засвідчили, що латиші голосували за мову, а російськомовні – проти діючої влади.

Віце-спікер Саейми Латвії Андрейс Клементьев каже, що ігнорування владою проблем негромадян та російськомовних політиків призвело до того, що люди пішли на протестне голосування.

«Більшість людей голосували не за російську мову, а проти діючого політичного режиму», – зауважив віце-спікер.

Депутат Саейми, член партії «Центр злагоди» Валерій Агешин перерахував цілу низку можливих причин того, чому частина виборців голосувала за двомовність у Латвії.

Це – збір підписів за освіту лише латиською мовою, ініційований національним об’єднанням «Усе Латвії! Вітчизні і Свободі», репресивна діяльністю Інспекції з державної мови, незгода уряду оголосити православне Різдво вихідним днем, а також те, що лівоцентристська партія «Центр злагоди», яка перемогла на позачергових парламентських виборах у вересні цього року, не була запрошена до урядової коаліції, зауважив Агешин.

Суспільство розколоте, потрібний діалог

«Референдум засвідчив, що латвійське суспільство розколоте. Частина латвійських громадян відчувають свою відокремленість від держави і готові віддати свій голос за ініціативи, спрямовані проти основних принципів держави. Зокрема в Латгалії переважна частина виборців проголосувала за двомовність у Латвії», – зауважив політолог Іварс Іябс.

Проректор Ризького юридичного коледжу Мартитньш Мітс вважає, що підсумки референдуму мають спонукати політиків до формування діалогу з національними меншинами Латвії.

«Референдум нагадав про те, що ми не одні, хто живе в Латвії, – зазначив проректор. – Слід думати про те, як дружньо і розумно вирішувати питання етнічного діалогу і жити далі разом у Латвії».

Ваша думка

Показати коментарі

В ІНШИХ ЗМІ

Server error

Oops, as you can see, this is not what we wanted to show you! This URL has been sent to our support web team to look into it immediately. Our apologies.

Будь ласка, використайте пошук

XS
SM
MD
LG