У Київ із чотирьох країн привезли його історичні реліквії
Київ – Вперше за майже 400 років до Києва повернувся прапор міського самоврядування із зображеним на ньому гербом міста. Його привезли зі Швеції, але ненадовго. Прапор – один із експонатів виставки «Реліквії старого київського самоврядування», яку в п’ятницю відкрили у Національному музеї історії України. У виставці беруть участь музеї п’яти країн. Це тільки частина реліквій, що зберігається за кордоном, говорять українські історики, однак проблеми є і з тими, що залишились в Україні.
Деякі експонати на нову виставку у Національному музеї історії привезли з Німеччини, Швеції, Польщі та Росії. А декотрі до сьогоднішнього дня перебували у приватних українських колекціях. Зокрема, міську печатку початку XVI століття вперше для публічного експонування надала родина українських підприємців Шереметьєвих.
Загалом, виставка об’єднала 21 унікальний експонат, зокрема прапор із першим гербом Києва, на якому зображений лук зі стрілою, розповідає директор музею Сергій Чайковський.
«У 1651 році до Києва підступили війська гетьмана Радзівіла. І щоб Київ не розграбували, кияни на Софійській площі передали свої прапори гетьманові Радзівілу. Потім їх відправили до Варшави, а тоді через різні історичні катаклізми вони потрапили у Швецію і зараз зберігаються там», – пояснив він.
ФОТОГАЛЕРЕЯ:
Виставка київських реліквій у Музеї історії України
Вперше за майже чотириста років до Києва повернувся прапор міського самоврядування із зображеним на ньому гербом міста. Прапор – один із експонатів виставки «Реліквії старого київського самоврядування», яку сьогодні відкрили у Національному музеї історії України. У виставці беруть участь музеї із п’яти країн.
«Невтрачені» пам’ятки також можуть бути під загрозою – історик
На нинішній виставці можна побачити тільки частину українських реліквій, які з тих чи інших історичних причин перебувають за кордоном, зауважив історик з Києва Сергій Кот. У фондах іноземних музеїв та приватних колекціях, наприклад, зараз перебувають прапори козацької доби.
Однак, зауважив історик, проблеми є і з тими пам’ятками, які нині зберігаються «вдома». Зокрема, вони виникли у музею історії Києва. Вісім років музей не мав свого приміщення, а потім йому «віддали» будівлю біля метро «Театральна», проти зведення якої безуспішно протестували кияни. Будівля не зводилась спеціально під музей, тому відкритим залишається питання щодо умов для збереження фондів, зазначає Сергій Кот.
«Мова йде про фонди, які потребують певного режиму збереження: температурного, по вологості, певної організації доступу. Тобто, там інженерні мають бути відповідні рішення, архітектурні рішення такого специфічного характеру», – зазначив історик.
Деякі експонати цього музею зберігаються в інших, відведених йому приміщеннях, де умови забезпечені, їх ніхто забирати у музею не буде, наголосив голова Київської міськдержадміністрації Олександр Попов. А те, що багато чого з фондів відвідувачі не бачать, то це загальносвітова практика – змінювати виставки, додав він.
Нова будівля уже майже готова, будівельники мають намір передати її колективу музею 27 травня.
Виставка в музеї історії триватиме до вересня. Керівництво музею говорило про намір залишити хоча б деякі реліквії на батьківщині, однак для цього треба знайти те, на що іноземні музейники погодяться їх обміняти.
Із Радіо Свобода – з 2011 року, з 2013-го до 2020-го – як штатна мультиплатформна журналістка. Спеціалізуюся на соціальній тематиці. Створювала і вела радіопрограму «Право на дію» про права людини та громадський активізм (у 2016–2018 роках), що виходила на «Ера FM».
