Доступність посилання

22 Листопад 2017, Київ 00:27
Київ – В Україні відзначення чергової річниці перемоги в Другій світовій війні стало приводом для висловлення антагоністичних політичних поглядів. Націонал-патріоти виступили проти минулорічного рішення Верховної Ради про використання червоного «прапора Перемоги». Тоді як проросійські активісти закликали своїх прихильників ігнорувати товари з тих регіонів України, де вшановують Українську повстанську армію. На думку експертів, українські політики не зацікавлені в тому, щоб пропагувати нове неконфліктне тлумачення подій Другої світової війни.

Громадська організація «Спільна справа» виступила з ініціативою провести мітинг-реквієм на вшанування пам’яті українських патріотів, які загинули в боротьбі з нацистами. Ініціативу підтримала низка національно-патріотичних організацій. Серед інших, члени всеукраїнське об’єднання «Тризуб» виступають проти минулорічного рішення парламенту щодо використання червоного «прапора Перемоги».
Нацистська Німеччина і комуністичний Радянський Союз – це одне й те саме зло
Андрій Тарасенко

«Українські націоналісти боролися проти двох тоталітарних систем – коричневої і червоної. Українська сторона була третя. Відповідно, нацистська Німеччина і комуністичний Радянський Союз – це одне й те саме зло», – зазначає заступник голови «Тризубу» Андрій Тарасенко.

Проросійський клуб ініціює антигалицький бойкот

Натомість проросійський політичний клуб «Альтернатива» напередодні 9 травня закликав не купувати товари з тих областей, де встановлюють пам’ятники лідерам ОУН-УПА, які, за словами проросійських активістів, були пособниками нацистів.

«Ми закликаємо людей задуматися, чи варто купувати товари у виробника з тих міст, де прославляється неонацизм, де стоять пам’ятники пособникам фашистів: бандерам, шухевичам, вулиці на честь дудаєвих і тому подібні речі?» – зазначив речник «Альтернативи», журналіст Дмитро Скворцов.

В умовах війни ідеологій, історія Другої світової війни без антагонізму, була б для України нелогічною, додає він.
Якби в Севастополь приїхали прихильники Бандери, то так само кров би пролилася
Дмитро Скворцов

«Україна складається із двох частин із різними цінностями. І зшити їх не вийде. Ми бачили що відбувалося у Львові минулого року. Думаю, якби в Севастополь приїхали прихильники Бандери, то так само кров би пролилася», – зауважив Дмитро Скворцов.

Примирення з огляду на політичні дивіденди

Між тим, українська історична наука дедалі більше уваги приділяє історії людей – учасників подій, а не історії держав і фронтів. Крім того, за роки незалежності в Україні з’явилися чимало нових історичних праць та популярних видань, які пропонують неантагоністичний погляд на участь українців у Другій світової війні. Проте, з різних причин, подібна точка зору не набуває широкої популярності.

Редактор інтернет-видання «Історична правда» Вахтанг Кіпіані зазначає, що в Україні не відбулося законодавчого примирення між українцями, які воювали в Радянській армії та в УПА.
Спочатку треба зменшити наслідок упослідження, яке вояки УПА мають дотепер
Вахтанг Кіпіані

«Спочатку треба зменшити наслідок упослідження, яке вояки УПА мають дотепер. Це взагалі неактуальна ідея. Бо вона красива за формою, але дуже важка по суті. Це означає, що треба сказати своїм виборцям: політику-галичанину – що ми домовимося з червоними окупантами, а політик на сході – регіонал – скаже: ми маємо домовитися із цими клятими бандерівцями», – зазначає Вахтанг Кіпіані.

На його думку, подібними речами мали б займатися люди, які, по-перше, наділені більшою високою суспільною довірою, ніж у чинних політиків, по-друге, не розраховують на моментальний політичний результат.

Раніше про необхідність примирення українських вояків, які воювали в УПА та в Червоній армії говорили кандидат на Президента України Євген Марчук та Президент Віктор Ющенко. Проте ця ідея не набула широкої популярності.
  • 16x9 Image

    Дмитро Шурхало

    На Радіо Свобода – з 2008 року. Спеціалізуюсь на політиці та історії.Народився в 1976 році у Сумах. Закінчив факультет журналістики Львівського університету імені Івана Франка. Працював у газетах «Пост-Поступ», «Київські відомості», «Вечірні вісті», журналі «Власть дєнєг». Автор книжок «Українська якбитологія», «Міфи Другої світової війни» та «Скоропадський, Маннергейм, Врангель: кавалеристи-державники»

Ваша думка

Показати коментарі

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG