Белград – На парламентських виборах в Сербії, що пройшли місяць тому, найбільше голосів здобула Прогресивна партія, котру саме новообраний президент Томислав Николич заснував й очолював до обрання на пост глави держави.
Згідно з конституцією, глава держави після розмов із лідерами парламентських партій надає мандат для формування уряду тій партії або коаліції, котра спроможна утворити парламентську більшість. Оскільки в парламенті є 250 депутатів, для більшості необхідно зібрати голоси щонайменше 126 народних обранців.
Прогресивна партія має 73 місця. Для формування більшості їй необхідно утворити коаліцію з принаймні ще двома партіями. В такому самому становищі й Демократична партія екс-президента Бориса Тадича, котра здобула 67 місць. Через це вирішальним чинником стала Соціалістична партія, котру свого часу очолював Слободан Мілошевич.
Томислав Николич напередодні нарад із лідерами політичних партій зустрівся з патріархом Сербської православної церкви Іринеєм. Після зустрічі він заявив: «Кожного дня Сербія витрачає дорогоцінний час. Я сподіваюся, що це останній тиждень, коли Сербія витрачає час. Сподіваюся, що прийдуть до мене ті, хто сформує більшість, та що я буду спроможний надати їм мандат для формування уряду».
Сербський президент не уточнив, на чому саме базується його оптимізм. На підставі конституції, владу необхідно сформувати не пізніше ніж сто днів після першої сесії новообраного складу парламенту. У цьому випадку – це 5 вересня.
Упродовж минулих чотирьох років у правлячій коаліції з демократами Бориса Тадича перебувала Соціалістична партія, котру свого часу очолював Слободан Мілошевич. Нинішній президент Николич свого часу також брав участь у владі разом із соціалістами. Та три роки тому він вийшов із ультранаціоналістичної Радикальної партії Воїслава Шешеля й заснував Прогресивну партію, котра виступає за євроінтеграцію країни. Лідер соціалістів Івіца Дачич, так само як і Николич, заявляє, що треба дивитися в майбутнє, а не в минуле.
Євросоюз застерігає, що не допустить дестабілізації в регіоні
Європа все-таки не забуває минуле. Із Брюсселя цими днями знову нагадали про геноцид, котрий був скоєний у Сребрениці в 90-х роках минулого століття. В своїх повідомленнях новинні агенції зазначають, що йдеться про свого роду попередження Николичу. Він наступного тижня мав би прибути з першим візитом до Брюсселя.
Керівники Євросоюзу зробили кілька заяв про те, що Європа не втручається у внутрішні справи Сербії, але одночасно не допустить, щоби хто-небудь дестабілізував ситуацію в регіоні. А на підставі деяких заяв Николича можна було зробити висновок, що він не зовсім забув ультранаціоналістичні гасла, під якими особисто брав участь у воєнних діях у першій половині дев’яностих років, коли називали його «сербським воєводою».
Отож, в Брюсселі чекають, що він чітко скаже, як він ставиться до минулого, та на якій основі майбутня влада Сербії буде співпрацювати з сусідніми країнами, зокрема з тими, що колись перебували у складі Югославії.
Згідно з конституцією, глава держави після розмов із лідерами парламентських партій надає мандат для формування уряду тій партії або коаліції, котра спроможна утворити парламентську більшість. Оскільки в парламенті є 250 депутатів, для більшості необхідно зібрати голоси щонайменше 126 народних обранців.
Прогресивна партія має 73 місця. Для формування більшості їй необхідно утворити коаліцію з принаймні ще двома партіями. В такому самому становищі й Демократична партія екс-президента Бориса Тадича, котра здобула 67 місць. Через це вирішальним чинником стала Соціалістична партія, котру свого часу очолював Слободан Мілошевич.
Томислав Николич напередодні нарад із лідерами політичних партій зустрівся з патріархом Сербської православної церкви Іринеєм. Після зустрічі він заявив: «Кожного дня Сербія витрачає дорогоцінний час. Я сподіваюся, що це останній тиждень, коли Сербія витрачає час. Сподіваюся, що прийдуть до мене ті, хто сформує більшість, та що я буду спроможний надати їм мандат для формування уряду».
Сербський президент не уточнив, на чому саме базується його оптимізм. На підставі конституції, владу необхідно сформувати не пізніше ніж сто днів після першої сесії новообраного складу парламенту. У цьому випадку – це 5 вересня.
Упродовж минулих чотирьох років у правлячій коаліції з демократами Бориса Тадича перебувала Соціалістична партія, котру свого часу очолював Слободан Мілошевич. Нинішній президент Николич свого часу також брав участь у владі разом із соціалістами. Та три роки тому він вийшов із ультранаціоналістичної Радикальної партії Воїслава Шешеля й заснував Прогресивну партію, котра виступає за євроінтеграцію країни. Лідер соціалістів Івіца Дачич, так само як і Николич, заявляє, що треба дивитися в майбутнє, а не в минуле.
Євросоюз застерігає, що не допустить дестабілізації в регіоні
Європа все-таки не забуває минуле. Із Брюсселя цими днями знову нагадали про геноцид, котрий був скоєний у Сребрениці в 90-х роках минулого століття. В своїх повідомленнях новинні агенції зазначають, що йдеться про свого роду попередження Николичу. Він наступного тижня мав би прибути з першим візитом до Брюсселя.
Керівники Євросоюзу зробили кілька заяв про те, що Європа не втручається у внутрішні справи Сербії, але одночасно не допустить, щоби хто-небудь дестабілізував ситуацію в регіоні. А на підставі деяких заяв Николича можна було зробити висновок, що він не зовсім забув ультранаціоналістичні гасла, під якими особисто брав участь у воєнних діях у першій половині дев’яностих років, коли називали його «сербським воєводою».
Отож, в Брюсселі чекають, що він чітко скаже, як він ставиться до минулого, та на якій основі майбутня влада Сербії буде співпрацювати з сусідніми країнами, зокрема з тими, що колись перебували у складі Югославії.
