Доступність посилання

25 Листопад 2017, Київ 10:29

Що загрожує польській мові?


Із цього приводу дискутували представники чотирьох поколінь поляків – 80-річні, 60-річні, 40-річні та 20-літні
Варшава – Кожен із пересічних поляків – відповідальний за чистоту рідної мови. У цьому переконані організатори культурно-освітньої кампанії «Рідна мова – додай до улюблених», що розпочалася в Польщі напередодні Міжнародного дня рідної мови. Цю кампанію під патронатом польського президента проводять Міністерство культури, Національний центр культури та Рада польської мови. У вівторок в резиденції президента Польщі Броніслава Коморовського відбулася дискусія, присвячена питанням рідної мови.

За даними польських соціологічних досліджень, понад 90 відсотків поляків вважають, що саме рідна мова є найважливішою ознакою національної тотожності, саме вона є тим «цементом», який об’єднує націю. Проте, як наголосили учасники дискусії в президентському палаці, навіть у монолітній у мовному питанні Польщі далеко не все гаразд із рідною мовою поляків.

Своїми думками з приводу ситуації з польською мовою ділилися представники чотирьох поколінь поляків – 80-річні, 60-річні, 40-річні, а також 20-літні. Серед дискутантів були відомі в країні мовознавці та представники польської культури. Усі учасники дебатів визнали, що глобалізація принесла із собою нові виклики для польської мови.

Слова зникають, та заборонами їх не врятувати

Молодь воліє збіднену мову, пересипану вульгаризмами та англійською лексикою. Про це з тривогою говорили навіть наймолодші учасники дискусії.

«Зубожіння словникового запасу, якоюсь мірою, трагічне. Якби ми вивчали нові форми, нові звороти, то це було б фантастично, та навіть я відчуваю те, що слова зникають, зникають, і врешті зникнуть десь за горизонтом», – зауважила композитор Ґабріеля Кулька.

Утім, учасники дискусії визнають, що прищепити любов до рідної мови одними наказами й заборонами неможливо. Марцін Матушевський, польський ді-джей та співак, навів яскравий приклад того, до чого можуть довести намагання накинути мовну чистоту силою. Він розповів про ситуацію, що склалася у польському місті Кельце.

«У Кельцях на стадіоні поліція карає штрафом кожного, у кого з уст виривається лайливе слово. Поліцейські під час матчів сидять на стадіоні в цивільному одязі й ловлять тих, хто лається, після чого їх штрафують. Це призвело до того, що стадіон спорожнів», – зазначив Матушевський.

Що може зробити держава?

Яким чином держава може впливати на мовну ситуацію, захищати рідну мову нації? Відповідаючи на це запитання, член Ради польської мови, мовознавець Катажина Клосінська зазначила: «Я вважаю, що головне – це добрі шкільні підручники. Нещодавно Рада польської мови створила стандарти оцінювання шкільних підручників, щоб рецензентам легше було оцінювати ці підручники. Виявилося, що в шкільних підручниках багато помилок, а часто вони нецікаві. На жаль, для багатьох учнів підручник – це єдина книжка, яку вони читають. Тож така книжка повина бути написана досконалою польською мовою, повинна вчити як правильно висловлюватися».

Яцек Бохенський, представник найстарших учасників нинішньої дискусії вважає, що для того, щоб молодь любила рідну мову, дбала про її чистоту, держава повинна запевнити цій мові престиж.

«Я думаю, – говорить Бохенський, – що потрібно, так як говорять молодші від мене покоління, інвестувати в мову, де тільки можливо. Не можна шкодувати на польську мову грошей. Щоб молоде покоління шанувало польську мову, його треба переконати у тому, що польською володіти вигідно. Польська мова не повинна асоціюватися з бідністю, другорядністю та відсталістю. Вона повина асоціюватися з шансом, який запевнить молодій людині життєвий успіх».

Як підсумував Анджей Марковський, голова Ради польської мови, неможливо змусити когось любити рідну мову. Щоб мова жила й розвивалася, держава повинна її пропагувати, говорити про її багатство, зокрема фінансувати відповідні проекти, радіо- і телепередачі.

Ваша думка

Показати коментарі

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG