Гельсінський комітет з прав людини заявляє, що за два місяці після ухвалення резолюції Парламентської асамблеї Ради Європи українська влада не задовольнила її вимоги. Про це йдеться у правовому моніторингу комітету щодо виконання резолюції ПАРЄ, ухваленої 26 січня.
«Після двох перших місяців після ухвалення резолюції українська влада не задовольнила вимоги, пов’язані з кримінальним переслідуванням колишніх урядовців. Навпаки, було порушено нові кримінальні справи та змарновано декілька можливостей внести поправки до Кримінального кодексу», – йдеться у висновках Гельсінського комітету.
У документі також наголошується, що «лише серйозний зовнішній тиск змусив владу продемонструвати певну гнучкість у питанні медичного лікування за межами тюремної системи та іноземних візитів до ув’язнених політиків».
«Президентська адміністрація з вражаючою наполегливістю та швидкістю проштовхує законодавство, пов’язане з реформою системи кримінального правосуддя, але реальне запровадження реформи потребує набагато більшого та триватиме роками, в залежності від того, чи існуватиме справжнє бажання проводити реформи та нарешті замінити слова діями», – зазначають правозахисники.
У січневій резолюції ПАРЄ зокрема рекомендувала Україні зняти обвинувачення у перевищенні повноважень та зловживанні владою з колишніх високопосадовців і забезпечити їхню участь у виборах до Верховної Ради. В організації також заявили про можливість застосування санкцій в разі невиконання цих рекомендацій.
21 березня Верховна Рада ухвалила у першому читанні постанову про виконання резолюції ПАРЄ, але без ключових положень. Зокрема, у постанові відсутні пункти про декриміналізацію статей 364 і 365 Кримінального кодексу України, за якими, зокрема, засуджено Юлію Тимошенко і Юрія Луценка, і про надання їм можливості брати участь у майбутніх парламентських виборах.
«Після двох перших місяців після ухвалення резолюції українська влада не задовольнила вимоги, пов’язані з кримінальним переслідуванням колишніх урядовців. Навпаки, було порушено нові кримінальні справи та змарновано декілька можливостей внести поправки до Кримінального кодексу», – йдеться у висновках Гельсінського комітету.
У документі також наголошується, що «лише серйозний зовнішній тиск змусив владу продемонструвати певну гнучкість у питанні медичного лікування за межами тюремної системи та іноземних візитів до ув’язнених політиків».
«Президентська адміністрація з вражаючою наполегливістю та швидкістю проштовхує законодавство, пов’язане з реформою системи кримінального правосуддя, але реальне запровадження реформи потребує набагато більшого та триватиме роками, в залежності від того, чи існуватиме справжнє бажання проводити реформи та нарешті замінити слова діями», – зазначають правозахисники.
У січневій резолюції ПАРЄ зокрема рекомендувала Україні зняти обвинувачення у перевищенні повноважень та зловживанні владою з колишніх високопосадовців і забезпечити їхню участь у виборах до Верховної Ради. В організації також заявили про можливість застосування санкцій в разі невиконання цих рекомендацій.
21 березня Верховна Рада ухвалила у першому читанні постанову про виконання резолюції ПАРЄ, але без ключових положень. Зокрема, у постанові відсутні пункти про декриміналізацію статей 364 і 365 Кримінального кодексу України, за якими, зокрема, засуджено Юлію Тимошенко і Юрія Луценка, і про надання їм можливості брати участь у майбутніх парламентських виборах.
