Доступність посилання

22 Листопад 2017, Київ 20:33

У Балтії вшановують видатних діячів української культури


Рига – Українські громади Естонії, Литви та Латвії дбають про популяризацію культурної спадщини України в країнах Балтії. Минулими вихідними в естонському місті Нарва відбувся вечір, присвячений 170-річчю українського композитора Миколи Лисенка. А в Литві Українська громада Вільнюса провела міжнародний фестиваль «Наш Шевченко», присвячений річниці перепоховання Великого Кобзаря.

Керівник Конгресу українців Естонії Віра Коник вважає, що слід змінювати стереотипи, що склалися відносно проведення заходів української діаспори, переводити акценти на просвітництво та пропаганду української культури за кордоном.

«Знаєте, як в основному українські заходи проходять? Більше фольклор представлений. І всі якось звикли до того, що це українська кухня – вареники, борщ, виступає фольклорний ансамбль, вбраний у гарні українські костюми і зовсім не знають, що українська культура є набагато ширшою, практично нічого не знають про українських класиків», – каже Віра Коник.

Естонія підтримує популяризацію української культури

Щоб популяризувати українську культурну спадщину серед естонських українців та місцевого населення, Конгрес українців Естонії вже майже 20 років проводить цикл тематичних вечорів «Видатні діячі української культури». Заходи підтримує Міністерство культури Естонії.

«Оскільки цей цикл постійно діє, то й Міністерство культури Естонії підтримує ці вечори. Підтримує естонська сторона, з Україною в цьому аспекті складніше. Було декілька проектів, які підтримало Міністерство культури України, але це дуже мало», – зауважила Віра Коник.

У рамках циклу відбулися вечори, присвячені Лесі Українці, Іванові Франку, Миколі Гоголю, Богдану Хмельницькому, Григорію Сковороді, Павлу Тичині. Щороку відбуваються Шевченківські дні.
Хотілось ознайомити спільноту з українськими діячами, які були «антигероями» в радянський час. Зокрема, це Степан Бандера та Симон Петлюра
Віра Коник

«Також хотілось ознайомити спільноту з українськими діячами, про яких існують різні думки, і які були «антигероями» в радянський час. Зокрема, це Степан Бандера та Симон Петлюра. Не скажу, що ці вечори проходили гладко, були ексцеси, полеміка, але ми вважаємо, що потрібно говорити й про українських історичних діячів», – каже Віра Коник.

Лисенко – гетьман української музики

Вечори з нагоди 170-річчя Миколи Лисенка у Таллінні та Нарві викликали великий резонанс з боку жителів цих міст. За словами керівника Конгресу українців Естонії Віри Коник, у ювілейний рік не дуже багато заходів в Україні й за кордоном, що пропагують творчість Миколи Лисенка, якого називають гетьманом української музики.

Арію Остапа з опери «Тарас Бульба» Миколи Лисенка в Нарвському замку виконав український оперний співак Павло Балакін, який приїхав у 2008 році з Донецька в Естонію. Нині він студент Естонської музичної академії, грає ролі в театрі «Естонія».

Його вчитель, відомий естонський співак Маті Пальм є частим гостем й виконавцем на естонських вечорах, присвячених славетним діячам української культури.

«Українська пісня дуже мелодійна. Вона так подобається багатьом, що мій викладач, естонець Маті Пальм співає українські пісні. Зокрема на вечері, привченому Тарасу Шевченку, він співав пісні на слова Шевченка, Також він співав «Взяв би я бандуру», «Зоре моя вечірня». Для мене це дуже приємно було – мій викладач естонець співає українською мовою», – сказав Радіо Свобода співак Павло Балакін.

У концерті, присвяченому творчості Миколи Лисенка в Нарві, взяли участь також студенти Естонської музичної академії Роман Червинко, Таня Гудим, український ансамбль «Калина». А маленькі сестрички Трочинські виконали фрагменти з дитячої опери «Коза-Дереза».

Восени цього року, за сприяння Львівської обласної державної адміністрації, Конгрес українців Естонії проведе цикл тематичних заходів, присвячених творчості української співачки Соломії Крушельницької.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG