Про солов’їні, романтичні, дисципліновані та інші мови

Про мови існує безліч стереотипів: французька – романтична, українська – співуча, німецька – дисциплінована. Але нове дослідження Єльського університету, що у США, доводить, що мова, якою людина спілкується, може мати вплив на те, як вона думає про багато практичних речей, наприклад, заощадження, куріння чи переїдання.

Перше, що мала навчитися на уроках чеської естонка Реґіна Ногова, так це відкривати ширше рот. «В Естонії ми говоримо повільно. – каже вона. – Ми майже не відкриваємо рота, коли говоримо. Ми не артикулюємо слова, це просто в нашій природі. У нас холодно, люди проводять більше часу вдома, тому ми такі, як є. Я думаю, що є велика різниця між естонцями й чехами, в тому, як ми говоримо і як висловлюємося».

Реґіна Ногова, яка одружена з чехом і викладає йогу в Празі, говорить, що незважаючи на те, що їй вдалося навчитися артикулювати, вона все одно інакше говорить про деякі речі, особливо ті, що стосуються здорового життя в родині.

«На початку в нас були різні погляди з чоловіком на їжу, особливо після того, як народилися наші доньки. На його погляд, здорова їжа не була важлива. Також він не робить вправи. Навіть зараз», – говорить естонка.

Звичайно, це не рідкість, коли у подружжі люди по-різному дивляться на життя.

Але нове дослідження американських вчених свідчить про те, що мова, якою ви пізнаєте світ, впливає на те, як ви потім будете ставитися до багатьох речей, включно зі здоровою дієтою.

Все залежить від «майбутнього часу»

Кіт Чен із Єльського університету говорить, що люди, які спілкуються мовами, в яких немає яскраво вираженого граматично майбутнього часу, таких як китайська, японська, німецька та естонська, назагал, є здоровішими й багатшими.

«Японці десятиліттями заощаджують гроші, навіть незважаючи на негативні відсоткові ставки, – каже він. – Китайці, німці, усі скандинави, північні народи, також. Це мене зацікавило, бо мені хотілося дізнатися, чи мова змушує вас думати інакше про майбутнє».

Цього висновку Чен дійшов, проаналізувавши економічні й соціальні дані з багатьох країн, які він потім порівнював. Він з’ясував, що у заможних країнах люди говорять мовою, в якій є «слабкий» майбутній час. Наприклад, щоб сказати по-німецьки, що завтра буде дощ, потрібно сказати, що «завтра іде дощ».

А от англійською, чеською, українською, чи грузинською, уже такого не скажеш. На думку Чена, люди, які говорять цими мовами, мають іншу уяву про майбутнє, там менше відповідальності за своє майбутнє, менше думають про здоров’я, про заощадження, менше планування.

Справа не в мові, а в характері її носіїв?

Дослідження Кіт Чена викликало бурхливу реакцію в лінгвістичному світі. Деякі коментатори навіть почали робити далекосяжні висновки про те, що мова винна у грецькій фінансовій кризі, чи у тому, чому деякі люди не можуть влізти у свої джинси.

Інші ж вчені повністю відкидають цю теорію. Джулі Шедіви, яка викладає лінгвістику та психологію в Університеті Калгарі в Канаді, говорить, що пов’язувати мову і поведінку здається природнім для багатьох людей, але цей зв’язок не був доведений.

«Нам здається, що деякі мови є логічнішими, впорядкованішими чи романтичнішими, ніж інші. Але це враження від людей, які говорять цими мовами, а не від граматичних конструкцій самих цих мов», – зазначає вона.

Нове дослідження професора Чена поки що не пройшло через горнило критики його колег, тож, можливо, ще занадто рано звинувачувати мову у порожньому банківському рахунку чи в зайвих кілограмах у тілі.

Матеріал підготували Марія Щур та Daisy Sindelar