Доступність посилання

19 Листопад 2017, Київ 09:36

Суїцид парламентської опозиції?


Андрій Парубій намагається завадити голосуванню за законопроект Колесніченка-Ківалова, Київ, 5 червня 2012 року
У боротьбі за зміцнення свої влади Партія регіонів виграла ще один тактичний бій. Чи перетворить ця політична сила його у стратегічну перемогу, покажуть вибори. А от парламентська опозиція, а через неї й Об’єднана, власними руками завдали собі 5 червня нищівного іміджевого удару.

«Помилка» голови фракції «Блок Юлії Тимошенко – «Батьківщина» Андрія Кожем’якіна під час голосування «мовного» законопроекту Ківалова-Колесніченка коштуватиме опозиції багатьох голосів найсвідоміших їхніх прихильників.

Шок, який 5 червня пережили ті, хто сподівався на блокування парламентською опозицією ухвалення законопроекту №9073, співмірний зі привселюдним ляпасом.

Ті, хто прийшов під парламент через свої переконання, а не за гроші, спочатку просто не повірили, що законопроект «КК» таки ухвалили. Дівчата плакали. Хлопці опустили голови. Політики, які ще кілька хвилин так палко виступали з трибуни – просто не знали що казати. Андрій Кожем’якін не вийшов ні до тих, хто був під парламентом, ні до журналістів. І соціальні мережі вибухнули! «Чого варта така опозиція?!» – кипів «Фейсбук»!

Опозиція варта того, щоб її навчили?

Опозиція, парламентська й позапарламентська, як єдиний наявний політичний баланс, варта того, щоб її навчили.

Настав час тим, хто вже був у владі, визнавати помилки, каятися за гріхи й визначатися, чиї інтереси представляти, якщо таки випаде стати владою.

Те, що Юлія Тимошенко за ґратами і сьомого червня її офіційно оголосили лідером Об’єднаної опозиції, не компенсує «програний бій» у парламенті, не прикриє сором оплати участі людей у акціях, не затушує той факт, що більшість «тушок» у парламенті – це колишні б'ютівці.

Тимошенко чесно відбуває ув’язнення внаслідок судового фарсу і тому вона заслуговує, щоб за її звільнення боролися чесно.

В Україні є багато щирих прихильників демократії, більшість громадян України хочуть справедливого правосуддя, більшість жителів цієї країни вже давно сприймають її як єдину й незалежну країну. Вони заслуговують того, щоб за їхні голоси боролися не підкупом і брехливими обіцянками, а ідеями і чесною працею.

Що ж може зробити опозиція, щоб виграти вибори?!

Об’єднана опозиція має раз і назавжди відмовитися від перейнятої від Партії регіонів практики проплати учасників акцій на свою підтримку. Нічого, окрім перерозподілу грошей всередині партійної тусовки, це не дає.

Опозиція повинна відмовитися від кулуарних домовленостей, не грати з опонентами у «піддавки», а послідовно відстоювати справді ціннісні речі.

Опозиція має провести люстрацію своїх лав і виставити чіткі критерії для відбору людей у списики.

Опозиція має використовувати методи, які відповідають проголошеним ідеям, гаслам та обіцянкам.

Опозиція має відмовитися від кастовості, клановості та «мишачих перегонів» за портфелями. Опозиція має залучити у свої лави нових, добре освічених ініціативних людей, готових поборотися за втілення своїх ідей.

Опозиція має зрозуміти, що події поставили її в ситуацію, коли відданість демократичним принципам доведеться доводити не словами, а справами.

Опозиція має нарешті й сама повірити, що хоче прийти до влади не задля самої влади, а для реалізації сподівань тих, хто її підтримує.

Опозиція має відкрито говорити з людьми, не уникати, а шукати прямого спілкування, не імітувати діалог і переконувати «ряжених», а слухати реальних людей.

Опозиція має перестати ображатися, що «народєц не идет на майданы». Народ уже виходив на Майдан!

Ті, хто звинувачує інших у корупції, брехні та нехтуванні правами людей, самі не повинні брехати, зневажати людей й «рєшать вопросы» корупційними методами.

Інакше опозиції не повірять, а отже, й не підтримають на виборах. Це й буде головним уроком.

А щодо 5 червня, то помилитися може кожен. Кожен, але не той, хто вже у підвішеному стані. Один необережний жест і… стілець вилетить з-під ніг.

Ірина Штогрін – журналіст Радіо Свобода

Думки, висловлені в рубриці «Точка зору», передають погляди самих авторів і не конче відображають позицію Радіо Свобода
  • 16x9 Image

    Ірина Штогрін

    Редактор інформаційних програм Радіо Свобода з жовтня 2007 року. Редактор спецпроектів «Із архівів КДБ», «Сандармох», «Донецький аеропорт», «Українська Гельсінська група», «Голодомор», «Ті, хто знає» та інших. Ведуча та редактор телевізійного проекту «Ми разом». Автор ідеї та укладач документальної книги «АД 242». Атор ідеї, режисер та продюсер документального фільму «СІЧ». Працювала коментатором редакції культура Всесвітньої служби Радіо Україна Національної телерадіокомпанії, головним редактором служби новин радіостанції «Наше радіо», редактором проекту Міжнародної організації з міграції щодо протидії торгівлі людьми. Закінчила філософський факультет Ростовського університету. Пройшла бімедіальний курс з теле- та радіожурналістики Інтерньюз-Україна та кілька навчальних курсів «IREX ПроМедіа». 

Ваша думка

Показати коментарі

XS
SM
MD
LG