Київ – Міністерство екології та природних ресурсів оголосило переможців конкурсу на добування сланцевого газу на Львівщині, Донеччині та Харківщині. Ними стали міжнародні компанії Shell і Chevron. Як запевняють чиновники, почавши розробляти й інші поклади альтернативного газу, до 2020 року Україна зможе забезпечувати ним свої внутрішні потреби. Скептики, однак, зауважують, що шкода довкіллю, заподіювана промисловим видобутком, значно перевищить економічну вигоду.
Переможці тендеру обіцяють інвестувати в розробку Олеського родовища на Львівщині та Юзівського – у Донецькій та Харківській областях – майже удвічі більше, ніж спочатку розраховував уряд, заявив міністр екології та природних ресурсів Едуард Ставицький. Це десятки мільярдів доларів. Буріння на Юзівській ділянці планують розпочати наступного року, а на Олеській – через рік, зазначив міністр.
«Є базовий і оптимістичний прогноз. За базовим, у межах двох ділянок буде видобуватися 15 мільярдів кубічних метрів газу на рік. За оптимістичним сценарієм, у пікові періоди буде видобуватися близько 50 мільярдів на рік. Враховуючи, що наступні конкурси будуть проводитися, і держава буде потужно видобувати вуглеводні, ми прорахували, що на 2020 рік ми повністю забезпечимо усі наші нагальні потреби», – зазначив міністр екології та природних ресурсів.
Для початку спільної роботи сторонам потрібно буде підписати угоди про спільну операційну діяльність та про розподіл продукції, зазначає Володимир Ігнащенко, секретар міжвідомчої комісії з організації укладення та виконання угод про розподіл продукції, яка проводила тендер. Але Кабмін не затвердить жодної з угод, якщо її не схвалять органи місцевої влади, запевняє чиновник. У лояльності мешканців територій, де є поклади газу, він, однак, не сумнівається.
«Я думаю, якщо до будь-якого фермера на Західній чи на Східній Україні звернеться Shell і Chevron і запропонує плату за землю, я думаю, на порядок більшу, ніж тепер платять землекористувачі, він із задоволенням передасть на 10-15 років ділянку їм в оренду за умови, що її повернуть у первинному вигляді. Це міжнародна практика», – зауважує Володимир Ігнащенко.
Економічна вигода менша, ніж шкода довкіллю – екс-міністр
Однак колишній міністр екології Сергій Курикін радить стримувати оптимізм щодо добування альтернативного газу. За його словами, економічна вигода від цього явно менша, ніж можлива шкода довкіллю. Окрім позитивного досвіду Сполучених Штатів, де відбувається промислове добування сланцевого газу, є ще приклад Болгарії, де його добувати заборонено законом, зауважує екс-міністр.
Ннавіть за дотримання технологій є ризик хімічного забруднення прилеглих територій і заподіяння шкоди через сейсмічну активність, каже Сергій Курикін.
«Ми будемо, так би мовити, провокувати міні-землетруси постійно, – пояснює він. – Що стосується хімічних речовин, які потрапляють у воду, я тут також не бачу, як можна усунути цей фактор. Може бути таке, що ґрунтові і поверхневі води будуть забруднені на досить великих відстанях від місця буріння такої свердловини».
Через збільшення видобутку альтернативного палива Україна намагається скоротити власну залежність від російського газу, який дорожчає. Росія, в свою чергу, обіцяє знизити ціну в обмін на управління українською газотранспортною системою. Переговори тривають.
Переможці тендеру обіцяють інвестувати в розробку Олеського родовища на Львівщині та Юзівського – у Донецькій та Харківській областях – майже удвічі більше, ніж спочатку розраховував уряд, заявив міністр екології та природних ресурсів Едуард Ставицький. Це десятки мільярдів доларів. Буріння на Юзівській ділянці планують розпочати наступного року, а на Олеській – через рік, зазначив міністр.
«Є базовий і оптимістичний прогноз. За базовим, у межах двох ділянок буде видобуватися 15 мільярдів кубічних метрів газу на рік. За оптимістичним сценарієм, у пікові періоди буде видобуватися близько 50 мільярдів на рік. Враховуючи, що наступні конкурси будуть проводитися, і держава буде потужно видобувати вуглеводні, ми прорахували, що на 2020 рік ми повністю забезпечимо усі наші нагальні потреби», – зазначив міністр екології та природних ресурсів.
Для початку спільної роботи сторонам потрібно буде підписати угоди про спільну операційну діяльність та про розподіл продукції, зазначає Володимир Ігнащенко, секретар міжвідомчої комісії з організації укладення та виконання угод про розподіл продукції, яка проводила тендер. Але Кабмін не затвердить жодної з угод, якщо її не схвалять органи місцевої влади, запевняє чиновник. У лояльності мешканців територій, де є поклади газу, він, однак, не сумнівається.
«Я думаю, якщо до будь-якого фермера на Західній чи на Східній Україні звернеться Shell і Chevron і запропонує плату за землю, я думаю, на порядок більшу, ніж тепер платять землекористувачі, він із задоволенням передасть на 10-15 років ділянку їм в оренду за умови, що її повернуть у первинному вигляді. Це міжнародна практика», – зауважує Володимир Ігнащенко.
Економічна вигода менша, ніж шкода довкіллю – екс-міністр
Однак колишній міністр екології Сергій Курикін радить стримувати оптимізм щодо добування альтернативного газу. За його словами, економічна вигода від цього явно менша, ніж можлива шкода довкіллю. Окрім позитивного досвіду Сполучених Штатів, де відбувається промислове добування сланцевого газу, є ще приклад Болгарії, де його добувати заборонено законом, зауважує екс-міністр.
Ннавіть за дотримання технологій є ризик хімічного забруднення прилеглих територій і заподіяння шкоди через сейсмічну активність, каже Сергій Курикін.
«Ми будемо, так би мовити, провокувати міні-землетруси постійно, – пояснює він. – Що стосується хімічних речовин, які потрапляють у воду, я тут також не бачу, як можна усунути цей фактор. Може бути таке, що ґрунтові і поверхневі води будуть забруднені на досить великих відстанях від місця буріння такої свердловини».
Через збільшення видобутку альтернативного палива Україна намагається скоротити власну залежність від російського газу, який дорожчає. Росія, в свою чергу, обіцяє знизити ціну в обмін на управління українською газотранспортною системою. Переговори тривають.
Ваша думка
Показати коментарі