Доступність посилання

14 Грудень 2017, Київ 10:53
Київ – У Марокко успішно приземлився літак на сонячних батареях Solar Impulse. Він подолав близько 2500 кілометрів і провів у повітрі майже 48 годин, здійснивши таким чином найтриваліший переліт в історії пілотованих апаратів на сонячних батареях і наочно продемонструвавши досягнення у сфері альтернативної енергетики. Цього тижня наукова спільнота також обговорює розшифровування геному дитини в утробі матері і вплив кліматичних змін на життя фітопланктону.

Натхненником проекту Solar Impulse став мандрівник із Швейцарії Бертран Піккар, відомий, зокрема, тим, що у 1999 році здійснив навколосвітню подорож на повітряній кулі. Тоді, під час тривалої мандрівки, аеронавт Піккар загорівся ідеєю облетіти Землю взагалі без пального. Переліт із Європи до Північної Африки на Solar Impulsе став, по суті, останнім кроком на шляху до втілення цього задуму.

Solar Impulsе – перший у світі пілотований літак на сонячних батареях – презентували у 2009 році. Того ж року він здійснив пробний політ. На зовнішній поверхні Solar Impulse встановлено понад 12 тисяч сонячних батарей. Вони постачають енергію для чотирьох електродвигунів, потужність яких – по 10 кінських сил кожен. Вони обертають чотири пропелери. На борту також є 400-кілограмовий акумулятор, який робить можливим переліт уночі. Розмах крила Solar Impulse – 63,4 метра, вага – 1,6 тонни.

Через 3 роки після пробного польоту літак вирішили випробувати на дальшу, міжконтинентальну відстань. Переліт стартував 24 травня у Швейцарії, вже наступного дня літак прибув у Іспанію, де відбулася зміна пілотів. Там Solar Impulse пробув трохи довше, ніж планувалося, – через несприятливі погодні умови. Однак зрештою 5 червня диво-літак таки приземлився у Рабаті в Марокко.




Наступна у планах авторів проекту Solar Impulse – навколосвітня подорож. Для цього нині завершується розробка вдосконаленої моделі цього літака.

Простий аналіз розповість про геном майбутньої дитини

Американським вченим вдалося розшифрувати геном зародка в утробі матері. Лікарі вважають, що відкриття, оприлюднене цього тижня у Science Translational Medicine, може сприяти тому, що вже у близькому майбутньому всі ймовірні генетичні розлади у плоду зможуть виявити за допомогою одного безпечного тесту. Водночас перші результати роботи у цьому напрямі вже порушили й певні етичні питання.

Під час спроби розшифрувати геном іще не народженої дитини вчені з Університету Вашингтона використали елементи ДНК зародка, присутні в крові матері на 18-му тижні вагітності. Використавши ці елементи і зразки ДНК обох батьків, дослідники реконструювали повну «мапу» геному дитини. Цю інформацію науковці потім порівняли з повною ДНК дитини, отриманою з пуповини відразу після народження. Результати збіглися на 98%.

Тести, схожі на ті, що провели вчені з вашингтонського університету, вже існують, пише BBC News. Наприклад, тест на визначення синдрому Дауна, коли зразок беруть із плаценти. Однак при такому аналізі все ж існує невеликий ризик викидня. Під час нового дослідження, як вважають його учасники, ризики вдалося звести до мінімуму. «Результати цієї роботи у перспективі дадуть змогу за допомогою одного тесту без втручання в навколоплідний простір виявити у зародка якесь із 3000 можливих генетичних відхилень», – каже один із авторів наукової розвідки, доктор Джей Шендьюр.

Натомість у науковій спільноті нині обговорюють етичний аспект цього відкриття. Дейвід Бонтрон, професор молекулярної медицини Університету Лідса, коментуючи BBC News дослідження колег, назвав його «цікавим і багатонадійним». Однак, на його думку, кожен такий тест неминуче порушуватиме запитання: що робити з одержаною інформацією? Цю тему продовжує і член об’єднання Pro-life Alliance Джозефін Квінтавалле. На її думку, результати аналізу, які на ранніх стадіях вагітності демонструватимуть вірогідні відхилення у майбутньої дитини, лише призведуть до почастішання абортів.

Фітопланктон змінює графік «цвітіння»

«Вода під товщею льоду не видається хорошим домом для істот, які люблять і потребують світла. Однак мікроскопічний фітопланктон – основа арктичної «харчової» мережі – зміг пристосуватися до цих умов. Вочевидь, через зміни клімату, які призвели до зменшення товщі льоду у цих місцевостях», – пише New Scientist.

Американським науковцям вдалося виявити осередок «цвітіння» планктону, найбільший із коли-небудь знайдених під товщею льоду. Він у чотири рази перевищує за насиченістю осередки планктону, виявлені раніше у відкритому океані. Дехто з науковців вважає, що відкриття може означати першу серйозну зміну в арктичній екосистемі, спричинену кліматичними трансформаціями.

Фітопланктон – це одноклітинні мікроскопічні водорості. У будь-якій водоймі вони сприймають сонячне випромінювання і шляхом фотосинтезу створюють органічні речовини. Вони також є поживою для зоопланктону (дрібних ракоподібних, личинок тощо).

Звичне дистанційне спостереження за життям в океанах із супутників не здатне виявити процес «цвітіння» фітопланктону під кригою. Такі осередки можна помітити хіба що при дослідженні на місцях. До цього і вдалися вчені зі Стенфордського університету.


Щоправда, спершу вони не мали на меті досліджувати фітопланктон. Під час експедиції у Чукотському морі вони спершу зафіксували суттєве потоншання льоду (з трьох метрів до одного), а потім наткнулися й на озерця відкритої води, здатні пропускати світло, а отже, потенційно комфортні для якихось із підводних мешканців. Виявлена щільна «колона» фітопланктону сягала глибини 70 метрів.

Суть у тому, пояснюють вчені зі Стенфорда, що виявлення «цвітіння» у не притаманному для цього процесу місці цілком може означати певний зсув у цілій екосистемі. Якщо зміщується осередок і час «цвітіння» фітопланктону, це означає, що зміщується цикл і зоопланктону, який цим фітопланктоном харчується. Змін зазнають і більші тварини, зокрема, навіть кити, які споживають планктон і змушені у певні сезони вирушати на його пошук.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG