Львів – Представники мистецького середовища Львова вважають неприпустимим, щоб унікальні картини Мартіно Альтомонте «Битва під Віднем» і «Битва під Парканами» експонувались у римо-католицькому костелі у Жовкві, як просить Польща. Митці заявляють, що найбільші за розмірами батальні картини мають презентуватись в Олеському і Золочівському замках.
У ХVII столітті король Ян ІІІ Собеський запросив італійського живописця Мартіно Альтомонте, щоб той прикрасив Жовківський костел Святого Лаврентія великими батальними полотнами, щоб прославити королівську перемогу і прадіда Станіслава Жолкевського.
Альтомонте намалював полотно «Битву під Віднем» розміром 8 на 7 метрів і найбільшу батальну картину, 9 на 8 метрів, «Битву під Парканами». Місцеві мешканці з цікавістю спостерігали за роботою художника, а військо Собеського інсценізувало битву, щоб митець зрозумів, як вона виглядає.
Понад три століття полотна, які, за визначенням мистецтвознавців, не мають собі рівних у Європі, були у жовківському костелі. Умови для зберігання були неналежні, і картини у ХІХ і ХХ століттях тричі реставрували. Але не стільки умови зберігання завдали шкоди полотнам, як радянська влада, влаштувавши у костелі склади. Роками храм був без вікон.
Возницький повернув картинам життя
На початку 1970-х років директор Львівської галереї мистецтв Борис Возницький віднайшов унікальні твори. Вже у 1975 році, після реставрації, «Битва під Віднем» експонувалась в Олеському замку, але лише частково. Бо не вистачало площі для повної експозиції, тому частина картини була скручена. У 2006 році почався порятунок полотна Альтомонте «Битва під Парканами».
Однак українська влада не виділяла гроші на реставрацію, а тому Польща запропонувала спільний проект за європейські кошти. Українські і польські реставратори майже чотири роки працювали однією командою у Варшаві над порятунком картин Альтомонте. Ця робота вартувала мільйон євро.
Зараз відреставровані картини скручені у валиках в Олеському замку. Недавно Польща попросила Міністерство культури України повернути ці полотна на їхнє історичне місце – у Жовківський костел, обіцяючи створити всі належні умови зберігання картин.
Прохання польської сторони спричинило великий скандал у мистецькому середовищі Львова. Почалась вже сучасна «битва» за полотна. Митці запротестували і заявляють, що відстоюватимуть задум покійного директора галереї Бориса Возницького: розмістити полотна в Олеському і Золочівському замках.
Донька відомого мистецтвознавця, реставратор Лариса Возницька зазначила Радіо Свобода, що остання воля батька була залишити картини у державній установі, а не експонувати їх у костелі.
«В Олеському замку створене місце для розміщення полотна «Битва під Віднем». Картина є в замку, скручена. Ми можемо її вивісити. Костел не має на сьогодні жодних умов для збереження картин», – запевняє Лариса Возницька.
Митці переконані: якщо віддадуть дві картини у костел, то це дасть поштовх для «розбазарювання» спадщини. Вони а також побоюються, що полотна Альтомонте можуть навіть вивезти у Польщу.
Польща обіцяє належне зберігання картин
Представники польської делегації пояснили, що виконали умови угоди: повернули відреставровані картини львівській галереї. Зараз для Польщі важливо, щоб ці полотна експонувалися і люди їх бачили. Але українська сторона не створила технічних можливостей для експозиції. Бо потрібний належний температурний режим у приміщенні, охорона, страховка. На такі витрати гроші в українському бюджеті не передбачені.
Директор департаменту культурної спадщини Польщі Яцек Міллер зазначив, що подальшу долю картин визначатиме лише львівська громада.
«Для нас важливо, щоб ці полотна не були у валиках, бо тоді робота польських і українських реставраторів буде марною. Адже це свіжа реставрація, і картини мусять презентуватись, бути відкриті для огляду», – наголосив Яцек Міллер.
Якщо картини презентуватимуться в їхньому історичному місці у костелі, то Польща візьме на себе фінансові витрати. Громада Жовкви зацікавлена, щоб відомі картини зберігались у її місті, де можна було б створити музей батальних полотен, який міг би бути підпорядкований галереї мистецтв. Це б привернуло більшу кількість туристів.
Картин із фондів не вилучатимуть
Міністр культури Михайло Кулиняк, який спеціально приїхав у Жовкву і Львів, щоб зустрітися з польською делегацією і львівськими митцями, запевнив, що навіть якщо картини експонувались би в костелі, ніхто із фондів галереї мистецтв їх не вилучить.
«Ніхто сьогодні не мав жодних намірів приймати якісь конкретні рішення щодо полотен. Я приїхав лише вивчити це питання у відповідь на звернення Міністерства культури Польщі. Почув різні думки, від повного несприйняття звернення польської сторони і пропозиції пошуку конструктивного рішення», – каже міністр.
Під час спільної зустрічі було вирішено створити українсько-польську комісію, щоб фахівці зробили свій висновок щодо умов зберігання полотен в Олеському і Золочівському замках та в костелі у Жовкві. Наприкінці червня у Львові відбудеться засідання Музейної ради, на якій ухвалять рішення про долю картин Альтомонте.
Усі ці баталії довкола картин розгорілися невдовзі після смерті Бориса Возницького, який загинув 23 травня, а також інтриг, пов’язаних з призначенням нового директора львівської галереї мистецтв. Нині пороги Адміністрації Президента і Міністерства культури оббивають численні прохачі за керівним місцем.
У ХVII столітті король Ян ІІІ Собеський запросив італійського живописця Мартіно Альтомонте, щоб той прикрасив Жовківський костел Святого Лаврентія великими батальними полотнами, щоб прославити королівську перемогу і прадіда Станіслава Жолкевського.
Альтомонте намалював полотно «Битву під Віднем» розміром 8 на 7 метрів і найбільшу батальну картину, 9 на 8 метрів, «Битву під Парканами». Місцеві мешканці з цікавістю спостерігали за роботою художника, а військо Собеського інсценізувало битву, щоб митець зрозумів, як вона виглядає.
Понад три століття полотна, які, за визначенням мистецтвознавців, не мають собі рівних у Європі, були у жовківському костелі. Умови для зберігання були неналежні, і картини у ХІХ і ХХ століттях тричі реставрували. Але не стільки умови зберігання завдали шкоди полотнам, як радянська влада, влаштувавши у костелі склади. Роками храм був без вікон.
Возницький повернув картинам життя
На початку 1970-х років директор Львівської галереї мистецтв Борис Возницький віднайшов унікальні твори. Вже у 1975 році, після реставрації, «Битва під Віднем» експонувалась в Олеському замку, але лише частково. Бо не вистачало площі для повної експозиції, тому частина картини була скручена. У 2006 році почався порятунок полотна Альтомонте «Битва під Парканами».
Однак українська влада не виділяла гроші на реставрацію, а тому Польща запропонувала спільний проект за європейські кошти. Українські і польські реставратори майже чотири роки працювали однією командою у Варшаві над порятунком картин Альтомонте. Ця робота вартувала мільйон євро.
Зараз відреставровані картини скручені у валиках в Олеському замку. Недавно Польща попросила Міністерство культури України повернути ці полотна на їхнє історичне місце – у Жовківський костел, обіцяючи створити всі належні умови зберігання картин.
Прохання польської сторони спричинило великий скандал у мистецькому середовищі Львова. Почалась вже сучасна «битва» за полотна. Митці запротестували і заявляють, що відстоюватимуть задум покійного директора галереї Бориса Возницького: розмістити полотна в Олеському і Золочівському замках.
Донька відомого мистецтвознавця, реставратор Лариса Возницька зазначила Радіо Свобода, що остання воля батька була залишити картини у державній установі, а не експонувати їх у костелі.
«В Олеському замку створене місце для розміщення полотна «Битва під Віднем». Картина є в замку, скручена. Ми можемо її вивісити. Костел не має на сьогодні жодних умов для збереження картин», – запевняє Лариса Возницька.
Митці переконані: якщо віддадуть дві картини у костел, то це дасть поштовх для «розбазарювання» спадщини. Вони а також побоюються, що полотна Альтомонте можуть навіть вивезти у Польщу.
Польща обіцяє належне зберігання картин
Представники польської делегації пояснили, що виконали умови угоди: повернули відреставровані картини львівській галереї. Зараз для Польщі важливо, щоб ці полотна експонувалися і люди їх бачили. Але українська сторона не створила технічних можливостей для експозиції. Бо потрібний належний температурний режим у приміщенні, охорона, страховка. На такі витрати гроші в українському бюджеті не передбачені.
Директор департаменту культурної спадщини Польщі Яцек Міллер зазначив, що подальшу долю картин визначатиме лише львівська громада.
«Для нас важливо, щоб ці полотна не були у валиках, бо тоді робота польських і українських реставраторів буде марною. Адже це свіжа реставрація, і картини мусять презентуватись, бути відкриті для огляду», – наголосив Яцек Міллер.
Якщо картини презентуватимуться в їхньому історичному місці у костелі, то Польща візьме на себе фінансові витрати. Громада Жовкви зацікавлена, щоб відомі картини зберігались у її місті, де можна було б створити музей батальних полотен, який міг би бути підпорядкований галереї мистецтв. Це б привернуло більшу кількість туристів.
Картин із фондів не вилучатимуть
Міністр культури Михайло Кулиняк, який спеціально приїхав у Жовкву і Львів, щоб зустрітися з польською делегацією і львівськими митцями, запевнив, що навіть якщо картини експонувались би в костелі, ніхто із фондів галереї мистецтв їх не вилучить.
«Ніхто сьогодні не мав жодних намірів приймати якісь конкретні рішення щодо полотен. Я приїхав лише вивчити це питання у відповідь на звернення Міністерства культури Польщі. Почув різні думки, від повного несприйняття звернення польської сторони і пропозиції пошуку конструктивного рішення», – каже міністр.
Під час спільної зустрічі було вирішено створити українсько-польську комісію, щоб фахівці зробили свій висновок щодо умов зберігання полотен в Олеському і Золочівському замках та в костелі у Жовкві. Наприкінці червня у Львові відбудеться засідання Музейної ради, на якій ухвалять рішення про долю картин Альтомонте.
Усі ці баталії довкола картин розгорілися невдовзі після смерті Бориса Возницького, який загинув 23 травня, а також інтриг, пов’язаних з призначенням нового директора львівської галереї мистецтв. Нині пороги Адміністрації Президента і Міністерства культури оббивають численні прохачі за керівним місцем.
