Доступність посилання

21 Листопад 2017, Київ 10:31

На виборах у Сербії євроінтеграція стає центральною темою


Оскільки країна у глибокій економічній кризі, опозиції набагато легше здобути довіру громадян
Белград – У Сербії парламентські та муніципальні вибори призначили на 6 травня. Йдеться про дев’яті вибори від 1990 року, коли в Сербії запровадили багатопартійну систему. А якщо взяти до уваги факт, що країна стала демократичною щойно після повалення режиму Слободана Милошевича в 2000 році, то травневі вибори будуть четвертими, котрі умовно можна назвати вільними.

Про справжню незалежність Сербії можна було говорити щойно після розвалу федерації з Чорногорією навесні 2006 року. Отож, праві й ті, котрі говорять, що громадяни Сербії у травні тільки третій раз в новітній історії вільно обиратимуть 250 депутатів.

Президент Сербії Борис Тадич у зверненні до громадян зазначив: «Упродовж чимало років, та навіть десятиліть, ми боролися за те, щоб запровадити демократію в Сербії. Ми запровадили її в дуже важких умовах. Сьогодні ми в суспільстві маємо добру атмосферу для того, щоб у виборчому процесі об’єднатися довкола кількох головних цілей нашої країни, наших громадян та нашого народу».

Центральною темою в передвиборній кампанії буде процес євроінтеграції країни. Сербія в лютому здобула статус кандидата для вступу до Євросоюзу. Правляча коаліція, котру очолює лівоцентристська Демократична партія президента Тадича, намагатиметься запевнити виборців, що вона є єдиним гарантом успішного продовження цього процесу.

Економічна криза сприяє опозиції

За євроінтеграцію виступає й правоцентристська Сербська прогресивна партія Томислава Ніколича. Йдеться про поміркованих націоналістів, які три роки тому покинули Радикальну партію екстреміста Воїслава Шешеля, котрого в Гаазькому трибуналі судять за звинуваченням у скоєнні воєнних злочинів.

Протиєвропейські сили поділені: одну групу очолює колишній прем’єр Воїслав Коштуниця, іншу – вже згаданий Шешель, який кампанією своєї партії керує з гаазької в’язниці.

Загалом у Сербії 87 зареєстрованих партій. Парламент обиратимуть за системою пропорційності. Прохідний бар’єр становить 5 відсотків. Коли йдеться про національні меншини, то щодо них запровадили так званий природний ценз – такий, що узгоджений із кількістю населення.

І ще одне: від усіх коаліцій і партій повинна балотуватися принаймні одна третина жінок.

Згідно з опитуваннями громадської думки, найбільше голосів здобудуть правоцентристи Томислава Ніколича. За них сьогодні проголосували б 30 відсотків виборців. Правляча коаліція відстає від них на 4-5 відсотків.

Упродовж наступних семи тижнів і влада й опозиція будуть невтомно й докучливо запевняти виборців, що саме вони пропонують найкращий шлях. Оскільки країна перебуває у глибокій економічній кризі, опозиції буде набагато легше здобути довіру громадян.
  • 16x9 Image

    Михайло Рамач

    За освітою історик. Журналіст, поет, перекладач та сценарист. Автор шести поетичних книжок, трьох книг, політичних есе, про колишню Югославію й нинішню Сербію. Був головним редактором трьох сербських щоденних газет. Співробітник Радіо Свобода з 1998 року. В сербських ЗМІ надрукував чимало матеріалів про Україну.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG