Сучасна кінодокументалістика: «Поза Євро»

Київ – У четвер у Києві відбулася презентація українсько-польського проекту «Поза Євро». В його рамках молоді режисери знімають документальне кіно про Україну, Польщу, про футбол і проблеми, які турбують суспільство поза спортивним форматом.
​
Куратор проекту «Поза Євро» – відомий польський режисер-документаліст, член і також лектор Європейської кіноакадемії Яцек Блавут, а здійснюють проект молоді режисери та оператори з Польщі та України. Завдання проекту – дослідити зріз суспільного життя у державах, які кілька останніх років живуть підготовкою та передчуттям великого спортивного свята, але … так і не знайшли відповіді на запитання, що саме дає їм футбольна першість.

«Я час від часу відвідую Україну і більш-менш орієнтуюсь у тому, що тут відбувається. Спеціально українською кінодокументалістикою не цікавлюсь, але охоче переглядаю стрічки, зняті в Україні. А отже, коли молоді колеги запропонували взяти під опіку їхній проект, пов’язаний зі спортом, я погодився. Чом би й ні? Адже я сподіваюся, що нова стрічка покаже сучасне життя Польщі та України, при цьому це життя побачене молодим поколінням. Можливо, фільм буде дивувати, а, ймовірно, когось він шокує, але байдужим не залишить жодного глядача. І це добре!» – зазначає Блавут.

Електричка – героїня стрічки

У рамках проекту уже знято сюжет, героїня якого… електричка. Дія у стрічці розгортається у вагоні електрички: там сидять втомлені, ніби сірі люди, кожен заглиблений у свої проблеми та переживання. Вагоном проходять торговці цигарками, книжками, аж раптом – галас, крики! До вагону увірвались чергові пасажири – група футбольних уболівальників із обличчями, розмальованими у національні кольори Польщі та України.

Це – перші кадри документального фільму молодих українських та польських режисерів, який вони в ці дні озвучують та монтують. У розмові з Радіо Свобода один із авторів фільму Андрій Литвиненко пояснив: «Електричка – це узагальнений образ та характер людей, які мешкають в Україні. Це ярмарок, сентименталізм звичайних людей, які опиняються поруч у вагоні. За такими дивними речами завжди цікаво спостерігати. Тим більше, що в Європі немає нічого подібного! Тому ми з поляками і вирішили знімати українську електричку, гамірну, емоційну… А щодо проекту, то ми вирішили з польськими колегами зробити кілька документальних фільмів, довго міркували, про що знімати. І врешті вирішили: а давайте про Євро!»

Ще одна причина зняти документальний фільм в електричці, зробивши електричний потяг героєм, – це те, що у транспорті українці та поляки проводять чималу кількість часу. Готуючись до Євро, Польща та Україна поліпшили транспортне обслуговування, але не змінили атмосфери, що панує у потязі, каже один із авторів фільму.

Сучасне документальне кіно: акцент на інтелект

За словами Андрія Литвиненка, молодим польським та українським митцям пощастило мати такого куратора, як Яцек Блавут. Цей митець упродовж двадцяти років понтифікату Івана Павла Другого знімав паломництва Папи, і дотепер вважає цей період свого життя величезною школою гуманізму. Блавут передає свій досвід та знання слухачам Європейської кіноакадемії, а у ці дні – учасникам Міжнародного фестивалю документального кіно DocuDays у Києві.

Тож проект «Поза Євро» – це не лише показ сучасних проблем в українському та польському суспільстві. Це ще і повернення гуманного, людяного, інтелігентного документального кіно завдяки участі відомого польського майстра, вважають молоді українські митці.