Доступність посилання

11 Грудень 2017, Київ 19:51
Львів Більше восьми тисяч скарг подали у Генпрокуратуру громадяни України, які постраждали від жорстоких дій міліціонерів у райвідділах і слідчих ізоляторах. Про це заявив Радіо Свобода правозахисник Євген Захаров. Тим часом, у суди доходить лише невеликий відсоток справ. Днями дві справи проти тернопільських міліціонерів, які катували затриманих, прокуратура Тернопільської області таки передала до суду.

Прокуратура Тернопільської області направила до суду кримінальну справу проти трьох правоохоронців, які працювали у кримінальному розшуку у Гусятинському райвідділі міліції. Слідчі довели, що міліціонери намагалися вибити зізнання.

Торік правоохоронці провели обшук у будинку чоловіка, якого підозрювали у причетності до крадіжки у помешканнях, але все відбувалось без присутності господаря, без понятих і складання протоколу. Через кілька годин міліціонери знову приїхали до будинку, але на цей раз побили чоловіка і забрали у райвідділ, де намагались силою змусити підозрюваного зізнатись у скоєнні злочину. Його били, доки він не втратив свідомість. Чоловіка примусили написати заяву, що він отримав побої не у райвідділі міліції, і відпустили додому. Повідомила Радіо Свобода речниця прокуратури Тернопільської області Леся Долішня.

Торік у СІЗО та райвідділах померли 37 людей

Оскільки у справі були свідки, доведене побиття, тому вона і потрапила у суд, пояснив Голова правління Української Гельсінської спілки з прав людини Євген Захаров. Але це, радше, виняток у силовій системі. За словами правозахисника, сьогодні Україна за кількістю випадків щодо застосування катувань і тортур у слідчих ізоляторах і райвідділах міліції повернулась у 2004 рік. Експерт наводить цифри: у 2010 році майже 800 тисяч громадян України постраждали від дій міліціонерів, а минулого року таких було близько мільйона. За даними правозахисних організацій, така ситуація спостерігалась 8 років тому. Торік у слідчих ізоляторах і райвідділах міліції померли 37 людей. Тобто, правоохоронці силовим методом поліпшують звітність з розкриття злочинів.

«Це показує, яким це явище є масовим. Дуже багато залежить, який Кримінально-процесуальний кодекс ухвалять. У новому законопроекті є чимало запобіжників», каже Євген Захаров.

Адвокат на першому допиті унеможливить тортури

Зупинити масове явище вибивання свідчень можна буде тільки тоді, коли новим Кримінально-Процесуальним кодексом буде передбачена обов’язкова присутність адвоката при першому допиті, переконаний правозахисник. До того ж, Європейський суд з прав людини все частіше вимагає від українських судів скасувати рішення, коли докази проти людини отримувались незаконним шляхом. Якщо Верховний Суд України надасть рекомендації не брати до уваги такі незаконні докази, то таке явище, як катування і тортури, мало б зникнути з правоохоронних органів, сподівається Євген Захаров.

Катування і тортури залишились на ментальному рівні силових структур ще від часів НКВС і припинити цю масову епідемію доволі складно, допоки міліціонерам необхідно виконувати план розкриття злочинів задля галочки. Тому для постраждалих останньою надією на справедливість залишається лише Європейський суд з прав людини.

Між тим, у прес-службі міліції Львівщини наголошують, що цього року в області не було жодного випадку використання проти підозрюваних незаконних методів слідства, оскільки за цим ведуть суворий контроль, і міліціонери бояться звільнень.
  • 16x9 Image

    Галина Терещук

    В ефірі Радіо Свобода з 2000 року. Закінчила факультет журналістики Львівського національного університету імені Франка. Має досвід роботи на телебаченні і в газеті.

Ваша думка

Показати коментарі

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG