Доступність посилання

17 Грудень 2017, Київ 07:20
Київ – Ухвалений у першому читанні законопроект «Про засади державної мовної політики» вигідний передусім владі, бо відволікає увагу від соціально-економічних проблем. На думку експертів, наслідком актуалізації мовного питання стане посилення антагонізму між різними регіонами та радикальних течій, як серед провладних, так і серед опозиційних сил. У разі ухвалення законопроекту російська мова має отримати статус регіональної в 13 адміністративних одиницях: 10 областях, Кримській автономії, Києві та Севастополі.

Опозиціонери, які цього разу не перешкодили голосуванню, запевняють, що програли битву, але обіцяють виграти війну. Представники більшості у свою чергу обіцяють, що врахують всі адекватні поправки до закону про засади мовної політики перед його остаточним ухваленням. Проте всі опитані Радіо Свобода експерти сумніваються в тому, що обговорення мовної політики може стати конструктивним.
Українська мова поступово втрачає свої позиції на користь російської
Вадим Карасьов

«Цей закон не вирішує питання мови, він лише легалізує статус-кво, який полягає в тому, що українська мова поступово втрачає свої позиції на користь російської. Ніякого конструктивного обговорення не буде. Бо від самого початку за мету ставилася деструкція і вмотивування своїх прибічників», – каже директор Інституту глобальних стратегій Вадим Карасьов.

Політичне протистояння скерували у мовне русло

Влада вже виграла від розгляду законопроекту «Про зсади державної мовної політики».
Суспільство, як на заході та і на сході, проти влади. Партія регіонів була в ізоляції. А мовне протистояння розбило цю ізоляцію
Вадим Карасьов

«Цей закон вигідний Партії регіонів, бо інакше чим вона може мотивувати свого виборця: корупцією у владі, пресуванням бізнесу чи соціально-економічним занепадом?.. Тому мовне питання – це джокер, якого своєчасно витягнули напередодні виборчої кампанії. Останнім часом вимальовувалася така конструкція політичної боротьби: суспільство, як на заході та і на сході, проти влади. Фактично, Партія регіонів була в ізоляції. А мовне протистояння розбило цю ізоляцію. Ми тепер маємо іншу конструкцію – російськомовні і україномовні», – каже Вадим Карасьов.

Заступник директора інститут соціології НАНУ Євген Головаха вважає, що головним наслідком мовної дискусії буде подальше погіршення міжнародного іміджу України та посилення політичного антагонізму всередині країни. Завдяки цьому виграють радикальні політичні сили, що задають тон у цьому протистоянні.
В умовах підвищення агресивності помірковані сили втрачають
Євген Головаха

«В умовах підвищення агресивності помірковані сили втрачають. Це один із прийомів мобілізувати прихильників більш радикальних сил. Наслідок таких протистоянь – це мобілізація певної частини людей, які за інших умов могли б байдуже поставитися до виборів. І це стосується обох сторін», – зазначає Євген Головаха.

На його думку, протистояння мовного питання може мобілізувати частину електорату, передусім у західних областях, на користь націоналістичних сил. Що ж до того, як зміняться настрої виборців у південно-східних областях, то це залежатиме насамперед від соціально-економічної ситуації.

Мовне питання – радикалізація замість вирішення

Член ініціативи «Першого грудня» директор Інституту філософії НАНУ Мирослав Попович висловив переконання, що законопроект не призведе до вирішення проблем тих мовних груп, чия мова справді потребує захисту.
Мене цікавить, скільки вже чиновників вивчило кримськотатарську мову?
Мирослав Попович

«У нас уже давно вся внутрішня політика є демонстрацією того, хто в домі хазяїн. Мене цікавить, скільки вже чиновників вивчило кримськотатарську мову?.. Це просто один із проявів агресивної політики влади, яка виключає порозуміння», – вважає він.

Експерти вважають, що головна мета корегування державної мовної політики не в юридичному наслідках, а електоральних, і йдеться не про мовні проблеми, а про передвиборну стратегію чинної влади.

Законопроект «Про засади державної мовної політики» був ухвалений у першому читанні голосами 234 депутатів. Його підтримали фракції Партії регіонів та Компартії, а також частина позафракційних, депутатів із групи «Реформи заради майбутнього» та Блоку Литвина. Зі складу фракції НУНС виключили двох депутатів, які підтримали цей законопроект.
  • 16x9 Image

    Дмитро Шурхало

    На Радіо Свобода – з 2008 року. Спеціалізуюсь на політиці та історії.Народився в 1976 році у Сумах. Закінчив факультет журналістики Львівського університету імені Івана Франка. Працював у газетах «Пост-Поступ», «Київські відомості», «Вечірні вісті», журналі «Власть дєнєг». Автор книжок «Українська якбитологія», «Міфи Другої світової війни» та «Скоропадський, Маннергейм, Врангель: кавалеристи-державники»

Ваша думка

Показати коментарі

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG