Доступність посилання

20 Листопад 2017, Київ 17:53

«Занурені у себе» – чи можливо вижити...


Україні потрібні державні корекційні центри для дітей із синдромом аутизму

Яна Рубан

Україні потрібні державні корекційні центри для дітей із синдромом аутизму, бо сьогодні цим дітям та їхнім батькам нікуди йти по допомогу. Про це йдеться у відкритому листі Асоціації батьків дітей з аутизмом та Фонду «Дитина з майбутнім» до міністра охорони здоров’я, який вони підготували з нагоди Міжнародного дня інформування населення про проблеми аутизму.

Чи багато зі звичайних людей знають, що це взагалі таке? Схоже, що ні. Психологи в останні роки констатують катастрофічне збільшення кількості дітей, яким ставлять діагноз – аутизм.

За словами Тетяни Скрипник, доктора психологічних наук, завідувача лабораторії корекції розвитку дітей з аутизмом, в Україні, як і в Росії, такою статистикою ніхто не займався, а за світовими офіційними статистичними даними, середній показник – від 8 до 20 дітей на 10 тисяч дитячого населення. Хоча американські дослідники твердять, що в окремих регіонах ця цифра може дорівнювати і одна дитина зі ста, чи й навіть із 80.

«Зараз аутизмом називають розлади аутистичного спектру.До цієї категорії може належати дуже багато дітей, які мають певні прояви, схожі на аутичні. Це не зовсім той класичний аутизм», – пояснює психолог розбіжності у статистиці.

Що ж воно таке – аутизм? У перекладі з грецької autos – «сам», тобто аутизм – занурення в себе. Підсумовуючи думки психологів, можна сказати, що це порушення нервової та психічної діяльності, яке виявляється у проблемах сприймання, недостатній здатності до взаємодії із зовнішнім світом і порушеннях адаптації.

Якщо говорити простіше, мозок аутиста не може одночасно фіксувати усю інформацію, яка йому надходить із зовнішнього світу, як мозок звичайної людини. У кожний окремий момент аутист сприймає світ тільки через один єдиний канал – через зір або слух чи дотик. Вся інша інформація – ігнорується. До того ж, така людина не може синтезувати інформацію від різних органів відчуттів у єдину цілісну картину.

Проблеми аутизму на сьогодні недостатньо досліджені, адже вони були сформульовані порівняно недавно. На Заході почали говорити про це десь у 80-х роках. Навіть однозначної відповіді на питання про причини цього розладу не існує.

«Аутизм лишається на сьогодні одним із загадковіших порушень розвитку, – зазначає Тетяна Скрипник. – Йдеться про 30 чинників, які можуть бути причиною розладу. Називають все, що завгодно, і немає ніякої підтвердженої інформації».

Говорять про генетичні відхилення, порушення гормональної діяльності, аутоімунні процеси тощо. Складність дослідження аутизму полягає також у відсутності об’єктивних методів дослідження, адже традиційні аналізи (енцефалограма, томограма мозку) нічого не визначають.

«У нас є аутисти з ідеальною картиною мозку, хоч у підручник став», – зауважує експерт.

Причина аутизму невідома, але порятунок є

Чи можна допомогти такій дитині? Більшість психологів, зокрема дослідники ізраїльського центру «Міхне», стверджують, що в разі раннього і правильного лікування близько 75% аутистів інтегруються у суспільство, а частина з них стають його повноправними членами і самостійно забезпечують своє існування.

Сьогодні діагноз «аутизм» ставиться у трирічному віці. Дитині-аутисту потрібне спеціальне навчання для правильної соціологізації, а це робота вихователя, психолога, логопеда та ін. За кордоном існують спеціалізовані центри для таких дітей. Наприклад, у США на навчання однієї такої дитини виділяють з бюджету близько 42 тисячі доларів на рік.

В Україні вчасне діагностування і правильна корекція поведінки дітей-аутистів ще дуже далекі від реальних потреб. До корекції аутизму в нас підходять традиційно – відсилають до психіатра чи дефектолога-логопеда, тож діти отримують некваліфіковану допомогу, каже Тетяна Скрипник.

Разом із тим, ведуться дослідження в Інституті спеціальної педагогіки НАПН. Фахівці Міністерства освіти і науки підготували «Програму дошкільного розвитку дітей з аутизмом». Однак немає дитсадочків, груп для аутистів, державних центрів і навчальних закладів для них.

Ставлення до аутистів – індикатор розвитку суспільства – Покальчук

Питання адаптації і соціологізації аутистів сьогодні залежать від рівня гуманізму нашого суспільства, яке не готове до взаємодії з такими людьми, вважає соціальний психолог Олег Покальчук.

«Я не думаю, що це питання буде позитивно якось розвиватися у найближчий час, – наголошує експерт. – Йде процес виживання суспільства, і в цьому процесі буде просто залишатися той, хто сильніший. Ті програми, які існують, як більшість гуманітарних програм, покликані просто закривати певну нішу».

От і виходить, що корекційні центри фінансуються за рахунок батьків і спонсорів. Їх катастрофічно не вистачає, а діти-аутисти у віці 18 років отримують діагноз «шизофренія» і остаточно втрачають усі можливості для нормального існування.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG