Міністерство юстиції та Міністерство охорони здоров’я України спільним наказом затвердили порядок взаємодії Державної кримінально-виконавчої служби з установами охорони здоров’я з надання медичної допомоги засудженим, яким гарантується право на вільний вибір лікаря.
Як повідомили в понеділок у прес-службі Мін’юсту з посиланням на главу відомства Олександра Лавриновича, наказ зобов’язує визначити орієнтовний перелік закладів охорони здоров’я для надання медичної допомоги засудженим.
Усі особи, які прибули до установ виконання покарань, проходитимуть первинний медичний огляд із проведенням флюорографічного обстеження. Під час такого огляду виявлятимуть осіб, яким завдано тілесних ушкоджень, а також тих, які становлять епідемічну загрозу для оточення або потребують невідкладної медичної допомоги.
У разі виявлення у засудженого тілесних ушкоджень медичний працівник негайно повідомлятиме про це керівництву установи виконання покарань.Упродовж доби з моменту виявлення ушкоджень інформація у письмовому вигляді надсилатиметься прокурору.
Засуджена особа матиме право також на вільний вибір лікаря. Для цього засуджений має звернутися до лікаря медичної частини установи виконання покарань із проханням про допуск обраного лікаря-фахівця. Консультування, обстеження і лікування обраний лікар-фахівець здійснюватиме (якщо це можливо) в медичній частині установи виконання покарань у присутності персоналу цієї медичної частини. Відшкодування витрат, пов’язаних із залученням лікаря, здійснюватиметься за рахунок засудженої особи, якій надавалася медична допомога, або її родичів. У випадках, коли лікарі медичної частини не зможуть самостійно встановити діагноз, начальник медичної частини має подати запит до керівництва установи виконання покарань щодо залучення відповідного лікаря-фахівця закладу охорони здоров’я з визначеного орієнтовного переліку або виклику бригади швидкої медичної допомоги.
У разі необхідності додаткових обстежень або лікування, якщо це не може бути здійснене в медичних частинах установи виконання покарань (наприклад, якщо наявне обладнання, лабораторії та обсяг медико-санітарної допомоги не передбачають таких обстежень), їх проведення здійснюватиметься на базі закладу охорони здоров’я з визначеного орієнтовного переліку.
У наказі також визначається, що документи, які містять відомості про стан здоров’я засудженої особи та надання їй необхідної медичної допомоги, мають зберігатися з дотриманням умов, що гарантують конфіденційність цих відомостей.
Як повідомили в понеділок у прес-службі Мін’юсту з посиланням на главу відомства Олександра Лавриновича, наказ зобов’язує визначити орієнтовний перелік закладів охорони здоров’я для надання медичної допомоги засудженим.
Усі особи, які прибули до установ виконання покарань, проходитимуть первинний медичний огляд із проведенням флюорографічного обстеження. Під час такого огляду виявлятимуть осіб, яким завдано тілесних ушкоджень, а також тих, які становлять епідемічну загрозу для оточення або потребують невідкладної медичної допомоги.
У разі виявлення у засудженого тілесних ушкоджень медичний працівник негайно повідомлятиме про це керівництву установи виконання покарань.Упродовж доби з моменту виявлення ушкоджень інформація у письмовому вигляді надсилатиметься прокурору.
Засуджена особа матиме право також на вільний вибір лікаря. Для цього засуджений має звернутися до лікаря медичної частини установи виконання покарань із проханням про допуск обраного лікаря-фахівця. Консультування, обстеження і лікування обраний лікар-фахівець здійснюватиме (якщо це можливо) в медичній частині установи виконання покарань у присутності персоналу цієї медичної частини. Відшкодування витрат, пов’язаних із залученням лікаря, здійснюватиметься за рахунок засудженої особи, якій надавалася медична допомога, або її родичів. У випадках, коли лікарі медичної частини не зможуть самостійно встановити діагноз, начальник медичної частини має подати запит до керівництва установи виконання покарань щодо залучення відповідного лікаря-фахівця закладу охорони здоров’я з визначеного орієнтовного переліку або виклику бригади швидкої медичної допомоги.
У разі необхідності додаткових обстежень або лікування, якщо це не може бути здійснене в медичних частинах установи виконання покарань (наприклад, якщо наявне обладнання, лабораторії та обсяг медико-санітарної допомоги не передбачають таких обстежень), їх проведення здійснюватиметься на базі закладу охорони здоров’я з визначеного орієнтовного переліку.
У наказі також визначається, що документи, які містять відомості про стан здоров’я засудженої особи та надання їй необхідної медичної допомоги, мають зберігатися з дотриманням умов, що гарантують конфіденційність цих відомостей.
