Київ – День без нецензурщини пропонують запровадити українські письменники брати Капранови. Листи з такою пропозицією вони планують надіслати до Верховної Ради, уряду та Адміністрації Президента. Наразі борці з брутальною лайкою почали збирати підписи.
Боронити українців від брутальної лайки хоча б на один день пропонують українські письменники і видавці брати Капранови. Наразі вони збирають підписи прихильників ініціативи проведення Дня без матюків.
Брати Капранови стверджують: вони нецензурної лексики не вживають. На відміну від своїх героїв, адже, як зауважує Віталій Капранов, ті повинні говорити природно, «як у житті».
«У нашій новій книжці діють бізнесмени і політики. Ну, скажіть, ви повірите, якщо ви відкриєте книжку, а там бізнесмени і політики говорять між собою без «б…», даруйте на слові. Такого не буває. Тому ми змушені озброювати їх їхньою ж лексикою», – пояснює він. І додає: «Але якщо в реальності вони почнуть використовувати інші слова, то ми залюбки будемо писати інакше – ми ж реалісти, не фантасти».
Це не найбільша українська проблема – депутат
За словами Капранова, письменники направлять відповідного листа до Верховної Ради, Кабінету Міністрів та в Адміністрацію Президента.
Народні обранці, проте, до ймовірності впровадження Дня без матюків ставляться досить скептично. Це не найбільша «мовна» проблема українців, вважає, зокрема, член парламентського Комітету з питань культури і духовності, голова «Просвіти» Павло Мовчан. На його думку, головне – щоб люди говорили українською.
«Мова не замкнута, вона існує в суспільному просторі. І суспільний простір вдається до різних емоційно забарвлених форм. Це не сьогоднішня проблема, вона віковічна. Але від цього мови не зникають», – переконує Павло Мовчан.
«Європа, Європа – в кожному слові…»
Можна, звичайно, виділити один день на рік, щоб не лаятись, але, мабуть, саме у цей день найдужче кортітиме це робити, говорить поет-слемер Артем Полежака.
«От мене постійно запитують: як ви ставитеся до ненормативної лексики в поезії? А як я можу до цього ставитись? Це не погано і не добре, – зауважує він. – А день без матюків – це така спроба довести цю проблему до абсурду, щоб зняти напругу у суспільстві. І щоб більше не виникало таких питань».
Артем Полежака долучився до ініціативи провести 5 квітня власний День без матюків на книжковому ярмарку «Медвін». Цього дня, зокрема, завершується поетичний марафон «Віршень», на якому письменники покажуть, що яскраво можна виступити і без лайки.
Ось так, наприклад, виглядає «Моя Країна» Артема Полежаки:
Україна знаходиться в центрі Європи.
Європа, Європа – у кожному слові.
Далі за змістом і римою має бути слово «жопа»…
Але слова «жопа» нема в українській мові!
Ініціатори Дня без матюків кажуть, що спочатку ідею підтримав і український художник та драматург Лесь Подерв’янський, відомий, зокрема, через свої брутальні тексти. Однак, за словами Капранових, потім врешті відмовився, заявивши, що не може йти «проти природи».
Боронити українців від брутальної лайки хоча б на один день пропонують українські письменники і видавці брати Капранови. Наразі вони збирають підписи прихильників ініціативи проведення Дня без матюків.
Брати Капранови стверджують: вони нецензурної лексики не вживають. На відміну від своїх героїв, адже, як зауважує Віталій Капранов, ті повинні говорити природно, «як у житті».
Ви повірите, якщо ви відкриєте книжку, а там бізнесмени і політики говорять між собою без «б…», даруйте на словіВіталій Капранов
«У нашій новій книжці діють бізнесмени і політики. Ну, скажіть, ви повірите, якщо ви відкриєте книжку, а там бізнесмени і політики говорять між собою без «б…», даруйте на слові. Такого не буває. Тому ми змушені озброювати їх їхньою ж лексикою», – пояснює він. І додає: «Але якщо в реальності вони почнуть використовувати інші слова, то ми залюбки будемо писати інакше – ми ж реалісти, не фантасти».
Це не найбільша українська проблема – депутат
За словами Капранова, письменники направлять відповідного листа до Верховної Ради, Кабінету Міністрів та в Адміністрацію Президента.
Народні обранці, проте, до ймовірності впровадження Дня без матюків ставляться досить скептично. Це не найбільша «мовна» проблема українців, вважає, зокрема, член парламентського Комітету з питань культури і духовності, голова «Просвіти» Павло Мовчан. На його думку, головне – щоб люди говорили українською.
Мова існує в суспільному просторі. І суспільний простір вдається до різних емоційно забарвлених форм. Від цього мови не зникаютьПавло Мовчан
«Мова не замкнута, вона існує в суспільному просторі. І суспільний простір вдається до різних емоційно забарвлених форм. Це не сьогоднішня проблема, вона віковічна. Але від цього мови не зникають», – переконує Павло Мовчан.
«Європа, Європа – в кожному слові…»
Можна, звичайно, виділити один день на рік, щоб не лаятись, але, мабуть, саме у цей день найдужче кортітиме це робити, говорить поет-слемер Артем Полежака.
«От мене постійно запитують: як ви ставитеся до ненормативної лексики в поезії? А як я можу до цього ставитись? Це не погано і не добре, – зауважує він. – А день без матюків – це така спроба довести цю проблему до абсурду, щоб зняти напругу у суспільстві. І щоб більше не виникало таких питань».
Артем Полежака долучився до ініціативи провести 5 квітня власний День без матюків на книжковому ярмарку «Медвін». Цього дня, зокрема, завершується поетичний марафон «Віршень», на якому письменники покажуть, що яскраво можна виступити і без лайки.
Ось так, наприклад, виглядає «Моя Країна» Артема Полежаки:
Україна знаходиться в центрі Європи.
Європа, Європа – у кожному слові.
Далі за змістом і римою має бути слово «жопа»…
Але слова «жопа» нема в українській мові!
Ініціатори Дня без матюків кажуть, що спочатку ідею підтримав і український художник та драматург Лесь Подерв’янський, відомий, зокрема, через свої брутальні тексти. Однак, за словами Капранових, потім врешті відмовився, заявивши, що не може йти «проти природи».
