Доступність посилання

ТОП новини

Чи лопне терпіння в українців? (європейська преса)


Прага – Західні оглядачі розмірковують над тим, чи піде українська влада Президента Януковича на фальсифікації під час парламентських виборів 28 жовтня, чи ж буде остерігатися повної ізоляції у світі та не захоче йти на ризик нового конфлікту з народом, як це мало місце у 2004 році. Французький уряд, як інформують європейські газети, вирішив бойкотувати Євро-2012 в Україні і заявив, що ніхто з міністрів на матчі до України не поїде на знак протесту проти порушення прав людини владою Києва, як це продемонструвала справа Юлії Тимошенко. Путін не потерпить тиску Заходу на зовнішню політику Кремля і, як зауважують оглядачі у Європі, він демонструє це своїми нинішніми міжнародними турне та зовнішньополітичними пріоритетами, де особливим є Україна, яка дратує Кремль своєю «можливою європейською інтеграцією».

Британське видання Democratist пише про явні ознаки наростання соціального напруження в Україні з наближенням парламентських виборів і робить припущення, чи ж насмілиться влада Президента Януковича фальсифікувати результати волевиявлення 28 жовтня. Чимало залежить від позиції Заходу, бо нинішні владні верхи у Києві бояться ізоляції і не дуже хочуть «здаватися» Москві, коли Кремль зазіхатиме на «економічні й політичні позиції місцевих олігархів». Тому наростання тиску Заходу і посилення ролі ОБСЄ напередодні та у дні виборів, як ідеться у статті британського часопису, «можуть мати стримуючий вплив на перебіг голосування 28 жовтня». Якщо ж влада піде на фальсифікації, чи ж після голосування нові члени парламенту розпочнуть «перебігати» на бік влади Януковича, відкрито зраджуючи волю виборців, то це, як ідеться у матеріалі Democratist, загрожує бурхливими акціями протесту. «У 2004-му українці продемонстрували, що їхнє терпіння має межі. У жовтні ми побачимо, наскільки влада Януковича готова ще раз випробувати ці межі на міцність», – резюмує британське видання.

Австрійська Der Standard інформує про виступ перед журналістами у кінці дня у четвер у Реймсі міністра спорту Франції Валері Форнейрон, яка заявила, що жоден із міністрів уряду Парижа на матчі Євро-2012 до України не поїде на знак протесту проти порушення прав людини. Така позиція, як роз’яснила Форнейрон, мотивується дотриманням європейських цінностей і, насамперед, ситуацією довкола Юлії Тимошенко. Газета нагадує, що Тимошенко була ув’язнена понад 300 днів тому, і ще перед заявою нової французької влади декілька західних політичних чільників також сказали, що не поїдуть до України на матчі Євро-2012 через справу Тимошенко. Таку ж позицію зайняла у травні й австрійська влада, коли віце-канцлер та міністр закордонних справ Міхаель Шпінделеґґер та федеральний канцлер Вернер Файманн заявили про цей крок, демонструючи занепокоєння й солідарності з Тимошенко.

Der Standard також наголошує, що після «демонстративного скептицизму» нового президента Росії Володимира Путіна стосовно Заходу його оточення чітко заявляє, що «на Москву не можна впливати в питаннях зовнішньої політики ні європейцям, ні США, ні якійсь іншій державі». Видання також наголошує, що першим міжнародним візитом Путіна стала поїздка до авторитарного Лукашенка в Мінськ, і далі глава Кремля рушив до Німеччини та Франції, показуючи цим, що «Європа цікава йому, насамперед, як покупець російського газу». Австрійська газета також зауважує, що одним із зовнішньополітичних «винятків» для Путіна є Україна, коли його дратує «її можлива європейська інтеграція» та саме цим і штовхає на посилення тиску з боку Кремля на Київ, з метою змусити Україну приєднатися до процесу творення «Євразійського союзу», який має виростати з нинішнього Митного союзу Росії, Білорусі та Казахстану. Експерти також занепокоєні, що на тлі цього жорсткого зовнішньополітичного позиціонування Володимира Путіна не спостерігається «жодних ознак реформ у Росії».
  • Зображення 16x9

    Василь Зілгалов

    Із Радіо Свобода співпрацюю з 1989 року. Переїхав з Мюнхена до Праги у березні 1995 року. Народився в сталінській Україні. Троє з родини загинули від голоду у 1932-33 роках. Мати ледве уціліла в 1933-му. Батько пройшов Колиму але система все ж знищила його. Окрім батька, тоталітаризм згубив чотирьох моїх дядьків. Закінчив історичний факультет. Викладав методологію історії. Підготував дві дисертації. Чимало написав. Журналістом став з 1969 року, після вторгнення радянських військ до Праги. Опублікував роботи з історії політичної публіцистики, книги з історії українських міст, дослідження про Василя Пачовського, з історії української еміграції.

ВИБІР ЧИТАЧІВ

XS
SM
MD
LG