Доступність посилання

21 Листопад 2017, Київ 20:01

Дефіцит пропаганди: у Білорусі тануть державні ЗМІ


Проблема не тільки в фінансах, а й у ставленні людей, які зневірюються в рупорах влади – оглядачі
Економічні негаразди у Білорусі прямо зачепили державні мас-медіа – тиражі газет і журналів скорочуються. Незалежні оглядачі вважають, що проблема не тільки в фінансах, а й у ставленні людей, які зневірюються в рупорах влади.

Додзвонитися до редакторів державних газет у Білорусі нині не просто. Коли кореспондент каже, що хоче дізнатися наклад видання, то редактори терміново мають іти на наради чи займатися терміновими справами. Відмовляються говорити навіть в управлінні друкованих ЗМІ Міністерства інформації Білорусі.

«Якась у нас з Вами цікава тема – розвиток ЗМІ, тим більше державних. І чому, на честь чого? Ні, я не буду вам усно відповідати», – сказала представник білоруського уряду.

Але цифри говорять самі за себе. У бюджеті Білорусі на державні ЗМІ цього року припадає 45 мільйонів євро, це на 20 відсотків менше, ніж торік. З цього левова частка піде на телебачення і радіо, на газети й журнали – лише 5 мільйонів євро.

Якщо наклад газети «СБ-Белорусь сегодня», яку видає Адміністрація президента Олександра Лукашенка, у 2010 році становив півмільйона, то тепер менше ніж 400 тисяч примірників. Газета «Звязда», єдине щоденне видання, яке виходить за державний кошт білоруською мовою, і голос парламенту «Народная газета» нині мають тиражі по 30 тисяч. «Знамя юности», що в часи перебудови мало тираж у 800 тисяч, тепер має щотижневий наклад у 35 тисяч.

«Пропаганду ніхто не купує, це природно»

Державні ЗМІ потрапили під удар не лише через скорочення бюджетного фінансування, але й через втрату довіри людей. Так вважає білоруський політолог і колишній редактор «Знамени юности» Олександр Класковський.

«Пропаганду ніхто не купує, це природно. Треба нарікати не на те, що з бюджету дають менше грошей, а це, до речі, гроші платників податків. І це люди різних поглядів. Виходить, що за їхні гроші утримують пропаганду, яку ніхто зараз фактично не сприймає. Треба нарікати на цю нежиттєздатну, анахронічну, реліктову модель», – каже білоруський оглядач.

Олександр Класковський вважає, що державна преса замовчувала серйозні економічні проблеми, які переживає Білорусь останні півтора року, включно з подвійною девальвацією грошей і дефіцитом валюти. До того ж, тепер стає важче заохочувати працівників бюджетної сфери підписуватися на газети у той час, як ціни на хліб та інші найпотрібніші речі продовжують зростати.

Вразлива економіка – це також погана новина для незалежної преси Білорусі, але там мають більший досвід виживання, долаючи ще й тиск згори.

Головний редактор незалежної газети «Народная воля» Йосип Середич знає зі власного досвіду, що таке тиск на типографії і мережу розповсюдження. Тепер «Народная воля» виходить двічі на тиждень із накладом у 26 тисяч примірників. На що сподівається він? «У нас головне не підтримка з боку влади. Головне, щоб держава не перешкоджала. А з боку читачів. Ось головне плече будь-якої газети», – наголошує білоруський журналіст.

(Матеріал підготувала Інна Студинська, білоруська редакція Радіо Свобода)

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG