Доступність посилання

20 Листопад 2017, Київ 05:17

Українська академічна музика – наскільки вона затребувана у Європі?


Харків – Українська шкільна система підготовки музикантів вважається однією з найкращих у світі, це доводять чисельні перемоги на міжнародних престижних конкурсах та контракти з українськими артистами, що працюють в європейських концертних залах. Українських піаністів, скрипалів, оперних співаків чують у Японії, америці та європейських країнах. А чи звертаються вони, під час своїх концертів до українського мистецького надбання? Це Радіо Свобода намагалося з’ясувати у розмові з піаністом Олександром Романовським, який працює в Італії.

На концертах у європейських залах та на міжнародних конкурсах Олександра Романовського представляють як музиканта з України. Він народився у Дніпродзержинську, починав навчання в спеціальній музичній школі в Харкові, проте – визнання здобув у Італії.

«Можливо, коли я буду на одинці з італійцями, то вони навіть не відчують, що я, скажімо так, не їхня людина, просто вони не здогадуватимуться про ту величезну нішу мого серця, в якій містяться Україна та Харків», – каже піаніст.

П’ятнадцять років Олександр Романовський зі своєю родиною мешкає в маленькому італійському містечку Імола. Про можливість навчання в піаністичній академії і концертування в кращих світових залах, колись, ще маленькому Сашкові розповів харківський педагог Леонід Маргариус, який збирався туди на викладання.

Тепер біографія українського музиканта Романовського в енциклопедіях та довідниках найкращих світових піаністів. Він грає Рахманінова, Чайковського, Бетховена, Глазунова, Шумана та Брамса під час сольних концертів та з престижними симфонічними оркестрами як Chicago Symphony Orchestra чи Королівским філармонійним оркестром «Барбикан».

Твори українських композиторів, як визнає Олександр Романовський, в його репертуарі та в репертуарі його колег-українців, що концертують у Європі, зустрічаються рідко. Причини тут можуть бути різні: можливо і самі їх погано знають, а, можливо, і попиту немає, адже те, що завтра гратиме музикант, диктує ринок.

«Коли я був маленьким то грав деякі твори Скорика, токато, безумовно якісь прелюдії Шукайло. Мені дуже подобається сучасний композитор Валентин Сельвестров. Я ж граю ті твори, які замовляють керівники концертних залів. Можливо, бракує висококласного матеріалу», – говорить Романовський.

В одному з інтерв’ю головний диригент Дрезденської державної опери Петер Ґюльке, якому довелося диригувати оркестром Львівської філармонії, зауважив, що в українцях не бачили представників власної музичної культури. Вони були добрими виконавцями радянської музики чи російської класики.

Мало б бути зацікавлення з боку європейців

На думку самих музикантів, мала б бути підтримка держави, зацікавлення з боку європейців – зараз тільки від них залежить, чи зможуть вони наполягти на включення в концерт творів українських композиторів.

Ще один шлях – конкурси чи фестивалі, в умовах яких прописано обов’язкове виконання твору країни, з якої приїхав артист. Харківський органіст Станіслав Калінін переконаний, що у солістів чи колективів, що їдуть із України на європейські гастролі, є більше можливостей для формування своєї програми, ніж у тих, що постійно живуть за кордоном. І вони можуть ширше представити свою культуру. Наприклад, у німецькому Майсенському соборі Станіслав Калінін грав фінал токато «З білої симфонії» сучасного українського композитора В’ячеслава Назарова.

«Якщо ми візьмемо концертну програму нашої органної зали, то побачите двох органістів із Польщі. На рівні з класичною німецькою, французькою музикою, вони виконували польські твори. Коли приїжджав органіст зі Сполучених Штатів, поміж композиціями світової класики грав американську музику – це дуже природньо. У тих моїх, небагато чисельних гастролях Європою, я теж намагався включати твори українських композиторів. Це вітається музикантами будь-якої країни», – розповів Станіслав Калінін.

В Олександра Романовського, «італійського піаніста з українською кров’ю», в задумах і третій шлях – створення освітнього проекту, в якому велика роль приділятиметься талановитим дітям, молоді з України. Вони, вивчаючи європейську класику, відкриватимуть європейцям і невідомі скарби української музики.

Слухайте повний запис випуску «Європа на зв’язку»
  • 16x9 Image

    Володимир Носков

    Володимир Носков співпрацює з Радіо Свобода з 2009 року. Є власним кореспондентом Радіо Свобода по Харкову і області

XS
SM
MD
LG