Доступність посилання

11 Грудень 2017, Київ 13:42
В переддень початку чемпіонату Європи по футболу дозвольте, шановні читачі, поділитися практичними ситуаціями та пересторогами, які можуть очікувати на іноземців, що ступили на землю України.

На цьому тижні мій приятель Олександр, колишній житомирянин, який 10 років мешкає в Німеччині, на своєму авто, відвідав «рідне» місто і отримав купу вражень від перебування, в тому числі і негативних, з якими поділився під час спілкування.

На українському кордоні ввічливий митник завченою фразою запитав: «Чи є зброя, наркотики, валюта, предмети мистецтва, ліки, тощо?».

Сашко, будучи людиною законослухняною відповів, що має ліки для власного використання за рецептом лікаря пред’явивши пластинку, де залишилося 4 з 10 пігулок. Це одразу дуже зацікавило охоронця кордону, пігулки були вилучені для більш детально дослідження, яке виявило, що один із компонентів медичного препарату має заборону на ввезення на митну територію України. Приятеля на кордоні затримали на три години, склали відповідний протокол, «контрабандний товар вилучили», порушника внесли до відповідного реєстру, відбудеться суд, який і винесе остаточний вердикт…

Отож, фраза «Кордон на замку» та «Таможня не дає добро» - діє!

Вже добравшись до Житомира, одразу виникла інша, на перший погляд дріб’язкова проблема, потрібно з картки зняти кревні кошти та перевести їх в гривню.

Як на зло, після декількох невдалих спроб банкомат остаточно проковтнув картку і залишив його власника ні з чим. Звернувшись до управління банку, отримав не обнадійливу відповідь: потрібно письмово звертатися до німецького представництва, ідентифікувати особу, отримати письмову відповідь- підтвердження і лише після цього, а це два три дні не рахуючи вихідних, можна розраховувати на повернення платіжного документа.

Аргументи власника картки про відсутність грошей, часу, неможливість виконання такого переліку низки вимог ні до чого не привела: є інструкції національного банку, вимоги роботи з платіжними картками, варіантивичерпані але не всі… Знайшлися «добрі люди», зателефонували до відповідального банківського працівника, той миттєво дав вказівку вилучити інородцю іноземну картку та віддати її законному користувачу без будь -яких умово і формальностей, що і було зроблено.

Далі, кошти в євро були зняті, наступний крок - обмін на гривню.

З цим також виявилися великі проблеми, адже, щоб здійснити валютну банківську операцію потрібний паспорт та місце реєстрації. Пред’явлене пластикове посвідчення - аусвайс( ausweis), яке слугує у всіх країнах Європи основним документом який засвідчує особу, викликало незрозумілі емоції у працівників банку на кшталт, що Ви тут пхаєте пластикову картку, паспорт з реєстрацією давай…

Поїхали на квартиру за закордонним паспортом, який теж не підійшов, тому що там нема прописки, а все ті ж інструкції національного банку говорять про необхідність ідентифікувати особу з прив’язкою до місця реєстрації.

Прийшлось іти на Житній ринок, там, як і в 90-ті, стовбичать молодики підозрілої зовнішності і манер, з якими вимушено прийшлось знайти спільну мову і здійснили валютно-грошові операції заборонені чинним законодавством. Вважаю, що хтось завбачливо подумавши,( можливо з урахуванням проведення чемпіонату по футболу) залишив валютчиків ось для таких потреб, при цьому поруч прибравши примітивні ятки для торгівлі з не хитрим домашнім скарбом!

Як ми знаємо, до великого європейського футбольного свята в Україні зроблено чимало добрих справ: побудовані сучасні стадіони, аеропорти та інфраструктура до них, реконструйовані тисячі кілометрів автодоріг( хоча деякі, Житомир-Київ без верхнього фінального шару асфальту), ноу-хау в Україні – фан зони для вболівальників…

Разом з тим, на перший погляд дріб’язкові, побутові проблеми з якими обов’язково стикнуться десятки тисяч іноземних вболівальники є вкрай важливими так і залишилися не розв’язаними, в першу чергу, з причини ментальних та світоглядних позицій керівництва нашої країни.

Отже, на сьогоднішній день органи державного управління та місцевого самоврядування зробили все , і далі, на моє переконання, суттєва роль та участь, безпосередньо населення та обслуговуючого персоналу, які вимушено чи випадково будуть контактувати з гостями.

Житомирський таксист, який відвезе іноземця від готелю Житомир до універмагу має взяти справедливу ціну в районі 20 гривень, а не 20 евро, як того хотілось би. Після вживання іноземцем в кафе чи ресторані «житомирської на бруньках», яку місцеві відвідувачі та персонал заради жарту можуть видати за сучасне українське пиво, офіціант чи адміністратор закладу зобов’язані проконтролювати стан іноземця, всіляко сприяти забезпеченню безпеки іноземця зі збереженням наявних коштів, платіжних карток та документів.

Недавній гучний випадок з журналістом, який ходить в коротких та порваних штанцях може бути прологом до того, аби ми всі були уважними та пильними, щоб не залишити чималу кількість наших гостей з Європи взагалі «без штанів», без грошей та документів.
Володимир Піньковський, Житомир
Володимир Піньковський, Житомир

Адже якщо такі курйозні ситуації виникнуть в 100, 200, 300 іноземних вболівальників, а це всього приблизно 1% від загальної кількості, то будьте впевнені, про це напишуть більшість європейських видань, про Україну взнають ті, хто до цього часу і не здогадувався і ,на жаль, не в кращому аспекті.



Думки, висловлені в розділі «Блоги», передають погляди самих авторів і не конче відображають позицію Радіо Свобода

Ваша думка

Показати коментарі

XS
SM
MD
LG