Прага – Два тижні тому в чеському місті Бржецлав троє невідомих напали на 15-літнього хлопця. Ним виявився громадянин України Петро, який внаслідок тяжких побоїв утратив нирку і ще досі перебуває в лікарні. Чеська поліція заявила, що розшукує винних, ромська меншина в місті від інциденту відмежувалась. Однак, дві тисячі жителів Бржецлава вийшли на демонстрацію, щоб заявити свій протест проти свавілля ромів і підтримати українського хлопця.
15-літній українець Петро з мамою вже понад 10 років живе в чеському місті Бржецлав. Він є студентом першого курсу кулінарного училища й ніколи не мав проблем із чеським середовищем. Аж до того трагічного вечора два тижні тому, коли троє ромів підійшли до нього й попросили запалити. Петро не палить, то й відповів, що цигарки не має. Трійка повалила його на землю й тяжко побила.
Мати Петра в розмові з Радіо Свобода розповіла: «Він мені сказав: «Мамо, мене побили роми». Чому я йому вірю? Тому що в нього просили сигарету. Як ми, українці, тут розмовляємо по-чеськи і маємо якийсь акцент, так само і роми – не розмовляють чистою чеською мовою, у них теж є акцент. Він не сказав, що мене побив українець, він не сказав, що мене побив в’єтнамець або чех. Тобто він чув, як та людина розмовляє, один із них був ром».
Били не роми, вони тільки крадуть, твердить їхній лідер
Однак ромська меншина від випадку з Петром категорично відмежувалась. Аргумент? Якби це був ром, то він би Петра обікрав, а так у нього нічого не пропало, говорить голова Громадської організації за права ромських громадян у Чехії Душан Баді.
«Говорячи правду стосовно того, що шириться про те, що тут хтось комусь відбив нирку, відбив печінку і що це зробив хтось із ромів, то це не може бути ром. Це мусів бути хтось, хто володіє карате чи боксом. Бо роми його просто обікрали б», – зауважив Душан Баді.
Поліція Чехії шукає винних і вже володіє певною інформацією, засвідчила Радіо Свобода речник Південно-Моравської крайової поліції Петра Ведрова.
«Ми відразу в понеділок створили спеціальну групу розслідування й інтенсивно працюємо, – зазначила вона. – Ми збираємо максимально багато інформації, яка нас може привести до злочинця чи злочинців. Звичайно, деякі знахідки ми вже маємо, але тому що злочинці ще на свободі, більше інформації вам повідомити не можемо».
Допомагають прості українці, самі, за покликом серця
Злочинці на свободі, Петро без нирки в лікарні, фактично – інвалід на решту свого життя, а мама намагається триматись. На її думку, Петрові через тяжке поранення, ймовірно, доведеться пропустити навчальний рік, а може й змінити училище.
Але втішає те, що на трагедію українського хлопця в Чехії спонтанно, за покликом душі відгукнулось багато українців.
«Ані школа, ані місто поки що мені стосовно допомоги не дзвонили. Дзвонять звичайні люди, наші українці. Навіть незнайомі люди дзвонять, питають, як можуть мені допомогти, пропонують гроші. Дуже мене це підтримує, це мене тримає над водою», – каже мати Петра.
Свою допомогу, за її словами, запропонувало Консульство України в Чехії, зокрема, з оформленням першого паспорту пораненому хлопцеві. Однак українські громадські організації, яких в Чехії понад десяток, мовчать.
«Поки що ніхто не дзвонив, але ви знаєте, я стільки маю дзвінків, котрі я просто не спроможна прийняти», – зауважила Петрова мама.
Міська влада Бржецлава пообіцяла надати потерпілому хлопцеві соціальну допомогу. А однокурсники чекають на повернення хлопця. Та чи підтримають Петра, попереду в якого довгий і складний шлях оздоровлення, українські громадські організації в Чехії, українська держава – запитання залишається відкритим.
15-літній українець Петро з мамою вже понад 10 років живе в чеському місті Бржецлав. Він є студентом першого курсу кулінарного училища й ніколи не мав проблем із чеським середовищем. Аж до того трагічного вечора два тижні тому, коли троє ромів підійшли до нього й попросили запалити. Петро не палить, то й відповів, що цигарки не має. Трійка повалила його на землю й тяжко побила.
Мати Петра в розмові з Радіо Свобода розповіла: «Він мені сказав: «Мамо, мене побили роми». Чому я йому вірю? Тому що в нього просили сигарету. Як ми, українці, тут розмовляємо по-чеськи і маємо якийсь акцент, так само і роми – не розмовляють чистою чеською мовою, у них теж є акцент. Він не сказав, що мене побив українець, він не сказав, що мене побив в’єтнамець або чех. Тобто він чув, як та людина розмовляє, один із них був ром».
Били не роми, вони тільки крадуть, твердить їхній лідер
Однак ромська меншина від випадку з Петром категорично відмежувалась. Аргумент? Якби це був ром, то він би Петра обікрав, а так у нього нічого не пропало, говорить голова Громадської організації за права ромських громадян у Чехії Душан Баді.
«Говорячи правду стосовно того, що шириться про те, що тут хтось комусь відбив нирку, відбив печінку і що це зробив хтось із ромів, то це не може бути ром. Це мусів бути хтось, хто володіє карате чи боксом. Бо роми його просто обікрали б», – зауважив Душан Баді.
Поліція Чехії шукає винних і вже володіє певною інформацією, засвідчила Радіо Свобода речник Південно-Моравської крайової поліції Петра Ведрова.
«Ми відразу в понеділок створили спеціальну групу розслідування й інтенсивно працюємо, – зазначила вона. – Ми збираємо максимально багато інформації, яка нас може привести до злочинця чи злочинців. Звичайно, деякі знахідки ми вже маємо, але тому що злочинці ще на свободі, більше інформації вам повідомити не можемо».
Допомагають прості українці, самі, за покликом серця
Злочинці на свободі, Петро без нирки в лікарні, фактично – інвалід на решту свого життя, а мама намагається триматись. На її думку, Петрові через тяжке поранення, ймовірно, доведеться пропустити навчальний рік, а може й змінити училище.
Але втішає те, що на трагедію українського хлопця в Чехії спонтанно, за покликом душі відгукнулось багато українців.
«Ані школа, ані місто поки що мені стосовно допомоги не дзвонили. Дзвонять звичайні люди, наші українці. Навіть незнайомі люди дзвонять, питають, як можуть мені допомогти, пропонують гроші. Дуже мене це підтримує, це мене тримає над водою», – каже мати Петра.
Свою допомогу, за її словами, запропонувало Консульство України в Чехії, зокрема, з оформленням першого паспорту пораненому хлопцеві. Однак українські громадські організації, яких в Чехії понад десяток, мовчать.
«Поки що ніхто не дзвонив, але ви знаєте, я стільки маю дзвінків, котрі я просто не спроможна прийняти», – зауважила Петрова мама.
Міська влада Бржецлава пообіцяла надати потерпілому хлопцеві соціальну допомогу. А однокурсники чекають на повернення хлопця. Та чи підтримають Петра, попереду в якого довгий і складний шлях оздоровлення, українські громадські організації в Чехії, українська держава – запитання залишається відкритим.
